Головна » Статті » Конференція_2016_05_19-20 » Секція_1_Сільськогосподарські науки

ФОТОЧУТЛИВІСТЬ, ЯК ОСНОВНА ОЗНАКА РАННЬОСТИГЛОСТІ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Рябовол Ярослав

к.с.-г.н., викладач

Уманський національний університет садівництва

м. Умань

 

ФОТОЧУТЛИВІСТЬ, ЯК ОСНОВНА ОЗНАКА РАННЬОСТИГЛОСТІ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

 

Пшениця є однією з найважливіших продовольчих зернових культур України і займає перше місце за посівами [1]. Одним з головних напрямків селекції даної культури є підвищення адаптивності сортів, тобто посилення стійкості рослин до різних біотичних та абіотичних факторів навколишнього середовища [2]. Відмінності у тривалості яровизаційної потреби та фотоперіодичної чутливості пшениці м’якої озимої суттєво впливають на показники адаптивності [3,4].

Фотоперіодизм – це реакція рослин на добовий ритм освітлення, тобто на співвідношення довжини дня і ночі, що відбивається у зміні процесів росту і розвитку [5]. Збільшення потреби яровизації та фоточутливості призводить до сповільнення розвитку на початкових стадіях і, відповідно, до запізнення формування диференційованої точки росту та зачатків репродукційних органів. Даний вплив проявляється за рівнем морозо- та зимостійкості культури [6]. Зразки з тривалою яровизаційною потребою, в порівнянні з короткояровизаційними формами, вступають у зиму з менш диференційованою точкою росту, що сприяє протистоянню негативним стресовим чинникам. Проте зниження рівня фоточутливості виявило певні переваги за сприятливих погодних умов, оскільки сприяє підвищенню врожайності, за рахунок підвищення темпів ранньовесняного відростання. Саме тому активне залучення слабофоточутливих генотипів у селекційний процес пшениці озимої призводить до збільшення сортів зі скороченим терміном яровизаційної потреби [7, 8].

Вченими встановлено, що гени, які контролюють реакцію рослин на фотоперіод, впливають на швидкість вегетації рослин, їх адаптивні властивості та врожайність [9]. Вивчення системи генів фотоперіодичної реакції є один з можливих шляхів подальшого використання даних генів у селекції для створення сортів із запрограмованим ритмом вегетації [10].

Гени Ppd-A1, Ppd-B1, Ppd-D1, які знаходяться в хромосомах другої гомологічної групи 2А, 2В і 2D контролюють реакцію пшениці м’якої озимої на фотоперіод [9]. Зниження  чутливості до тривалості дня обумовлено домінантними алелями генів Ppd, а сильна чутливість на фотоперіод  характерна для генотипів з рецесивними алелями усіх трьох генів [7]. Ген Ppd-D1 є основним, з-поміж даних трьох генів [11, 12].

Присутність у генотипі того чи іншого сорту одного або декількох генів Ppd скорочує тривалість вегетаційного періоду, що дозволяє рослинам частково уникати посухи у період наливу зерна, а також значних уражень іржею [13]. Найбільш цінні форми з слабкою чутливістю доцільно вирощувати в Степовій та частково Лісостеповій зонах України.

Метою наших досліджень було створення високопродуктивних, посухостійких, зі скороченим періодом вегетації сортів пшениці м'якої озимої, придатних для поширення у посушливих регіонах України. Базовим матеріалом для створення зразків слугувала зібрана колекція сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. До гібридизації залучено кращі сорти, що районовані у Степовій зоні України та відібрані високоврожайні сорти німецької селекції. Після гібридизації та розмноження гібридів F1, створені форми будуть протестовані на селекційних ділянках Півдня України.

Отже, фотоперіодична чутливість та яровизаційна потреба є одними з головних чинників селекції пшениці м’якої озимої на ранньостиглість. У результаті досліджень створено та відібрано зразки, які доцільно використовувати в селекційному процесі в якості донорів генів фоточутливості.

 

Література

  1. Зінченко О.І. Рослинництво: підручник / Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. – К. : Аграрна освіта, 2001. – 591 с.
  2. Литвиненко М.А. Теоретичні основи та методи селекції озимої м’якої пшениці на підвищення адаптивного потенціалу для умов Степу України : автореф. дис. д-ра с.-г. наук. – Київ, 2001. – 46 с.
  3. Стельмах А.Ф. Эффекты доминантных генов Ppd по особенностям органогенеза у озимой мягкой пшеницы / А.Ф. Стельмах, В.Р. Мартынюк // Цитология и генетика. – 1998. – Т. 32, №6. – С. 27–34.
  4. Стельмах А.Ф. Генетические связи процессов нарастания у озимых пшениц в различных условиях выращивания / А.Ф. Стельмах, Н.А. Золотова, А.Н. Воронин // НТБ ВСГИ. – 1990. – № 2 (76). – С. 22–26.
  5. Полевой В. В. Физиология растений : учебник / В. В. Полевой. – М. : Высшая школа, 1989. – 464 с.  
  6. Flowler B. Photoperiod and Temperature Interactions. Regulate Low-Temperature-Induced Gene Expression in Barley / B. Flowler, G. Breton, A. Limin, S. Mahfoozi, F. Sarhan // Plant Physiol. – 2001. – Vol. 127. – P. 1676–1681.
  7. Гончаров Н. П. Генетический контроль фотопериодической реакции у мягкой пшеницы (обзор) / Н. П. Гончаров // С.-х. биология. – 1986. – № 11. – С. 84–90.
  8. Стельмах А.Ф. Яровизаційна потреба та фоточутливість сучасних генотипів озимої м’якої пшениці / А.Ф. Стельмах, М.А.  Литвиненко, В.І. Файт // Зб. наук. праць СГІ. – Одеса, 2004. – Вип. 5 (45). – С. 118–127.
  9. Файт В. И. Влияние различий генов Ppd на агрономические признаки озимой мягкой пшеницы / В. И. Файт, В. Р. Фёдорова // Цитология и генетика. – 2007. – № 6. – С. 26–33.
  10. Бакума А.О. ПЛР-аналіз алельного стану гена Ppd-D1 у генотипах сортів м’якої  пшениці Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла / А.О. Бакума, Н.В. Булавка, С.В. Чеботар // Агрономія і біологія. – 2014. – Вип. 3 (27).  – С. 224–227.
  11. Guo Z. Discovery, evaluation and disthbution of haplotypes of the wheat Ppd-D1 gene / Z. Guo, Y. Song , R. Zhou [et al.] // New Phytol. – 2010. – Vol. 185, № 3. – P. 841–851.
  12.  Тоцький В. М. Генетичні механізми детермінації фотоперіодичної реакції пшениці / В. М. Тоцький, О. Ф.Мутерко, І. А. Балашова, Л. Ф. Дьяченко // Біологічні системи. Науковий вісник Чернівецького університету. – 2011. – Т. 3. – Вип. 1. – С. 19–25.
  13. Федорова В. Р. Відмінності ефектів генів фотоперіодичної реакції в озимої м’якої пшениці : автореф. дис. канд. биол. наук. – Одеса, 2004. – 19 с.
Категорія: Секція_1_Сільськогосподарські науки | Додав: Admin (18.05.2016)
Переглядів: 586
Всього коментарів: 0