Сердюк Василь

асистент

Сумський національний аграрний університет

м. Суми

ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ПОМЕЛУ ЗЕРНА ПОДРІБНЮВАЧІВ УДАРНОЇ ДІЇ

При подрібненні зерна сільськогосподарських культур подрібнювачі зерна повинні забезпечувати відповідний модуль помелу в той же час з мінімальним вмістом пиловидної фракції, враховуючи вид тварин для яких буде приготування корму. Це питання актуальне на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва оскільки розвиток тваринництва в Україні більш інтенсивний у фермерських господарствах  де на разі  потреба подрібнення зерна з невисокими добовими втратами. Тому більш частіше виникає потреба у застосуванні та використанні малогабаритних подрібнювачів, які при незначних енергетичних затратах зможуть забезпечити господарство високоякісними кормами.

На сьогодні, проблема ефективності у плані тонкого подрібнення показує, що найбільш ефективні подрібнювачі ударної дії. Для зниження енергоємності процесу та отримання відповідного ступеня подрібнення в між факультетській проблемній лабораторії  новітніх технологій в галузі переробки харчових продуктів на лабораторній установці подрібнювача  проведено дослідження з використанням статора нової конструкції, в якому відбивні плити розташовані радіально, та під кутом 150-160°. Проведені дослідження запропонованої конструкції статора показали ефективність його застосування але для визначення раціональних параметрів та режимів роботи подрібнювача для різних зернових матеріалів необхідно провести експериментальні  дослідження прийнявши в якості критерія  оптимізації модуль помелу.

Показники міцності зерна залежать від багатьох чинників і змінюються в значних межах, тому цю обставину слід враховувати при аналізі роботи подрібнювального пристрою. При  проведенні досліджень визначали якість подрібненого зернового матеріалу, а також оцінювали енергетичні параметри процесу подрібнення.

Подрібнення зернового матеріалу оцінювали за середнім модулем помелу за виразом:

,

де М – модуль помелу зернового матеріалу, мм;

    d_сn- середнє значення діаметру часток k-тої фракції, мм;

   m_k – маса часток k-тої фракції, г.;

   n – кількість фракцій, приймаємо n = 4 шт.

Проби розділялися за розмірами на 4 фракції ( 2,5;  1;  04; 0,2 ) застосувавши комплект лабораторних сит, потім кожна фракція зважувалася і визначався її процентний вміст в загальній масі навіски (згідно з типовою методикою). Операція просіювання вважається закінченою, коли під час контрольного просіювання за 1 хвилину кількісті матеріалу, що пройшла крізь сито, не перевищує одного відсотка кількості, яка залишилася на ситі. Після обробки даних ситового аналізу всі залишки (класи) на ситі зважувалися на технічних терезах з абсолютною похибкою вимірювання не більше ± 0, 01 грама і визначали їхній вихід у відсотках.

В результаті проведеного експерименту та за розрахунками можемо стверджувати, що при збільшенні модулю помелу зерна, продуктивність подрібнювача збільшується за рахунок зменшення питомої витрати енергії на подрібнення.

Література

1. Адлер Ю.П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных  решений/ Ю.П. Адлер, Е.В. Макаров, Ю.В. Грановский.-М.: Наука.-1986.-215с.
2. Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів: Підручник//  О.М. Царенко,  Д.Г. Войтюк, В.М. Швайко та ін. За ред. С.С. Яцуна.- К.: Мета, 2003.- 448 с.