Єременко Денис

к.е.н., доцент кафедри Обліку та оподаткування

Таврійський державний агротехнологічний університет

м. Мелітополь

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ НА ПРИНЦИПАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Основними проблемами, що постали на сучасному етапі функціонування вітчизняного аграрного сектору, є, з одного боку, фактична неспроможність державних інститутів здійснювати ефективне управління діяльністю суб'єктів аграрного підприємництва, забезпечувати протидію монополістичним тенденціям з боку крупних агрокомпаній, створювати систему захисту малого бізнесу від потенційних негативних наслідків глобалізації економіки тощо.

Сучасні вітчизняні фермерські господарства являють собою результат тривалого процесу становлення, в результаті якого відбувалися зміни щодо бачення ролі даного суб'єкта аграрного виробництва у розвитку галузі, а також його впливу на характер розбудови сільських територій. На даному етапі діяльність селянських господарств сімейного типу, яка здійснюється на товарних засадах, тісно інтегрована у комплекс виробничих та соціально-економічних процесів, як на рівні регіону, так і в макроекономічному масштабі.

Внаслідок цього результати економічної діяльності фермерських господарств здійснюють вплив не тільки на характер функціонування аграрної галузі, а й мають екологічне, соціально-адміністративне, а також культурне значення для ефективного функціонування сільських територій. Комплексний, системний характер діяльності фермерських господарств має бути відображений шляхом застосування відповідного методичного інструментарію та методологічних підходів.

На думку В.К. Збарського, В.П. Горьового та А.М. Артеменко, до основних методологічних підходів при вивченні фермерських господарств рекомендується віднести соціальний, екологічний, економічний, системно-структурний та територіальний. Найпоширенішими прийомами і методами досліджень виступають: сукупність середніх та відносних величин; аналіз динамічних рядів, групування за обраними ознаками; кореляційний та регресійний, порівняльний, кластерний аналіз, типології та районування. [1]

Функціонування фермерського господарства як економічної одиниці поєднує в собі можливість до самостійного обрання напрямів діяльності (переважно сільськогосподарського виробництва) із необхідністю компенсації затрат на виробництво і реалізацію продукції, особливо щодо співпраці із сторонніми особами і найманими працівниками. Принципи товарного виробництва, що лежать в основі підприємницького способу господарської діяльності, суттєвим чином впливають на характер і мотиваційну природу сімейного селянського господарства.

Специфіка підприємницької природи фермерського господарства неодмінно має відображатися у теоретико-методологічних підходах, які використовуються для оцінки результатів його діяльності, а також визначення стану конкурентоспроможності і перспектив подальшого функціонування.

Зокрема, Т.І. Яворська пропонує досліджувати результативність функціонування суб'єктів малого аграрного підприємництва, виходячи з того факту, що метою їхнього розвитку є  здійснення економічної діяльності, результатом якої є прибуток. В кінцевому підсумку підвищення прибутковості розглядається з двох позицій: збільшення цін реалізації та зменшення економічних витрат виробника, причому поєднання дії зазначених факторів є бажаним, оскільки створює підстави для позитивного синергетичного ефекту. [2]

Приймаючи до уваги зазначені обставини, нами сформульовано наступні методологічні принципи оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств.

1. Об'єднання результатів економічних та соціальних процесів функціонування фермерських господарств для оцінки загального рівня конкурентоспроможності. Необхідність забезпечення компенсації затрат праці членів фермерського господарства, а також характеру задоволення потреб домогосподарств, які є його соціальною основою та ресурсною базою.

2. Сталий розвиток як базова основа забезпечення конкурентоспроможності фермерського господарства.

3. Необхідність забезпечення ведення соціально відповідального бізнесу як однієї із умов конкурентоспроможного функціонування фермерських господарств на засадах сталого розвитку.

Таким чином, в основу методики оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств мають закладатися не тільки необхідність відшкодування затрат на ведення економічної діяльності, а обов’язковий характер відповідності принципам сталого розвитку, що передбачає зокрема екологічну складову соціально відповідального ведення бізнесу.

Література

1. Збарський В.К., Горьовий В.П. , Артеменко А.М. Ефективність функціонування фермерських господарств: Навчальний посібник. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. –  450 с.61
2. Яворська Т. І. Малий бізнес у сільському господарстві: теорія і практика: монографія / Яворська Т.І. – К. : ННЦ ІАЕ, 2012. –  386с.
3. Аграрне право України/В.З. Янчук, В.І. Андрійцев, С.Ф. Василюк та ін.; За ред.. В.З. Янчука. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 720с.