Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_3_Економіка_і_природокористування

СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ ПРЕРОГАТИВИ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНІ

Савенко Богдан

здобувач

Науковий керівник: к.е.н. Чудовська В.А.

Інститут агроекології і природокористування НААН

м. Київ

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ ПРЕРОГАТИВИ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНІ

 

Істотні трансформації в територіальній картині світу зумовлені технологічними зрушеннями, викликаними структурною перебудовою (перенесенням центру ваги з таких галузей як добувна промисловість, металургія, машинобудування на високотехнологічні виробництва й інші постіндустріальні сфери зайнятості), що вже давно відбувається в розвинених країнах світу та стає дедалі помітнішою на вітчизняних теренах. Територіальні зміни ускладнюються й прискорюються циклічними хвилями технологічних інновацій. Зокрема, на сьогодні в ряді країн зростання цін на традиційне паливо змушує все більше уваги приділяти використанню альтернативної енергетики, що є екологічно безпечним та соціально необхідним елементом розвитку сучасного енергетичного комплексу країни, який дедалі більше балансує на межі енергетичної катастрофи. У світлі зазначеного конститутивної ролі набуває виробництво електроенергії з альтернативних джерел, активне просування яких надасть можливість поступово замінити екстенсивний, затратний і руйнівний для довкілля й людини механізм традиційного електровиробництва на екологічно чисте, економне (або основане на використанні відходів) виробництво та ощадливе споживання електричної енергії.

Екологічна компонента використання альтернативної енергетики є чи не найважливішою на сьогодні, адже генерація електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється без викидів і без використання шкідливих речовин, притаманних всім традиційним видам енергетичного палива. Так, щоб отримати 1 МВт електроенергії, потрібно спалити близько 110–120 м3 газу чи 6,7 м3 дров, або ж 20 т побутових органічних відходів, чи 3,5 т мазуту, або ж 2,6 т дизельного пального, що відповідно супроводжується шкідливими викидами, викликає забруднення довкілля ще на стадії видобутку зазначених корисних копалин [1].

Щодо соціальної складової, яка є не менш вагомою, зауважимо, що з одного боку виробництво електроенергії з альтернативних джерел створює можливості зростання зайнятості населення, відповідного підвищення його добробуту (особливо, малозабезпечених верств), досягнення соціальної справедливості та, крім того, надходження фінансових коштів до місцевих бюджетів, а з іншого – надає можливість забезпечення віддалених споживачів енергією за рахунок екологічно чистих місцевих альтернативних джерел з відповідними позитивними економічними та соціальними наслідками.

Перехід до використання альтернативної енергетики створить як мінімум, стільки ж робочих місць, скільки і застосування традиційних джерел енергії. Зокрема, в сценаріях «зелених» інвестицій зайнятість в аграрному секторі, житлово-комунальному господарстві, лісовій промисловості та в системі транспорту до 2050 року має зрости швидше, ніж при традиційному електровиробництві. Світова зайнятість в сільському господарстві могла б перевищити прогнозовану зайнятість при застосуванні традиційних джерел енергії на 4%. Інвестування в збереження і відновлення лісів могло б забезпечити додаткову офіційну зайнятість в 20%. Підвищення ефективності використання енергії в усіх видах транспорту і перехід від приватного транспорту до суспільного або неавтомобільного транспорту додатково підвищили б зайнятість приблизно на 10%. Інвестиції в підвищення ефективності використання енергії в будівлях і спорудах могли б створити тільки в Європі і США 2–3,5 мільйони додаткових робочих місць [2, с. 312–313]. Якщо врахувати потребу в нових будівлях (громадських об'єктах, лікарнях, школах тощо), яка існує в країнах, що розвиваються, зокрема й в Україні, то цей потенціал виявиться значно істотнішим. Підвищення ефективності використання енергії на основі застосування відновлюваних джерел призведе до підвищення зайнятості до 2050 року на 20% порівняно з існуючим традиційним електровиробництвом, при одночасному забезпеченні стабільного економічного зростання і скорочення викидів СО2 в атмосферу.

Таким чином, використання альтернативних джерел енергії сприятиме регенерації й розширенню природного капіталу, зменшенню викидів вуглецю, підвищенню рівня зайнятості та добробуту населення в довгостроковій перспективі, забезпечуючи тим самим вищі темпи розвитку вітчизняного енергетичного комплексу при одночасному зменшенні негативних впливів на довкілля та змозі уникнення значних ризиків, пов'язаних зі зміною клімату, зростанням дефіциту води, втрати екосистемних послуг тощо.

 

Література

  1. Офіційний сайт Української асоціації відновлювальної енергетики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uare.com.ua/novyny/390-buti-chi-ne-buti.html
  2. Пейзулаев Р.С. Энергетическая составляющая устойчивости региональной социально-экономической системы / Р.С. Пейзулаев // Инновационные технологии управления социально-экономическим развитием регионов России: материалы V Всероссийской научно-практической конференции (г. Уфа, 26–27 сентября 2013 г.). – Уфа: ИСЭИ УНЦ РАН, 2013. – С. 311–314.
Категорія: Секція_3_Економіка_і_природокористування | Додав: Admin (25.03.2016)
Переглядів: 299
Всього коментарів: 0