Гумен Вячеслав

 голова правління ГО «Агро-екологічна сертифікація Київщини»,

 Київська обл. с. Бортничи;

Остапенко Анна

менеджер з екологічних питань та інновацій

ПП «НВО «Агронаукінформ», м. Київ.

ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В СИСТЕМІ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ

Проведення євроінтеграційних реформ в аграрному та екологічному секторі України потребує прояву численних точок перетину в нормативному та правовому полі, ринкових аспектах відстеження харчової безпеки і впровадження «зеленої» економіки, процесів децентралізації урядування і розвитку територіальних громад, забезпечення прав людини на чисте довкілля, гідну працю, безпечне життя і відпочинок, сучасну і змістовну освіту. Аграрна й екологічна спільнота України напрацьовує різноманітні пропозиції до застосування положень поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), що є частиною Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною [1], підписаної в червні 2014 року. Політична частина і положення про співпрацю діють з листопада 2014 року, але значна частина положень захисту прав людини, передбачених цією частиною, недостатньо розкрита в секторальних аспектах. Особливої уваги для наукових установ України потребує практичне застосування прав інтелектуальної власності в дослідних установах і формування інфраструктури інновацій в процесі ринкових трансформацій [2-3].

Набуття чинності ПВЗВТ  з 1 січня 2016 року відбувається шляхом взаємного відкриття ринків для товарів і послуг, на основі передбачуваних й обов’язкових для виконання торгових правил, викладених в Угодах СОТ, стандартах Кодексу Аліментаріус, EN, ISO, OESD, директивах ЄС, Конвенціях ООН, що утворюють прозорий економічний та правовий простір для ринків розвинених країн і відкриває принципово нові можливості для компаній, інвесторів, споживачів і громадян України та ЄС. Зобов’язання з втілення перелічених міжнародних норм опрацьовуються українськими науковцями і практиками з 1994 року, утворюючи нормативно-правове підґрунтя наближення  ринкового і загальносуспільного простору України до законодавства Європейського Союзу [4]. Першочерговими умовами ПВЗВТ є забезпечення стандартів вищої якості продукції та посилення рівнів захисту споживачів і довкілля, що утворює підстави для розроблення і втілення системних програм інвестицій, інших форм міжнародної економічної співпраці та взаємодії, що зміцнюватимуть стабільність і сприятимуть процвітанню України. За таких умов актуалізується питання запровадження цілісного науково-експертного моніторингу – в «життєвому циклі продукції» (Life-cycle assessment – LCA) [5], тобто з урахуванням усіх типів екологічного впливу  на кожному етапі виробництва. Результати Паризького саміту висувають  на перший план спроможність третіх країн світу приймати потужні екологічні інвестиції і на цій основі здійснити принципові зрушення від витратної – до оптимізованої соціально-економічної моделі сталого розвитку, поєднуючи умови відновлення балансу первинного природного середовища з процесом створення нових технологій, сортів та порід, в якому переважають технології зеленої економіки, формуючи новий тип секторальної політики – на стику аграрних та екологічних технологій (green economy sectors). Певною мірою розвиток «зелених» секторів економіки потребує оновлення методологічної та навчальної бази, з невід’ємними компонентами ключових процедурних визначень, на втілення яких пропонуються системні міжнародні донорські кошти, тобто: сталий туризм (sustainable tourism), ефективна енергетика (energy efficiency), утилізація відходів (waste utilization), зменшення впливу сектора вуглецю (low carbon sectors), натуральне / органічне сільське господарство (natural/organic agriculture), цілі стійкої кадрової мобільності (sustainable mobility). Поєднані аграрно-екологічні програми модернізації мають охоплювати методологічні засади сталого розвитку на стратегічному рівні і в галузевих аспектах, секторальні і регіональні стратегії гармонізації, шляхом напрацювання інноваційних стратегій, «зелених» ідентифікаторів секторальних програм у вигляді мультиядерних, багатокритеріальних систем рішень.

Література

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011
2. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947). Міжнародний документ від 30.10.1947. Поточна редакція від 15.04.1994, підстава 981_003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_264
3. Угода про заснування Світової організації торгівлі
   (СОТ); Міжнародний документ від 15.04.1994. Дата набрання чинності для України: 16.05.2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_342
4. Проблеми адаптації нормативно-правової бази України до законодавства Європейського Союзу / Піщолка В.А., Гуменний В. Д., Козловська М.В., Волівач В.О., Омельчук О.Р. // Тваринництво України. – 2005.– № 12. – С. 2-4.
5. Оцінка життєвого циклу та визначення екологічних критеріїв виробництва молока на фермах / Касянчук  В.В., Бергілевич  О.М., Остапенко А.І., Гетя А.А., Пахолюк В.С.// Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. – 2012. – Т.14, № 2 (52), Ч. 3.