Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_3_Економіка_і_природокористування

ОРГАНІЧНА ПРОДУКЦІЯ НА СВІТОВОМУ АГРАРНОМУ РИНКУ

Кривенко Надія

к.е.н., c.н.с., докторант

ННН “Інститут аграрної економіки”,

м. Київ

 

ОРГАНІЧНА ПРОДУКЦІЯ НА СВІТОВОМУ АГРАРНОМУ РИНКУ

 

В сучасних умовах збільшення світового експорту агропродовольчої продукції, зокрема  лише за 3 роки (з 2000 по 2013 р.)  - майже у 3,4 рази (розраховано за даними ФАО [1]), спостерігається суттєве зростання попиту на  органічну продукцію.

Так, Шубравська О.В. зазначає, що нині органічна продукція формує окремий сектор світової продовольчої торгівлі, який щороку зростає на 20-25%. А відповідно до прогнозів, у 2020 році масштаби світової торгівлі органічним продовольством можуть досягти 200-250 млрд. США. При цьому, глобальні перспективи розвитку ринку органічної продукції пов’язані зі світовою проблемою, яку не в змозі вирішити традиційне сільське господарство, а саме - забезпечення безпеки харчування, а також з недостатнім задоволенням попиту на екологічно чисту продукцію, перш за все, в європейських країнах [2, с.555]. Також Хазанова С.А. зазначає, що її основними споживачами залишаються США та Європа, хоча зростання виробництва спостерігається в різних регіонах. Наприклад, кількість зареєстрованих виробників органічної продукції у 2010 р. становила 1,6 млн, а у 2012 р. – 1,9 млн. При цьому біля 30% “органічних” земель припадає на країни, що розвиваються, особливо Азії та Африки, але експорт здійснюється переважно до розвинутих країн. Цікаво, що в Європі по споживанню на душу населення перші місце займають  Швейцарія (189,1 €), Данія (158,6 €) та Люксембюург (143 €) [3]. Безумовно, європейські та розвинуті країни є основними споживачами органічної продукції, однією з основних причин чого є платоспроможний попит.

Цікаво, що вже у 70-ті роки загострилась увага до “органічного” землеробства [4, с.116].  Враховуючи зростання попиту на органічну продукцію, збільшення кількості її виробників та експортний потенціал аграрного сектору України, цьому питанню варто надати особливу увагу.

Слід зауважити, що в Україні вже зроблені значні кроки в цьому напрямку. Зокрема прийнято Закон України “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини” (від 03.09. 2013 р.) [5]. Крім того, здійснюється сертифікація продукції відповідно до критеріїв, встановлених такими міжнародними організаціями як Глобальна мережа екологічного маркування (GEN), в деяких випадках Міжнародна Федерація органічного сільськогосподарського руху (IFOAM). Проте, як зазначає Карасева Н.А., стримуючим фактором інтенсифікації міжнародної торгівлі є недостатня кількість акредитованих на національному та міжнародному рівнях, сертифікаційних центрів для для виробників. Крім того, досить затяжною та дорогою є сама процедура сертифікації [6, с.94].   Цікаво, що Україна є членом GEN разом і з рядом інших розвинених країн та тих, що розвиваються, зокрема США, ЄС, Канадою, Росією, Бразилією, Китаєм, Кореєю, Малайзією, Тайванем та іншими [7, c.44-46].

         Отже, у світі зростає виробництво і попиту на органічну продукцію. Серед виробників є як розвинуті країни, так і ті, що розвиваються, хоча останніх частка менша. Проте експорт переважно спрямовується до розвинутих країн, зокрема ЄС та США, що значною мірою  обумовлено їх платоспроможним попитом. Україна є країною із значним експортним потенціалом аграрного сектору, зроблено ряд кроків стосовно розвитку виробництва органічної продукції, зокрема на законодавчому рівні, також підписано Угоду про Асоціацію з ЄС, де органічна  продукція користується попитом та низка інших передумов мають сприяти поліпшенню умов задля розвитку її виробництва з метою поліпшення внутрішнього споживання та експорту як на ринок ЄС, так і інших розвинутих країн. Географічна диверсифікація експорту має позитивно вплинути як на розвиток економіки країни, так і безпосередньо добробут населення.

 

Література

  1. Статистика ФАО. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://faostat3.fao.org/download/T/TP/E (дата звернення 21.03.2016 р.).
  2. Шубравська,  Е.В. Развитие альтернативного сельского хозяйства в Украине [Текст] /Е.В. Шубравська // Никоновские чтения.- №13. – 2008. –С. 554-556.
  3.   Хасанова,  С. А. Современные тенденции развития органического производства сельскохозяйственной продукции. Опыт Германии [Текст]  / С. А. Хасанова // Научный журнал КубГАУ. – 2015. №106(02).  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ej.kubagro.ru /2015/02/pdf/028.pdf (дата звернення 21.03.2016 р.). – Назва з екрана.
  4. Грибоедова,  И.А. Аграрный сектор национальной экономики Беларуси [Текст] / И.А. Грибоедова. – Минск: Юнилан, 2013. – 240 с.
  5.  Закон України “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини” (від 03.09. 2013 р.).  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua /laws/show/425-18  (дата звернення 21.03.2016 р.).
  6. Карасева, Н.А. Органическое производство как инновационная составная развития экспортного потенциала аграрного сектора Украины [Текст]  / Н.А.  Карасева // Проблемы современной экономики. - №20. – 2014. - С. 92-95.
  7.  Берзина,  С. Отчет:  глобальная сеть экологической маркировки (GEN): миссия, цели, задачи, основные программы, процедуры, члены GEN [Текст] / С.  Берзина,  Совместный проект ЕС/ПРООН «Содействие развитию всеобъемлющей структуры международного  отрудничества в области охраны окружающей среды в Республике Беларусь»   – 2014.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ecounion.ru/wp-content/uploads/2014/03/% (дата звернення 21.03.2016 р.).

 

Категорія: Секція_3_Економіка_і_природокористування | Додав: Admin (25.03.2016)
Переглядів: 458
Всього коментарів: 0