Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_3_Економіка_і_природокористування

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ, СЕЛЕКЦІЙНИХ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ І ПРАВОВИХ СКЛАДОВИХ ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ЛОКАЛЬНИХ ПО

Кругляк Ольга

к.е.н., с.н.с., завідувач лабораторії

Мартинюк Ірина

науковий співробітник

Чорноостровець Наталія

провідний економіст

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця

Національної академії аграрних наук України

с. Чубинське Київської обл.

 

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ, СЕЛЕКЦІЙНИХ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ І ПРАВОВИХ складових ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ ЛОКАЛЬНИХ ПОРІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН УКРАЇНИ

 

Збереження генофонду локальних порід сільськогосподарських тварин передбачає, окрім розведення їх у певних геокліматичних зонах України, також поліпшення вітчизняних комерційних порід в напрямку зміцнення екстер’єрно-конституційних ознак, тривалості господарського використання, підвищення якісних ознак молочної продуктивності (вміст жиру та білка в молоці), стійкості до захворювань тощо. Саме тому Конвенцією про біологічне різноманіття, ратифікованою Україною 1994 року, передбачена державна фінансова підтримка збереження генофонду порід сільськогосподарських тварин [1]. При визначені її розміру використано принцип раціональності, який включає обчислення мінімальної (нормативної) кількості генетичних ресурсів (поголів’я маток, сперма плідників, ембріони).

Рекомендовано для повноцінного збереження поголів’я молочних, молочно-м’ясних і м’ясних порід великої рогатої худоби в кожній породі створити генофондові стада, в яких утримувати тварин основних ліній. Кожна з них має нараховувати щонайменше 3 живих бугаїв-плідників та 60 корів у генофондових суб’єктах великої рогатої худоби молочних, молочно-м’ясних порід; 20 корів м’ясного напряму продуктивності, походження і генотип яких підтверджується результатами генетичних біохімічних досліджень. Поголів’я інших видів сільськогосподарських тварин локальних і зникаючих порід, рекомендованих до збереження, має становити: 25 кнурів-плідників і 100 основних свиноматок, 20 баранів-плідників і 200 вівцематок, 10 жеребців і 50 конематок, 50 гусаків і 200 гусок, 50 селезнів і 250 качок, 50 півнів і 250 курей. Вище зазначені параметри послужили основою для встановлення мінімального (нормативного) поголів’я маток локальних і зникаючих порід. Воно за породами великої рогатої худоби   становить (голів): білоголова українська – 300, бура карпатська - 120, лебединська - 420, сіра українська – 80, свиней – 300 (по 100 свиноматок миргородської, українських степових білої і рябої порід); овець – 200 гол. (по 100 гол. української гірськокарпатської та сокільської порід); коней гуцульської породи – 70 гол.; гусей роменської породи – 250 гол.; качок – 900 гол. (по 300 гол. українських чорної білогрудої, сірої та глинястої порід); курей породи українська вуханка – 300 гол.

Економічним фундаментом обчислення розміру бюджетної дотації є нормативні витрати коштів на корми, оскільки вказана стаття займає найбільшу частку  в структурі собівартості продукції сільськогосподарських тварин (від 43 до 62 %). Для чого визначили нормативні витрати кормів на основі розроблених науково обґрунтованих раціонів за видами та породами тварин з урахуванням фактичних даних їх продуктивності [2]. Нормативна річна потреба кормів за поживністю з розрахунку на 1 голову становить: для корів лебединської, білоголової української, бурої карпатської та сірої української порід відповідно – 50,4; 46,7; 42,8 та 36,8 ц кормових одиниць; основних свиноматок – 8,5 ц кормових одиниць; вівцематок – 4,8 ц, конематок – 36,4 ц, гусей – 1,0 ц, качок – 0,76 ц, курей – 0,54 ц кормових одиниць.

За основу розміру бюджетної дотації взято відшкодування суми нормативних витрат на корми, вироблені за собівартістю. Розмір бюджетної дотації (нормативні витрати на корми на 1 голову, грн.) на 2015 р. визначено у розмірі: на корову: - білоголової української – 5680 грн., - бурої карпатської – 5370 грн., - лебединської породи – 6540 грн., - сірої української - 5100 грн.; свиноматку – 1480 грн.; вівцематку – 520 грн.; конематку – 6960 грн.; гуску – 395 грн.; качку – 145 грн.; курку – 90 грн.

Відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики та Стратегії монетарної політики на 2016-2020 роки розроблено прогноз динаміки зміни розміру річної бюджетної дотації на збереження маток основного стада локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин на 2016-2020 рр. Обсяг бюджетної підтримки на утримання генофондових об'єктів великої рогатої худоби різного напряму продуктивності, свиней, овець, коней, птиці in situ визначено на основі розміру бюджетної дотації на 1 голову та рекомендованого до збереження (нормативного) поголів'я кожного виду тварин. Загальний обсяг бюджетної підтримки, необхідної для збереження нормативного поголів’я маток генофонду локальних і зникаючих порід протягом 2016-2020 рр. становить 53375,5 тис. грн. Окрім цього, обов’язковим є генетичне та біохімічне тестування мінімального числа тварин для визначення відповідності їх сталим генотипам. Вартість генетичного та біохімічного моніторингу генофондових об’єктів локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин складає 767,6 тис. грн.

Сталість генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в повній мірі можливо забезпечити тільки методом ех situ, що передбачає проведення заходів, спрямованих на збереження генетичного фонду порід, типів, ліній сільськогосподарських тварин у штучному середовищі (кріоконсервація статевих і соматичних клітин, зигот, тканин). На сьогодні вченими накопичено значний досвід низькотемпературного консервування сперми плідників та ембріонів тварин, розроблені сучасні технології з низьким рівнем втрат вказаного генетичного матеріалу [3, 4].

Для довготривалого низькотемпературного збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин доцільно дотримуватися науково обґрунтованих запасів глибокозаморожених гамет та ембріонів. Для цього необхідно щорічно накопичувати сперму бугаїв-плідників молочних, молочно-м’ясних та м’ясних порід великої рогатої худоби по 1-3 тис. доз з розрахунку на кожну заводську чи генеалогічну лінію (залежно від числа бугаїв в лінії) та зберігати в кріосховищах по 3 тис. доз сперми бугаїв-плідників кожної лінії. Щорічний обсяг накопичення та зберігання сперми баранів-плідників має становити відповідно 1,2 та 2,4 тис. доз, кнурів-плідників – по 2 тис. доз, жеребців-плідників – по 300 доз. Визначено нормативні витрати на річне зберігання у 2015 р. дози сперми плідників сільськогосподарських тварин, які залежно від нормативної ємності кріосховища, - 5 тис. доз та 20 тис. доз, становлять відповідно 4,54 грн. та 2,98 грн.

Рекомендується 10% від щорічно придбаної сперми плідників сільськогосподарських тварин передавати на зберігання в Банк генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця  НААН для забезпечення виконання програм збереження генофонду локальних порід. Для відновлення популяції кожного виду великої рогатої худоби локальних і зникаючих порід передбачається у банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця  НААН накопичити для тривалого збереження у кріоконсервованому вигляді по 250 ембріонів. Нормативна вартість собівартість мінімального рівня ціни приживленого трансплантованого ембріона, одержаного від штучного осіменіння корів-донорів генофондових стад стандартною спермою бугаїв молочних, молочно-м’ясних та м’ясних порід у 2015 р. становить 2830 грн.

Розроблено прогноз динаміки зміни нормативної вартості зберігання однієї дози сперми плідників сільськогосподарських тварин, залежно від нормативної ємності кріосховища, та нормативної вартості отримання підготовленого до тривалого збереження ембріона великої рогатої худоби протягом 2016-2020 рр. Вказані параметри послугували базою для розрахунку прогнозу динаміки обсягу річної бюджетної підтримки на збереження ех situ генофонду сільськогосподарських тварин локальних і зникаючих порід на 2016-2020 рр. Загальний обсяг видатків з державного бюджету, необхідних для функціонування впродовж 2016-2020 рр. «кріостад» локальних і зникаючих порід ВРХ, свиней, овець, коней становить 20994,4 тис. грн.

Загалом для збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин протягом 2016-2020 рр. необхідний обсяг бюджетної підтримки становить 75137,5 тис. грн., з яких більше 2/3 видатків – на збереження генофондових стад.

З метою цільового використання бюджетних коштів на збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин рекомендовано укладання Договору між генофондовими суб’єктами і Міністерством аграрної політики та продовольства України. Обов’язковою суттєвою умовою пропонованого проекту договору є економічна відповідальність за забезпечення збереження нормативної чисельності чистопородного генетичного ресурсу. Зокрема, в разі зменшення нормативної чисельності племінних тварин, на збереження яких була одержана відповідна сума державної дотації, генофондовий суб’єкт зобов’язаний відновити нормативну чисельність поголів’я племінних тварин за рахунок власних коштів, або належного йому майна.

Одержані наукові результати використані при розробці Програми збереження локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в Україні на 2016-2020 роки.

 

Література

1. Конвенція про збереження біологічного різноманіття ратифікована Законом України № 252/94-ВР від 29.11.1994 р. [Електронний ресурс] / Ріо-Де-Жанейро, 1992. – 21 с. – Режим доступу : www URL: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/995_030

2. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогос-подарських тварин: Довідник / Г.В. Проваторов, В.І. Ладика, Л.В. Бондарчук, В.О. Проваторова, В.О. Опара. – Суми: ТОВ «ВТД «Університетська книга», 2007. – 488 с.

3. Кругляк, А. П. Основні положення відбору популяцій тварин для тривалого зберігання їх генофонду / А. П. Кругляк // Проблеми збереження генофонду тварин (Матеріали творчої дискусії 14 лютого 2007 р.). – К.: Аграрна наука, 2007.-  С. 49-53.

4. Kovtun, S. I. The gene pool preservation of White Headed Ukrainian breed of cattle by biotechnological approaches / S. I. Kovtun, O. V. Shcherbak, O. S. Osypchuk, A. V. Zyuzyn, V. F. Stakhovskiy // Розведення і генетика тварин . – 2015. - №50. – С. 245-261.

Категорія: Секція_3_Економіка_і_природокористування | Додав: Admin (25.03.2016)
Переглядів: 236
Всього коментарів: 0