Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_3_Економіка_і_природокористування

ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Чудовська Вікторія

кандидат економічних наук, науковий співробітник

Інститут агроекології і природокористування НААН

м. Київ

 

ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

 

Результати роботи агарних підприємств залежать від ефективності управління земельними ресурсами, адже вони є основним засобом виробництва. Тенденції та проблеми управління земельними ресурсами підприємств АПК на сучасному етапі визначаються умовами ринкової економіки і соціально-економічними трансформаціями та вимагають кардинально оновленого механізму інтегрованого управління земельними ресурсами регіону і країни.

Розглядаючи організаційно-економічний механізм як систему управління, під цією категорією слід розуміти не тільки сукупність форм, методів, видів і функцій управління, а й апарат управління, куди додатково включено людський потенціал та організаційну компоненту, що виконує функції управління [1, с. 65].

Тобто, структура організаційно-економічного механізму управління має включати перелік суб'єктів управління, функції та об'єкти управління, перелік і характеристику визначених взаємозв'язків, методи управління (з урахуванням відповідної ієрархії), цілі й завдання управління. На основі такої структурованості можна побудувати як загальну модель організаційно-економічного механізму екологічно збалансованого управління земельними ресурсами, так і представити варіанти організаційно-економічного механізму залежно від переважаючих складових. Структуру такого механізму потрібно відображати у вигляді функціонально-цільової схеми взаємодії підсистем системи забезпечення і економічних методів, комплекс яких спрямований на забезпечення досягнення цілей управління.

Під організаційною структурою системи управління ми розуміємо ієрархічну підпорядкованість органів, що приймають рішення у сфері управління земельними ресурсами. Організаційні системи екологічно збалансованого управління земельними ресурсами володіють такими цінними властивостями, які необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень та організації структури управління: цілісність (стійкість функціонування організаційної системи при її мінімальній структурній складності і мінімально необхідних ресурсах); відособленість (відносна ізольованість, автономність організаційних систем або їх підсистем, що виявляється в поділі повноважень, формуванні меж економічної, організаційної, політичної та господарської самостійності підприємств, регіонів, галузей); централізованість (управління з одного центру); адаптивність (можливість обліку змін внутрішніх та зовнішніх умов, що забезпечує ефективність і стабільність функціонування системи); сумісність (узгодженість підсистем і елементів системи, що забезпечує їх взаємоадаптованість); емерджентність (невідповідність цільових функцій окремих підсистем з цільовою функцією всієї системи. Так, цільова функція господарського комплексу країни може не збігатися з цільовою функцією окремої галузі, а цільова функція окремого працівника – з інтересами організації); мультиплікативність (можливість множення позитивних або негативних ефектів системи); невизначеність даних (відсутність точних значень характеристик процесу управління); багатокритеріальність (можливість оцінки діяльності організаційної системи управління за кількома показниками); стохастичність (відсутність однозначних результатів реалізації управлінських рішень); наявність фактора часу (старіння видобутої інформації, пов'язане зі скороченням процедури обґрунтування і прийняття управлінських рішень).

Нині склалися певні організаційно-структурні блоки системи управління, що дозволяють розподілити функції між різними органами управління (по горизонталі і вертикалі), а також між суб'єктами з різними економічними формами господарювання. Кожен вищий рівень координує дії нижчестоящих, а кожен ієрархічний рівень управління містить всі функції організації суб'єкта управління. Тобто система органів державного управління земельними ресурсами утворює єдину управлінську вертикаль і знаходиться у взаємодії з державними органами виконавчої влади на різних рівнях.

Проте сформована структура державного управління земельними ресурсами не забезпечує чіткого розмежування функцій, що негативно впливає на розвиток земельних та економічних відносин суспільства. Дублювання таких функцій включно з реформуванням земельних відносин, формуванням об'єктів нерухомого майна, регулюванням їх оцінки, а також охороною земель як природного об'єкта не дозволяє сформувати раціональної структури екологічно збалансованого управління земельними ресурсами країни.

Механізм економічного регулювання управління земельними ресурсами як складова частина організаційно-економічного механізму екологічно збалансованого управління земельними ресурсами формується системою заходів економічного впливу, спрямованих на реалізацію земельної політики держави, забезпечення прав землевласників і землекористувачів та ін. [1, с. 67–68]. При цьому економічний механізм екологічно збалансованого управління земельними ресурсами повинен бути заснований на використанні земельної ренти як основи для формування системи економічних регуляторів з іншими економічними важелями (цінами, позиковим відсотком, прибутковим податком тощо).

Надзвичайно важливим чинником системи екологічно збалансованого управління земельними ресурсами є інформаційне забезпечення, під яким нами розуміється система збору, обробки та подання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо екологічно збалансованого використання земельних ресурсів на всіх адміністративно-територіальних рівнях.

Необхідність інформаційного забезпечення в області екологічно збалансованого управління земельними ресурсами зумовлюється: наявністю зростаючих обсягів інформації, яка потребує обробки в найкоротші терміни; необхідністю ретельної перевірки інформації, що надходить; різнорідністю, іноді й суперечливістю такої інформації. При цьому основу процесів, що протікають в системі екологічно збалансованого управління земельними ресурсами, становить безперервний інформаційний обмін, головними засобами забезпечення якого є державний земельний кадастр і моніторинг земель.

Таким чином, ефективне управління земельними ресурсами може реалізувати свої цілі за умови екологічної збалансованості на основі застосування оновленого механізму інтегрованого управління земельними ресурсами регіону й країни. Екологічно збалансоване управління земельними ресурсами носить комплексний характер, оскільки зачіпає інтереси ряду суб'єктів земельних відносин, що обґрунтовує необхідність застосування системного підходу до управління процесом ефективного використання й охорони земельних ресурсів, узгодження організаційно-технологічних рішень з можливими еколого-економічними наслідками.

 

Література

  1. Можаров П.М. Внедрение механизма экологоустойчивого управления земельными ресурсами предприятий АПК на региональном уровне / П.М. Можаров, Ю.А. Цыпкин, И.С. Феклистова // Образование. Наука. Научные кадры. – 2015. – № 2. – С. 64–70.
Категорія: Секція_3_Економіка_і_природокористування | Додав: Admin (25.03.2016)
Переглядів: 450
Всього коментарів: 0