Омельяненко Людмила,

науковий співробітник

Кузишин Надія,

молодший науковий співробітник

Тернопільська державна сільськогосподарська

дослідна станція ІКСГП НААН

м.Тернопіль

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2010-2014 РОКАХ

Визначальним фактором конкурентоспроможності регіону є якісне управління інноваційними процесами.

Впродовж 2014 року в Тернопільській області інноваційною діяльністю займалися 14,9% підприємств (або 36 промислових об’єктів). В цілому по Україні цей показник становить 16,1%. Кількість і частка інноваційно активних підприємств області представлена на рис.1.

Рис.1. Кількість і частка інноваційно активних промислових підприємств у Тернопільській області за 2010-2014 рр.

Найбільша частка інноваційно активних підприємств припадає на переробну промисловість (86,1%) – структура представлена на рис.2, в першу чергу це підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (припадає 41,9% усіх переробних підприємств), а також підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (8,3%) і водопостачання; каналізація, поводження з відходами (5,6%). В той же час, у 2010 році на частку переробної промисловості серед інноваційно активних підприємств припадало 97,5%.

Рис.2. Структура інноваційно активних підприємств переробної промисловості за видами діяльності у 2014 році, од.

Обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2014 році склав 133,4 млн.грн., що складає 48,1% від обсягу 2010 року (рис.3). Частка інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої у 2014 році промислової продукції становила 1,7% (при середньому загальноукраїнському показнику 2,5%). Причому третина обсягу реалізованої продукції припала на продукцію текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів.

Рис.3. Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн.грн.

У 2014 році було експортовано інноваційної продукції на суму 10,5 млн.грн., що становить лише 7,9% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції (у 2010 році відповідно 199,5 млн.грн., або 71,9%).

У 2014 році було впроваджено 139 нових технологічних процесів (у 2010 році – лише 21), з них 18 нових маловідходних та ресурсозберігаючих (рисунок 4).

Рис.4. Впровадження нових технологічних процесів у 2010-2014 роках

Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації у 2014 році становила 23 одиниці (проти 33 у 2010 році), з них 9 впроваджували нові технологічні процеси (лише 5 з них впроваджували маловідходні, ресурсо-зберігаючі та безвідходні), 16 підприємств освоювали виробництво інноваційної продукції (лише 5 з них освоювали нові види техніки).

Загалом реалізовували інноваційну продукцію 20 підприємств.

Для здійснення технологічних інновацій у 2014 році було освоєно 77 нових видів інноваційної продукції, з них – 9 видів нової техніки (у 2010 році відповідно 87 і 6).

У процесі діяльності підприємств промисловості у 2014 році було використано 1 винахід, 4 корисних моделі, 147 промислових зразків (переважно у виробництві меблів). У науковій діяльності та освіті було використано відповідно 11 винаходів, 9 корисних моделей.

Відтак, ряд промислових підприємств області протягом 2014 року провели модернізацію виробничого обладнання, з них: ТОВ «Кременецьке молоко» проведено модернізацію виробничого обладнання цехів основного виробництва; ПАТ «Тернопільський молокозавод» модернізовано ферментаційний цех та встановлено обладнання для розширення дільниці приймання молока та цеху розливу; ВАТ «Опілля» модернізовано лінії під випуск нових видів продукції; ТОВ «Віконт» завершено вдосконалення технологічного процесу розмелу зерна пшениці із застосуванням модернізованого технологічного обладнання. Одночасно, на ПрАТ «Квантор» запрацювала 3 лінія з виготовлення електричних ламп.

Можна однозначно констатувати, що рівень здійснення інноваційної діяльності підприємств Тернопільської області є недостатнім. Про це свідчать низькі показники щодо кількості інноваційних підприємств і витрат на інновації та кількості нових продуктів і процесів, які з року в рік зменшуються. Інноваційна діяльність мало спрямована на дослідження та розвиток, нею майже не займаються приватні підприємства і здійснюється така діяльність, в основному, на підприємствах м. Тернополя.

За даними проведеного статистичного обстеження інноваційної діяльності в економіці України Державною службою статистики України було визначено, що 82,2% неінноваційних підприємств вважають, що у них немає вагомих причин здійснювати інновації (серед головних чинників називаються: низький попит на інновації на ринку – 6,0%, через попередні інновацій – 3,9%, через дуже низьку конкуренцію підприємства на ринку – 3,0%, відсутність хороших ідей або можливостей для інновацій – 7,4%). Інші (17,8%) вказують наступні фактори, які перешкоджають можливому впровадженню інновацій: відсутність коштів у межах підприємства (11,4), відсутність кредитів або прямих інвестицій (6,1), відсутність кваліфікованих працівників у рамках підприємства (1,7), труднощі в отриманні державної допомоги або субсидій для інновацій (5,8), відсутність партнерів по співпраці (1,9), невизначений попит на інноваційні ідеї (2,1), занадто велика конкуренція на ринку (4,3%).

Інноваційний розвиток безпосередньо залежить від діяльності наукових установ та організацій.

За матеріалами Державної служби статистики України, на противагу світовій тенденції, в країні, в тому числі в області, кількість установ, які здійснюють науково-технічну діяльність та науковців постійно зменшується. Це істотно ускладнює перехід української економіки на інноваційну модель розвитку.

Кількість установ та організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи у 2014 році становила 11 одиниць (у 2010 році – 14). Кількість працівників наукових організацій склала 267 осіб, з них 204 – спеціалісти, які виконують наукові та науково-технічні роботи (рис.5). З рисунку видно, що в період з 2010 по 2014 р. чисельність скоротилась на 30%.

Рис.5. Динаміка зменшення кількості наукових працівників у Тернопільській області, 2010-2014 роки

У 2014 році частка виконавців наукових досліджень і розробок (дослідників, техніків і допоміжного персоналу) у загальній кількості зайнятого населення України становила 0,50%, у тому числі дослідників – 0,32%. За даними Євростату, найвищою ця частка була у Фінляндії (3,20% і 2,28%), Данії (3,20% і 2,18%), Швейцарії (2,66% і 1,37%); найнижчою – у Румунії (0,46% та 0,30%) та Кіпру (0,71% та 0,50%). В той же час у Тернопільській області аналогічний показник становить всього лише 0,06 і 0,05%.

Необхідно зауважити, що на відміну від більшості областей в Тернопільській немає Програми інноваційного розвитку, деякі аспекти розглядаються лише в щорічній Програмі соціально-економічного та культурного розвитку Тернопільської області. Інвестиційно-активні підприємства області є засновниками та партнерами діючого в області Наукового парку “Інноваційно–інвестиційний кластер Тернопілля”.

Ці результати оцінені в цілому по області і показують тенденції, що склалися. Але очевидно, що Тернопільщина невпинно втрачає свій інноваційний та науковий потенціали.

Література

1. Головатюк В. Інноваційний розвиток української економіки: світовий контекст [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/science/innovaciyniy-rozvitok-ukrayinskoyi-ekonomiki-svitoviy-kontekst-_.html

2. Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2012-2014 років [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm

3. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua

4. Офіційний веб-сайт Головного управління статистики у Тернопільській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.te.ukrstat.gov.ua/

5. Сем’янчук П. М. Проблеми інноваційного розвитку в економіці Тернопільської області // Сталий розвиток економіки. – 2013. – №1 (18). – С. 145-149

6. Статистика науки та інновацій Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm

7. Харів П.С., Казмірчук С.В. Оцінка рівня інноваційно-технологічного розвитку регіонів в період економічної нестабільності // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №18. – С.23-27