Конончук Олександр

к. біол. н., доцент

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

м. Тернопіль

ПРОДУКТИВНІСТЬ КАРТОПЛІ ЗА ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ ПРОТРУЙНИКОМ АКТАРА І БІОРЕГУЛЯТОРОМ СТИМПО

Сучасне сільське господарство повинно вирішити проблему пошуку нових перспективних технологій, які б були безпечними для здоров’я людини, тварин та навколишнього природного середовища взагалі і не приводили до зниження виробництва продукції. У зв’язку з цим, відбувається поступовий перехід від інтенсивного хімічного промислового аграрного виробництва до альтернативного – біологічного або екологічного [1].

Однією зі складових частин екологічного ведення сільського господарства може бути застосування композиційних регуляторів росту рослин (РРР) із біозахисним ефектом, як альтернатива протруйникам насіннєвого матеріалу. У Міжвідомчому науково-технологічному центрі «Агробіотех» (м. Київ) створений такий препарат – Стимпо, в основу якого покладено синергійну взаємодію продуктів біотехнологічного культивування грибів міксоміцетів з кореневої системи женьшеню – препарату Біолан та продуктів життєдіяльності бактерій Streptomyces avermetilis – аверсектину [3].

У зв’язку з цим, метою роботи було порівняти ефективність впливу протруйника Актара та РРР Стимпо на величину та якість урожаю картоплі (Solarium tuberosum L. ) сортів Беллароза, Повінь і Слов’янка в ґрунтово-кліматичних умовах Тернопільської області.

Польові досліди проводили на чорноземі типовому важкосуглинистому малогумусному агробіолабораторії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за типовою технологією вирощування картоплі у Лісостепу України. Перед висаджуванням бульби картоплі зволожували водою (контроль), розчином Актари (12 г/л) («Актара») чи Стимпо (2,5 мл/л) («Стимпо»). Врожай картоплі визначали суцільним способом, вміст крохмалю – за питомою масою бульб [2].

Встановлено, що протруйник Актара підвищував урожай бульб картоплі сорту Беллароза на 9,0, а біорегулятор Стимпо – на 4,3% до контролю, сорту Повінь – 12,4 і 12,9 та Слов’янка – 10,1 і 7,8%, відповідно (табл.).

Таблиця. Вплив препаратів Актара і Стимпо на врожай бульб картоплі

Примітка: * – достовірна різниця з контролем

Дослідження елементів продуктивності показало, що найбільше зростання урожаю картоплі сорту Повінь під впливом РРР проходило через значніше підвищення на 18,5% маси бульб у кущах за рахунок зростання на 5,6% їх кількості і на 8,4% середньої маси однієї бульби до контролю. Аналогічне, дещо нижче, зростання урожаю бульб у сорту Повінь відбувалось і після обробки Актарою – зазначені показники були на 17,1, 4,2 і 9,3% вищими відносно контролю.

У сорту Слов’янка виявлена аналогічна тенденція лише за значнішим підвищенням маси бульб у кущах – після обробки Стимпо на 15,3%, Актарою – 19,5% до контролю за рахунок зростання на 5,9 і 2,9% кількості у кущах і на 7,0 і 17,1% середньої маси однієї бульби, відповідно.

Урожай бульб картоплі сорту Беллароза зростав у найменшій мірі за впливу Стимпо через так само незначне підвищення на 4,1% маси бульб у кущах і їх величини – 5,8%, без зміни їх кількості у кущах до контролю. Протруйник Актара був ефективним – зростання зазначених величин продуктивності було на 9,1, 8,1 і 4,8% до контролю.

Таким чином, підвищення продуктивності картоплі відбувалось переважно за рахунок збільшення загальної маси бульб у кущах через зростання їх величини і в меншій мірі – кількості.

Досліджувані препарати позитивно впливали на вміст крохмалю в бульбах досліджуваних сортів. Так, Актара підвищувала вміст крохмалю у сорту Беллароза на 1,3%, а Стимпо – 4,0% до контролю (15,1±1,2%), у сортів Повінь – 0,7 і 5,4% (контроль – 14,9±1,0%), Слов’янка – 3,3 і 4,1% (контроль – 12,2±1,0%), відповідно.

Отже, польовим дослідом встановлено дещо вищу ефективність передпосівної обробки картоплі протруйником Актара порівняно із РРР Стимпо за зростанням величини врожаю бульб у сортів Беллароза і Слов’янка та однаково високу – у сорту Повінь. РРР, порівняно з протруйником, значніше підвищує вміст крохмалю у продукції сортів Беллароза і Повінь та не має переваги у сорту Слов’янка. Таким чином, одержані дані вказують на перспективність використання РРР Стимпо як екологічно безпечної альтернативи пестициду Актара для передпосівної обробки бульб картоплі.

Література

1. Гармашов, В. В. До питання органічного сільськогосподарського виробництва в Україні [Текст] / В. В. Гармашов, О. В. Фомічова // Вісник аграрної науки. – 2010. – № 7. – С. 11-14.

2. Конончук, О. Б. Практикум з основ сільського господарства для студентів біологічного напряму підготовки [Текст] : навч. посіб. / О. Б. Конончук. – Тернопіль : ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2015. – 136 с.

3. Сайт «МНТЦ «Агробиотех»» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agrobiotech.com.ua. (дата звернення 16.02.2016 р.). – Назва з екрана.