Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_2_Технології_і_природа

ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ЯК ЕЛЕМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Негуляєва Наталія

к.с.-г.н., с.н.с лабораторії наукових досліджень

фізико-хімічних характеристик якості

сільськогосподарської продукції

УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

смт. Дослідницьке

 

ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ЯК ЕЛЕМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

 

Інтенсифікація виробництва продукції рослинництва протягом декількох десятиліть вивела аграрне виробництво на рівень основного забруднювача природного середовища. Наприкінці XX століття як у світовому суспільстві, так і в Україні почали набирати оберти процеси зміни пріоритетів відношення до природного середовища [1]. На думку експертів, відновлення родючості ґрунту, підвищення рівня здоров’я населення, утримання природного біорізноманіття українських земель можна значно покращити, якщо 10-15% українських сільгоспвиробників та переробників харчової продукції перейдуть на органічне виробництво [2]. Адже органічне виробництво продукції рослинництва ґрунтується на тому, що рослини отримують поживні речовини через екосистеми ґрунту, тобто природним шляхом, а не за допомогою штучно-розчинних мінеральних добрив, які шкідливо впливають на ґрунтову біоту.

У 1995 році Національний комітет з органічних стандартів США прийняв визначення органічного сільського господарства: “Органічне сільське господарство є системою екологічного виробництва, яка збільшує видове різноманіття, покращує біологічний кругообіг і біологічну активність ґрунту. Воно базується на мінімальному застосуванні неорганічних речовин і на використанні технологій, які відновлюють, підтримують і поліпшують екологічну рівновагу” [3].

За рахунок підвищення рівня біологічної активності ґрунтової мікрофлори підвищується природна родючість ґрунту. Такі видатні вчені як Дарвін, Докучаєв, Костичев, Вернадський стверджували, що все живе на землі залежить від мікробних організмів та бактерій. Саме вони забезпечують життя не тільки рослинам, тваринам, а й людству в цілому.

Як правило, будь яке негативне явище краще попередити, аніж потім витрачати кошти на його усунення. Так, застосування профілактичних заходів у сільськогосподарському виробництві з метою недопущення розвитку хвороб та шкідників, до яких відносять підбір сортів стійких до шкідливих мікроорганізмів, дотримання обґрунтованої сівозміни (підвищення біологічної активності ґрунту за рахунок введення у сівозміни бобових та інших зелених добрив), застосування механічних та фізичних методів захисту рослин, а також захист природних ворогів шкідників є одним із специфічних принципів сільськогосподарського виробництва продукції рослинництва [4].

Оранка, яка широко застосовується за традиційних технологій одержання продукції рослинництва, є однією з найбільш енерговитратних складових у процесі виробництва. В органічному виробництві застосовують методи обробітку ґрунту, які зберігають та покращують стабільність та біологічне різноманіття ґрунту, попереджають ущільненню та ерозії ґрунтів. Зазначені методи у декілька разів зменшують енерговитрати, що безпосередньо позначається на собівартості одержаної екологічно-чистої продукції.

Так, вченими Каліфорнійського університету, що знаходиться в Берклі, на основі мета-аналізу встановлено, що диверсифіковані, органічні та агроекологічні системи ведення сільського господарства можуть нарівні конкурувати з традиційним сільським господарством [5].

Тому головним напрямком державної політики нашої країни у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища, як і в республіці Білорусі [6], має стати здійснення Конституційного права громадян та майбутнього покоління на сприятливе для життя навколишнє середовище, право користування природними ресурсами, а також компенсацію шкоди, нанесеної здоров’ю у разі порушення таких прав.

Враховуючи вищевикладене, варто відмітити, що вирощування органічної продукції не тільки не завдає шкоди навколишньому природному середовищу, а й оптимізує матеріальні витрати на виробництво зазначеної продукції.

 

Література

  1. Чеверда П.В. Екологія сталого розвитку. Проблеми екологічного аудиту / П.В. Чеверда // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета.: [збірник матеріалів форуму]. – Херсон: ХТПП, 2011. – С. 324-328.
  2. Ситник Т. Стан розвитку органічного ринку України / Т. Ситник // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета.: [збірник матеріалів форуму]. – Херсон: ХТПП, 2015. – С. 331-336].
  3. Дюдяєва О.А. Об’єктивна необхідність розвитку ринку органічної (екологічно чистої) продукції в Україні / О.А. Дюдяєва // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета.: [збірник матеріалів форуму]. – Херсон: ХТПП, 2011. – С. 298-302.
  4. Постанова Ради (ЄС) № 834/2007 від 28 червня 2007 року стосовно органічного виробництва і маркування органічних продуктів та скасування Постанови (ЄЕС) № 2092/91. – 32 с.
  5. Урожайность в органическом земледелии приближается к урожайности в конвенциональном // Organic ua. – 2015. – июнь-август. – С. 11.
  6. Позняк С.С. Экологические аспекты сельскохозяйственного производства республіки Беларусь/ С.С. Позняк // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета.: [збірник матеріалів форуму]. – Херсон: ХТПП, 2013. – С. 498-503.
Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (24.03.2016)
Переглядів: 203
Всього коментарів: 0