Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_2_Технології_і_природа

ОПТИМІЗАЦІЯ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЯСНО-СІРОГО ЛІСОВОГО ПОВЕРХНЕВО ОГЛЕЄНОГО ҐРУНТУ НА ОСНОВІ ЕМІСІЇ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ

Габриєль Ганна

к.с-г.н., ст. науковий співробітник

Оліфір Юрій

к.с-г.н., ст. науковий співробітник

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

с. Оброшино, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

Гавришко Олег

аспірант

ННЦ «Інститут землеробства НААН»

смт. Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.

 

ОПТИМІЗАЦІЯ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЯСНО-СІРОГО ЛІСОВОГО ПОВЕРХНЕВО ОГЛЕЄНОГО ҐРУНТУ НА ОСНОВІ ЕМІСІЇ ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ

 

З метою обґрунтування оптимальних параметрів співвідношень і норм внесення органічних, мінеральних добрив та меліорантів, які забезпечуватимуть не тільки підвищення родючості ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів, одержання стабільних високих врожаїв сільськогосподарських культур, але й зберігатимуть ефективність його екологічних функцій, крім агрохімічної оцінки якості необхідним є застосування принципово нових індикаторів стану ґрунту.

Порушення кругообігу речовин в агроекосистемах є властивим явищем перехідного періоду економічних відносин, коли стан ґрунту погіршується внаслідок недотримання основного екологічного закону агрохімії, згідно з яким винос поживних речовин із ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно та економічно обґрунтованих доз добрив [1].

В якості тест-індикатора, який миттєво реагує на наявність порушень врівноважених природних циклів кругообігу речовин, зокрема вуглецю, та об’єктивно відображає агроекологічний стан ґрунту є динаміка інтенсивності виділення діоксиду вуглецю з ґрунту в атмосферу та акумуляція вуглецю в органічній речовині [2, 3].

Найбільш достовірну та об’єктивну інформацію щодо оцінки впливу агротехнічних факторів, технологічних заходів на кругообіг вуглецю можна отримати у базових стаціонарних дослідах. Одним із таких є довготривалий стаціонарний дослід, закладений в 1965 р. в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті з різними дозами та співвідношеннями мінеральних добрив, гною і вапна.

Спостереження за інтенсивністю нагромадження СО2 з допомогою інфрачервоного газового аналізатора показали, що за органо-мінеральної та мінеральної систем удобрення на фоні вапнування дозою вапна, розрахованою за кислотно-основною буферністю, інтенсивність виділення діоксиду вуглецю є нижчою за варіанти аналогічної системи удобрення та вапнування за гідролітичною кислотністю, співпадає з періодом максимального росту і розвитку культур та оптимальними умовами життєдіяльності мікроорганізмів.

Водночас органо-мінеральна система удобрення на фоні вапнування дозою, розрахованою за кислотно-основною буферністю в найбільшій мірі оптимізує газовий режим ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту, зокрема, виділення діоксиду вуглецю, послаблюючи негативний вплив екстремальних умов зовнішнього середовища (перезволоження, викликане надмірною кількістю опадів, посуха, високі температури повітря, тощо), а також надмірну мінералізацію, пов’язану із обробітками ґрунту весною та восени. 

На контролі без добрив та у варіанті мінеральної системи удобрення інтенсивність нагромадження діоксиду вуглецю на поверхні ґрунту була найвищою порівняно з іншими варіантами  під час сходів кукурудзи становила відповідно 53,3 та 35 ррm/хв. Восени, після зяблевої оранки виділення СО2 теж зростало у варіантах контролю та мінеральної системи удобрення і становило 8 ррm/хв. порівняно із органо-мінеральною та мінеральною системою удобрення на фоні вапнування 5,3 ррm/хв.

Такі зміни динаміки інтенсивності виділення СО2 свідчать про активний перебіг процесів мінералізації органічної речовини та зниження швидкості процесів гумусоутворення на кислих ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах як під впливом інтенсивного мінерального удобрення, так і за умов використання в системі землеробства даного ґрунту без добрив. Відомо, що за сильнокислої реакції ґрунтового розчину у складі гумусу відбувається переважне нагромадження менш цінних для ґрунтової родючості фульвокислот, що здатні до швидкої мінералізації.

Зменшення показника інтенсивності виділення діоксиду вуглецю в осінній період після зяблевої оранки у варіантах органо-мінеральної та мінеральної систем удобрення на фоні вапнування свідчить про зниження мінералізаційних процесів у ґрунті агроекосистеми та інтенсифікацію гумусоутворення, що підтверджує виключно важливу роль хімічної меліорації і внесення гною у відтворенні, збереженні родючості та підтриманні агроеко-логічної стабільності кислих ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів.

Таким чином на основі досліджень інтенсивності виділення діоксиду вуглецю під впливом різних систем удобрення на фоні внесення доз меліоранту за рН-буферністю та за Нг, встановлено, що в умовах кислих ґрунтів розрахунок витрат меліорантів за рН-буферністю не тільки сприяє значній економії матеріальних ресурсів, але й водночас забезпечує збереження екологовідтворних функцій та охорону родючості ясно-сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтів.

 

Література

1. Кудеяров В. Н. Дыхание почв: анализ базы данных, мониторинг, общие оценки / В. Н. Кудеяров, И. Н. Курганова // Почвоведение. – 2005. – №9. –                С. 1112–1121.

2. Минеев В. Г. Актуальные задачи агрохимии в условиях современного земледелия / В. Г. Минеев // Проблемы агрохимии и экологии. – 2011. – № 1. – С. 3–9.

3. Шимель В. В. Особливості вуглецевого режиму дренованих мінеральних ґрунтів Полісся та прийоми його регулювання : автореф. дис. … канд. с.-г. наук :  06.01.03 / В. В. Шимель. – ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського». – Харків, 2006. – 18 с.

Категорія: Секція_2_Технології_і_природа | Додав: Admin (24.03.2016)
Переглядів: 187
Всього коментарів: 0