Стецюк Олександр

к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник

Кириченко Леся

науковий співробітник

Інститут сільського господарства Полісся НААН

м. Житомир

МЕХАНІЗМИ ЗНИЖЕННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЕКОСИСТЕМУ ХМІЛЬНИКА

Високий рівень антропогенного навантаження на агросферу в Україні вимагає  нових підходів до відтворення природної родючості ґрунтів [1]. Застосування біологізованих агроприйомів дозволяє значно знизити затрати на виробництво та підвищити економічну ефективність [2]. За сучасного ведення землеробства спостерігається від’ємний баланс поживних речовин та гумусу, що призводить до деградації ґрунтів [3]. Одним із ефективних способів вирішення цієї проблеми є утримання ґрунту під покривними культурами [4], що досить актуально при вирощуванні хмелю, який багато років культивується на одній ділянці.

Дослідження проводились у 2011–2015 роках  на хмелеплантації № 221 ІСГП. Дослідна ділянка розташована  на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті. В якості органічних добрив використовуємо перегній, сидеральні культури, багаторічні трави. Серед однорічних сидеральних культур застосовувались: редька олійна – варіанти 5,6; комбінація редька олійна+люпин вузьколистий навесні, гірчиця влітку – варіанти 7, 8. Для задерніння міжрядь  з регулярним скошуванням по мірі відростання зеленої маси використовувались  багаторічні трави в сумішці: райграс пасовищний, мятлик  луговий, вівсяниця червона, конюшина біла.

Схема досліду включає наступні варіанти: 1) без добрив; 2) перегній 40 т/га+N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀; 3) залуження+N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀; 4) залуження+перегній 20 т/га+N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀; 5) сидерат+N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀; 6) сидерат+перегній 20 т/га+N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀; 7) подвійна сидерація+N₁₄₀Р₈₀К₁₆₀; 8) подвійна сидерація+N₁₀₀Р₆₀К₁₂₀. Перегній вносимо періодично, через рік, а на вар.4 – одноразово, перед залуженням.

В результаті п’ятирічних досліджень  були визначені деякі зміни якісних показників ґрунту  при застосуванні різних  елементів технології утримання міжрядь (як традиційних, так і біологізованих), а також урожайність та якість хмелю. Вихідні дані якісних показників дерново-підзолистого ґрунту, одержані на початку закладання полігону досліджень, свідчать про досить низький вміст гумусу в 0–20 см шарі ґрунту – до 1,19 %  та до 0,58 % в абсолютних одиницях у 20–40см шарі, а також органічної речовини – до 0,7 %  та 1,3 %.

Результати, одержані по закінченню, дають змогу говорити, що окремі якісні показники дерново-підзолистого ґрунту за п’ятирічний період дещо змінилися від системи удобрення культури хмелю, та способу утримання міжрядь. Якщо величина гумусу практично залишалась стабільною на всіх варіантах удобрення, крім контролю, то загальний вміст органічної речовини на всіх удобрених варіантах мав позитивний баланс (від + 0,2 до + 0,6 %). В абсолютних показниках майже рівними по значенню були варіанти 2, 4, 6, яким поступався варіант 3, і спостерігається тенденція до збільшення вмісту органіки на варіантах 7 і 8 у порівнянні з усіма, що вивчалися.

За п’ятирічний період найефективнішими за урожайністю шишок хмелю виявились варіанти з додатковим надходженням органічної маси: вар. 4 з залуженням міжрядь – (1,50 т/га), вар. 6 з олійною редькою в якості сидерата – (1,64 т/га) та вар. 7 з подвійною сидерацією (1,46 т/га) при 0,91 т/га на абсолютному контролі (без добрив). За умови значної економії традиційного перегною вони майже не поступались загальноприйнятій технології (1,57 т/га), а варіант 6 на 5 % перевищив цей  показник.

Стосовно якісних показників хмелю, дослідження показали, що вміст альфа-кислот в шишках хмелю на біологізованих варіантах складав  9,3–9,9 % , що вище контролю на 4,5–11,2 відносних відсотків.

Базуючись на вищевказаному, можна зробити висновок, що ефективне функціонування агробіоценозу хмеленасаджень можна забезпечити енергозберігаючими регламентами застосування добрив, які базуються на сидерації міжрядь (олійна редька) з внесенням 20 т/га перегною + N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀; подвійній сидерації міжрядь (олійна редька і люпин почергово, гірчиця) + N₁₀₀Р₆₀К₁₂₀; залуженні міжрядь з внесенням 20 т/га перегною перед залуженням + N₁₈₀Р₁₆₀К₂₂₀. Утримання міжрядь під покривними культурами дає змогу знизити антропогенне навантаження на агробіоценоз хмеленасаджень за рахунок зниження доз добрив, зменшення міжрядних обробітків ґрунту, відтворення природної родючості ґрунту.

Література

1. Фурдичко, О.І. Наукові засади розвитку органічного виробництва в спеціальних сировинних зонах України [Текст] / О.І.Фурдичко, М.І.Майстренко //. – Агроекологічний журнал. – 2013. – № 2. – С. 7–12.
2. Ґрунтозахисна біологічна система землеробства в Україні [Текст] / За ред.. М.К.Шикули. – К.: Оранта, 200. – 389 с.
3. Греков, В.О.  Охорона і відтворення родючості ґрунтів у зональних агроекосистемах / В.О.Греков, Л.В.Дацько //. – Агроекологічний журнал. – 2009. – № 1. – С. 43–45.
4. Green manure/cover crops and crop rotation in Conservation Agriculture on small farms [Текст] / [Miguel Angel Florentin, Marcos Penalva, Ademir Calegari, Rolf Derpsch; Translated by Melissa J. McDonald]. – Integrated Crop Management [Vol 12 – 2010], 2011. – 108 р.