Дідур Ігор

к.с.-г.н., декан агрономічного факультету

Ткачук Олександр

к.с.-г.н., доцент кафедри екології та

охорони навколишнього середовища

Вінницький національний аграрний університет

м. Вінниця

ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ НА ЗМІНУ СТРУКТУРИ ГРУНТИ

Інтенсивний поверхневий механічний обробіток грунту при вирощуванні польових культур, внесення високих норм агресивних мінеральних добрив зумовлюють руйнування грунтових агрегатів, а це, в свою чергу, збільшує втрати вологи з грунту, ущільнює його, погіршує умови росту і розвитку рослин, що позначається на величині сформованого урожаю [1].

В процесі розвитку грунту та вирощування різних культур, його механічні елементи можуть розділятися або навпаки, утворювати структурні агрегати. Вони можуть створюватись під впливом різних сил: коагуляції колоїдів, злипання під дією сил Ван-дер-Ваальса, залишкових валентностей і водневих зв’язків, адсорбційних і капілярних явищ у рідкій фазі грунту, а також за допомогою гіфів грибів та слизу мікроорганізмів [2].

В агрономічному плані найбільш цінним є формування структурних агрегатів грунту розміром 10 – 0,25 мм. Але найчастіше спостерігається або розпилення грунту до розмірів менше 0,25 мм, або утворення глиб розміром понад 10 мм. Відновлювати структуру грунту можуть культури суцільного способу сівби. Особлива роль в цьому аспекті належить багаторічним травам, які здатні комплексно впливати на грунт: збільшувати вміст гумусу, зменшувати кислотність грунту, нейтралізувати токсичні речовини, припиняти розвиток ерозійних процесів [2, 3].

Багаторічні трави можуть впливати на формування структурних агрегатів наявністю на коренях грибів та мікроорганізмів, а також процесами, що пов’язані з водовикористанням. Проте позитивний екологічний вплив на грунт багаторічних трав проявляється при їх кількарічному вирощуванні. В той же час господарства, що не займаються тваринництвом, не поспішають багаторічними травами засівати свої поля і тримати під ними грунт впродовж  декількох років. Тому необхідно серед різноманіття видів багаторічних трав підібрати такі, які здатні впродовж одного-двох років не тільки відновити структуру грунту, але покращити інші властивості грунту. Цього можна досягти вирощуючи трави у рік сівби безпокривним способом, що дозволить більшості з них розвиватись за ярим типом розвитку, та істотно підвищувати свій позитивний вплив на грунт.

Дослідження впливу однорічного вирощування багаторічних трав: люцерни посівної, конюшини лучної, еспарцету піщаного, буркуну білого, лядвенцю рогатого, козлятнику східного та стоколосу безостого на зміну структури грунту вивчали на дослідному полі Науково-дослідного господарства «Агрономічне»  Вінницького  національного  аграрного університету на сірих лісових грунтах. Трави вирощували безпокривним способом із внесенням гербіциду.

Однорічне вирощування багаторічних трав впливало на зміну співвідношення агрегатного складу грунту порівняно з періодом до сівби. Зокрема спостерігається зменшення кількості агрегатів мегаструктури розміром понад 10 мм на 7,3%, особливо при вирощуванні конюшини лучної і стоколосу безостого. Також зменшилась частка агрегатів розміром 0,25 – 1 мм на 4,6 – 2,5% та мікроагрегатів розміром менше 0,25 мм на 7,0 – 3,6%, найбільше – при вирощуванні козлятнику східного, буркуну білого, стоколосу безостого і конюшини лучної.

Частка інших фракцій грунтових агрегатів: 10 – 7 мм, 7 – 5; 5 – 3; 3 – 2 і 1 2 мм збільшилась на 2 – 7%.

Структурний стан грунту при вирощуванні багаторічних трав оцінюється коефіцієнтом структурності грунту, який визначається відношенням ваги структурних агрегатів розміром 10 – 0,25 мм до ваги агрегатів розміром менше 0,25 мм та більше 10 мм. Порівняно з періодом до сівби трав, їх однорічне вирощування зумовило зростання коефіцієнта структурності в 2,7 – 1,5 рази.

Найвищий коефіцієнт структурності грунту в рік сівби трав спостерігався при вирощуванні конюшини лучної – 8,35 та стоколосу безостого – 7,20. Найменший коефіцієнт структурності грунту був при вирощуванні люцерни посівної, козлятнику східного та лядвенцю рогатого – 4,59 – 4,85.

Частка агрегатів, розміром 3-0,25 мм, що є найбільш агрономічно цінними, при вирощування багаторічних трав склала 51,1-60,5%. Найбільшою вона була при вирощуванні конюшини лучної та стоколосу безостого, а найменшою – при вирощуванні еспарцету піщаного.

Отже, найбільшу здатність до створення агрономічно-цінної структури в рік сівби має конюшина лучна та стоколос безостий, які за короткий час (протягом одного вегетаційного періоду) можуть найшвидше відновити агрономічно-цінну структуру.

Література

1. Петровський, С. Складники родючості грунтів [Електронний ресурс] / С. Петровський / Агробізнес сьогодні. – 2014. – № 19 (290) жовтень. – Режим доступу: http://agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/  (дата звернення 18.02.2016 р.). – Назва з екрана.

2. Барвінченко, В.І. Практикум з ґрунтознавства [Текст] / В.І. Барвінченко. – Вінниця: ВВ ВДАУ, – 2006. – С. 56 – 61.

3. Собко, М.Г. Роль багаторічних бобових трав у підвищенні родючості грунту [Текст] / М.Г. Собко, Н.А. Собко, О.М. Собко // Корми і кормовиробництво. – 2012. – № 74. – С. 53-57.