Никифоров Володимир

д.б.н, професор, перший проректор

Ритченко Юлія

студентка

Кафедра біотехнології і здоров’я людини

Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОБРОБКИ ҐРУНТІВ НА ЙОГО МІКРОБІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Багатством цивілізації є ґрунт, завдяки якому виробляється 99 % продуктів харчування. У сучасних умовах постає проблема раціонального використання ґрунтового покриву з урахуванням його особливостей як природних утворень і найважливіших компонентів біогеоценозів [1].

У ґрунтозахисній системі головну роль відіграє обробка ґрунту. Тривалий час використовували традиційну обробку, що полягає у використанні відвального плугу, при  якій після сівби залишається менше 10 % рослинних залишків, що знижує вміст  органічних речовин ґрунту, зменшує родючий шар внаслідок недостатнього живлення мікробіоти, яка відіграє основну роль в гумусоутворенні. Саме тому, для підвищення вмісту гумусу використовують нульову обробку (система No-Till), яка заснована на відмові від оранки, посівах по стерні, науково обґрунтованому використанні сівозміни та застосуванні покривних культур [2].

Під впливом біологічного фактора виникає основна властивість ґрунту, яка відрізняє його від материнської породи – родючість. В результаті агрогенного впливу відбуваються втрати вмісту гумусу, що спричиняє зниження родючості едафотопу. Збереження і підтримка природної родючості ґрунтів є актуальною проблемою Полтавської області [4].

 В агроценозах мікробіота виступає провідним компонентом і чинником ґрунтотворного процесу, беручи участь в утворенні гумусового шару. Дослідження кількісного та якісного стану ґрунтової мікробіоти дозволяє корегувати умови та способи ведення землеробства з метою її оптимізації і таким чином керувати факторами родючості ґрунту [3].

Мета даної роботи - проведення оцінювання особливостей формування чисельності мікробного комплексу едафотопів фермерського господарства на території Семенівського району Полтавської області  в умовах традиційної і «нульової» обробки.

Попередню підготовку ґрунту до мікробіологічного аналізу проводили методом диспергування. Для кількісного обліку ґрунтових мікроорганізмів застосовували метод посіву ґрунтової суспензії на тверді пептон-агаризовані поживні середовища. Порівняння здійснювали з використанням шкали              Д. Г. Звягінцева.

Дані порівняльного аналізу експериментальних результатів визначення кількісного складу мікроорганізмів у чорноземі біогеоценозів, що піддаються традиційній обробці з ґрунтами, де застосовується технологія «нульової» обробки показали, що спостерігається проста закономірність: в умовах застосування технології No-Till відбувається процес збагаченості ґрунту мікроорганізмами (всередньому на 7 %) і зменшення мікробіоти внаслідок аграрної експлуатації чорнозему за традиційною технологією (всередньому на 2,5 %) в усіх пробах. Максимальне зростання кількості мікроорганізмів (на      20 %) зареєстровано в пробі чорнозему, відібраного на ділянці із застосуванням технологій No-Till в околицях с. Худоліївка, а максимальна втрата (7 %) – у пробі із едафотопу агроценозу з традиційним обробітком між селами Худоліївка і Хильківка.

Результати мікробіологічних посівів досліджуваних зразків ґрунту демонструють високу сумарну кількість мікроорганізмів земель нульового обробітку (4–7,3 млн/г повітряно-сухого ґрунту). Менші показники мали проби ґрунтів з традиційною технологією обробітку (3–5 млн/г повітряно-сухого ґрунту), найменшим показником кількісного складу мікроорганізмів ґрунту характеризувалась проба № 6, взята між селами Чапаєвка та Єгорівка   (3–3,1 млн/г повітряно-сухого ґрунту).

Важливо зазначити, що на зміни мікробіоти ґрунту впливає сівозміна культур рослин, що висаджуються. Згідно з експериментальними даними спостерігається найбільше збільшення кількісного складу мікроорганізмів при сівозміні кукурудза – кукурудза, на нашу думку, це пояснюється тим, що кукурудза має значні залишки стерні і забезпечує достатню зволоженість та є гарним поживним середовищем.

Мікробіологічні дослідження ґрунту сільськогосподарських ценозів показали, що чисельність ґрунтових мікроорганізмів залежить від технологій використання земель. Залежно від виду обробітку ґрунту сумарна кількість мікроорганізмів була більшою на полях з технологією No-Till порівняно із сільськогосподарськими угіддями з традиційною обробкою ґрунту. Отже, технологія No-Till, позитивно впливає на ґрунтову мікрофлору, та сприяє її зростанню.

Література

1. Аврова Н.П. Микробиологическая оценка эффективности использования в севооборотах растительных остатков и минеральных удобрений / Н.П. Аврова., Н.И. Воробьев, М.Н. Рысев // Доклады Российской академии с.–х. наук. – 2005. – №3. – С. 19–21.

2. Небавский В. А. Опыт внедрения нулевой технологи обработки почвы / В. А. Небавский – Краснодар, 2003. – 134 с.

3. Звягинцев Д. Г. Роль микроорганизмов в биогенотических функціях почв / Д. Г. Звягинцев // Структурно-функциональная роль почвы в биосфере. – М.: ГЕОС, 1999. – 300 с.

4. Никифоров В. В., Алексєєва Т. М., Пащенко Т. В. Родючість полтавських чорноземів: 120-річна ретроспектива // Матеріали конференції. – 2013. – с. 4–7.