Ясенчук Неля

аспірант

Науковий керівник: к.с.н., доцент Зінчук М. І.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

м. Луцьк

АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ҐРУНТІВ ВОЛИНІ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА

Сучасні інтенсивні системи землеробства спрямовані на зростання урожайності сільськогосподарських рослин, відновлення, охорону і поліпшення родючості ґрунту за рахунок факторів інтенсифікації землеробства. Вони передбачають високопродуктивне використання придатних земель для вирощування найбільш цінних високоврожайних культур з урахуванням найновіших досягнень сільськогосподарської науки, передового досвіду [1].

Основою сучасних систем землеробства є інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, які спрямовані на найбільш ефективне використання високих доз мінеральних та органічних добрив, гібридів інтенсивного типу або сортів високих репродукцій, пестицидів, регуляторів росту, біологічних і агротехнічних методів захисту рослин, нових технічних засобів та інших виробничих можливостей на кращих агротехнічних фонах, що забезпечують найвищу віддачу високоякісної продукції.

Однак, сьогодні землеробство ведеться з повним ігноруванням закону повернення поживних речовин, порушенням їх співвідношень, а щорічні втрати гумусу сягають тонни з гектара. У той же час, статистичні дані свідчать про суттєве збільшення врожайності основних сільськогосподарських культур. Така невідповідність енергетичних балансів у рослинництві потребує детального аналізу, адже наслідки цього парадоксу можуть бути незворотними.

На сьогодні у Волинській області, завдяки активному освоєнню господарствами інтенсивних технологій у виробництві продукції рослинництва, досягнуто значних успіхів. Зокрема, у 2014 р. виробники усіх категорій одержали рекордний врожай зернових – 1036,8 тис. т, зібрано 650,7 тис. т цукрових буряків, 1132,1 тис. т картоплі [2].

Одним із найбільш дієвих засобів підвищення врожайності сільськогосподарських культур є науково обґрунтоване і кваліфіковане застосування засобів хімізації, насамперед мінеральних добрив. Загалом, за останні роки в області складається позитивна динаміка застосування сільськогосподарськими підприємствами мінеральних добрив. У 2014 р. під урожай внесено 27,3 тис. т мінеральних добрив у перерахунку в поживні речовини, що на 13,9 тис. т більше, ніж у 2010 р. В розрахунку на 1 га посівної площі – 133 кг проти 79 кг. Удобрена площа складає 86,4 %, проти 69,4 %.

Співвідношення за елементами живлення внесених у 2014 році мінеральних добрив склало 64,8 % азотних, 15,4 % фосфорних та 19,8 % калійних. Це не відповідає оптимальним значенням, оскільки для умов Волинської області воно повинно становити 1:0,8:1,1 (N:P:K). Застосування азотних добрив в 4,2 рази перевищило фосфорні та в 3,3 рази – калійні. Водночас відомо, що польові культури у рік внесення використовують з мінеральних добрив біля 24–25 % азоту. Решта його надходить в компоненти навколишнього природного середовища, створює загрозу забруднення нітратними та нітритними формами.

Найважливішим ресурсом для забезпечення відтворення гумусу ґрунтів залишаються органічні добрива. Проте, застосування органіки в господарствах області залишається мізерним. У 2014 році  внесено 392 тис. т, або 1,9 т/га посівної площі. Їх частка удобрення становить лише 5,8 % площі.

В землеробстві області надалі складається від’ємний баланс гумусу. В цілому, за рахунок гуміфікації внесених органічних добрив, рослинних і кореневих залишків, побічної рослинної продукції утворилося 247,2 тис. т гумусу, а мінералізувалось 270,6 тис. т. За рахунок внесення органічних добрив утворилось лише 0,08 т/га гумусу. Дефіцит відтворення гумусу у 2013 р. склав «-0,32 т/га», а у 2014 – «-0,18 т/га» [2].

В останні десятиліття винос основних елементів живлення з ґрунту, у порівнянні з надходженням, збільшується. Розрахунок їх балансу за 2014 рік вказує, що на землях сільськогосподарських підприємств надходження з усіх джерел (в т. ч. мінеральними, органічними добривами, побічною продукцією та сидератами) склало 174,7 кг/га, в той же час винесено з врожаєм 214,8 кг/га. Для забезпечення відтворення показників родючості ґрунтів області, як мінімум, необхідною умовою є додаткове внесення ще 30-35 кг/га у діючій речовині мінеральних добрив та 6-8 т/га органічної речовини (гною, сидератів, пожнивних решток) щорічно [3].

Варто зазначити, що органічні добрива неможливо замінити навіть високими нормами мінеральних, хоча останні є ефективним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Підвищення ж продуктивності культур не завжди супроводжується поліпшенням родючості ґрунтів [4].

Підсумовуючи вищевикладене, слід констатувати, що реальна ситуація в галузі рослинництва не відповідає чітко визначеним фундаментальним науковим положенням. З однієї сторони, відбувається впровадження інтенсивних технологій та нарощування виробництва продукції. З іншого боку, фіксуються небезпечні деградаційні процеси виснаження ґрунтів на фоні недостатнього забезпечення їх агрохімічними та агробіологічними ресурсами.

Література

1. Гудзь В. П. Адаптивні системи землеробства [Текст] : підручник / [В. П. Гудзь, І. А. Шувар та ін.]. – К. : «Центр учбової л-ри», 2014. – С. 44–45.
2. Сільське господарство Волині 2014 : стат. зб. / за ред. В. Ю. Науменка. – Луцьк : Головне управл. статистики у Волинській обл., 2015. – 340 с.
3. Волинська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» інформує : «Про стан відтворення родючості ґрунтів в області» [Електронний ресурс] / Департамент АПР Волинської ОДА. – Режим доступу : http://agrovolyn.com/struktura.php?news=627.
4. Шувар І. Про родючість ґрунту треба дбати постійно [Електронний ресурс] / І. Шувар // Газета підприємців АПК «Агробізнес Сьогодні». – 2011. – № 20 (219). – Режим доступу : http://www.agro-business.com.ua/.