Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЛІСІВ І СТАРОВІКОВИХ ЛІСІВ ПУТИЛЬЩИНИ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ВІДНОСИН ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА

Юзик Андрій

заступник директора з наукової роботи

 Гребенщиков Володимир

науковий співробітник

  НПП «Черемоський»

Путила, Чернівецька область

 

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЛІСІВ І СТАРОВІКОВИХ ЛІСІВ ПУТИЛЬЩИНИ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ВІДНОСИН ПРИРОДИ І СУСПІЛЬСТВА

 

Розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду є одним з найважливіших напрямків оптимізації середовища існування людини і збереження ландшафтного та біологічного різноманіття.

Національний природний парк «Черемоський» (НПП «Черемоський», Парк) розташований в Путильському районі Чернівецької області. За фізико-географічним районуванням переважна більшість території                             НПП «Черемоський» знаходиться в межах Рахівсько-Чивчинської та Полонинсько-Чорногірської областей Українських Карпат.

Згідно флористичного районування Українських Карпат – це район Чивчино-Гринявських гір. Він знаходиться в межах верхнього лісового поясу Карпат, де пануюче положення займають чисті смерекові ліси формації ялини європейської (Piceeta albae). Вони належать до зональної групи гірських (неморальних) темнохвойних лісів, що пов’язані з горами широколистяної, степової та пустельної областей і характеризуються значною регіональною своєрідністю, еколого-флористичною і ценотичною диференціацією та мозаїчністю, не формуючи суцільного поясу. Характерною рисою флори цих смерекових лісів у Карпатах є їх тісний зв’язок з буковими лісами – багато видів досить часто трапляється в їхньому складі, особливо в межах висот 1000-1200 м н.р.м. В межах таких висот на північно-східному макросхилі Карпат ні бук лісовий ні ялиця біла чистих угруповань не утворюють, а трапляються лише як домішка у складі смерекових деревостанів.

Сучасна площа НПП «Черемоський» складає 7117,5 гектара, з них у постійному користуванні 5556 гектарів. Землі, які входять до складу парку без вилучення, займають площу 1561,5 гектара.

Робота по розширенню Парку проводиться з 2013 року. Цьому сприяла участь НПП «Черемоський» у виконанні природоохоронного проекту «Збереження Карпатських пралісів», впроваджуваного Українським товариством охорони птахів за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина).

Із обстежених  4270,7 гектарів лісових масивів ДП «Путильське лісове господарство» було ідентифіковано  2884,1 гектара пралісів і старовікових лісів. З урахуванням цього обстеження загальна площа проектованого розширення склала 20149,1  гектара [2].

Угіддя, що пропонуються для розширення НПП «Черемоський»,  будуть утворювати практично цілісну охоронювану територію басейну річки Білий Черемош. На них представлені переважно ліси на гірських схилах різної крутизни, прируслові ліси, луки із різноманітним рослинним покривом, видовим складом рослин і тварин, з численними локалітетами раритетних видів місцевої фауни і флори. Ці території особливо  важливі з точки зору збереження біорізноманіття. Левова частка пропонованих для розширення земель знаходиться на висоті 1100 і більше метрів над рівнем моря та входить до складу регіонального ландшафтного парку «Черемошський».

Ключовим та найціннішим елементом цих територій є ліси. Надзвичайно важливу роль з точки зору підтримання стабільності екосистем, збереження біорізноманіття, запобігання їх деградації відіграють праліси та старовікові ліси, що представлені окремими цілісними масивами на пропонованих для розширення ділянках. Ці території виконують роль банку генофонду рослинного світу та мають велику наукову цінність, природоохоронне, лісівниче, фітоценотичне, рекреаційне значення [1, 3].

Біорізноманіття в умовах режиму заповідної зони матиме оптимальні умови існування, розселення і розмноження. Моніторинг за станом раритетних видів сприятиме їх збереженню. Декоративно квітучі види (орхідні, первоцвіти, лікарські) не страждатимуть від тотального браконьєрства. Подібним чином охоронний режим на проектованій території, а особливо у заповідній його зоні, сприятиме відновленню чисельності рідкісних видів тварин. Адже на цій території покращаться для них умови живлення, гніздування, розселення, міграцій.

Таким чином, зміна меж (розширення) матиме масштабні позитивні екологічні наслідки. Зокрема,  призведе до збільшення видової різноманітності та репрезентативності Парку, оскільки  внаслідок приєднання вищевказаних територій до його складу ввійдуть  буково-ялицеві та ялицево-букові ліси. Відбудеться мінімізація антропогенного впливу на ландшафти, раритетну флору й фауну, водні джерела та артерії. Значною мірою покращиться екологічна свідомість місцевого населення.

 

Література

  1. Стойко С.М., Копач В.О. Сторіччя створення пралісових резерватів в Українських Карпатах. – Львів: Ліга-Прес, 2013. – 60 с.
  2. Юзик А. В. Вікові дерева-велетні у пралісах і старовікових лісах на прилеглих до національного природного парку «Черемоський» територіях // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнар. наук.-практ. конф. (24-25 квіт. 2015 р., смт Путила, Чернівецька обл., Україна) / наук. ред. І. В. Скільський, А. В. Юзик ; М-во екології та природ. ресурсів України, Нац. природ. парк «Черемоський» та ін.. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С. 77-79.
  3. Юзик А.В. До інвентаризації пралісів і старовікових лісів на прилеглих до національного природного парку «Черемоський» територіях, преспективних для розширення установи // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали IX Міжнародної конференції молодих учених (18-20 листопада 2014 р., Харків, Україна). – Х.: ФОП Шаповалова Т.М., 2014. – С. 157-158.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 233
Всього коментарів: 0