Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ВЗАЄМОДІЯ МЕЗИНСЬКОГО НПП З МІСЦЕВИМИ ГРОМАДАМИ

Симоненко Ніна

Директор Мезинського національного природного парку

с. Свердловка, Чернігівська обл.

 

ВЗАЄМОДІЯ МЕЗИНСЬКОГО НПП З МІСЦЕВИМИ ГРОМАДАМИ

 

Збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних природних комплексів Полісся – головна мета Мезинського національного природного парку, який розташовується в північно-східній частині Чернігівської області на площі 31035,2 га.

Парк відрізняється багатством водних ресурсів. Його територією протікає друга за водністю притока Дніпра – р. Десна (53 км в межах парку), одна з небагатьох річок, що зберегла свій природний режим, бо не перекрита дамбами гідроелектростанцій, тому деснянська вода вирізняється чистотою, а заплава – незайманістю.

Іхтіофауна Десни та заплавних водойм відрізняється великим різноманіттям. До звичайних видів належить щука, плітка, верховодка, плоскирка, головень, білизна, окунь, йорж. До рідкісних видів риб належать минь річковий, судак, в’язь, синець, сопа, чехоня. [1]

Важливим фактором у збереженні і примноженні біорізноманіття регіону є охорона території і ресурсів Мезинського НПП, яка покладається на службу державної охорони (СДО) природно-заповідного фонду України. СДО парку – 32 працівники на чолі з директором. Працівники відділу з метою запобігання правопорушень природоохоронного законодавства проводять щоденні патрулювання територією та спільні рейди з правоохоронцями й рибінспекцією.

За клопотанням адміністрації парку у 2015 р. Міністерство екології та природних ресурсів України затвердило зміни до Проекту організації території Мезинського НПП, зокрема в розділі «Рибне господарство». Відтак, йдучи назустріч населенню та відвідувачам адміністрація НПП тепер може самостійно дозволяти лов риби у заборонений період у визначених місцях, за винятком місць нересту риби, та може переносити строки весняно-літньої заборони на лов риби на 10 днів у залежності від гідрометеорологічних умов року.

Любительський і спортивний лов риби в період від сходу льоду до нового льодоставу, за винятком весняно-літнього періоду заборони, дозволяється здійснювати з берега або човна поплавковою та донною вудкою із загальною кількістю гачків 5 шт. на одного рибака та спінінгом. Застосування на вудках «двійника» чи «трійника «розглядається як один гачок. У разі відсутності льодоставу, лов риби здійснюється за режимом літнього періоду. Дані зміни забороняють лов риби на доріжку (тролінг) з використанням моторних човнів. [2]

На сьогодні, на жаль, є проблеми для жителів території парку – це заготівля дров у заповідній зоні та заборона полювання на території ПЗФ України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», здійснення протипожежних і санітарних заходів в заповідній зоні національного природного парку, що не порушують його режиму, дозволяється. Проте, плани санітарних рубок в заповідній зоні на сьогоднішній день не погоджуються відповідними державними органами влади. На території Мезинського НПП жителі таких сіл, як Вишеньки, Бужанка, Черешеньки, Чорнявка, Великий ліс, Рихли з кількістю населення від 27 до 200 осіб не мають змоги користуватись газовим опаленням, і використання дров для них – єдиний порятунок взимку. Проте, дані населені пункти по периметру оточені заповідною зоною до 30 км, в якій не дозволяється заготівля. Возити дрова конем з інших ділянок при такій відстані практично не реально. До того ж, майже 90% населення – люди похилого віку, яким це не під силу. Також, без дров залишаються школи, дитсадки, спеціалізована школа-інтернат для дітей-сиріт в с. Черешеньки.

У 2008 р. місцевим мисливсько-рибальським підприємством, без погодження з національним парком, створило відтворювальну ділянку на території НПП, хоча чисельність звірів перевищувала оптимальну.

А після внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та заборони полювання в національних природних парках з 2010 року на території Мезинського НПП склалася дуже напружена ситуація через значне збільшення чисельності хижих та шкідливих тварин, зокрема вовків, лисиць, бродячих собак, які винищують домашню худобу та птицю і є потенційними носіями вірусу сказу. До адміністрації парку постійно звертаються місцеві жителі та голови сільських рад з клопотаннями про допомогу у вирішенні даної проблеми. Чисельність диких кабанів за час дії заборони полювання значно зросла і перевищила оптимальну чисельність для даної території більше, ніж в 6 разів. У результаті знищені городи людей, виникли захворювання диких свиней на африканську чуму, яких відстрілювали та спалювали. Якби полювання було дозволеним, був би дохід від продажу карток в бюджет, не страждали б люди, не хворіли б свині в господарствах.

Динамічна робота ведеться в напрямку наукових досліджень та спостережень за напрямами: аналіз кліматичних показників; вивчення судинних рослин; ентомологічні дослідження; палеогеографічні розвідки та вивчення ландшафтів; вивчення хіроптерофауни та дрібних ссавців, ін.. Це дозволило розробити ряд практичних рекомендацій природоохоронної тематики з оптимізації та збереження ландшафтів території Мезинського НПП, особливостей підгодівлі різних видів зимуючих птахів, виготовлення різних видів гніздівель та ін., а також розроблені плани дій, зокрема щодо охорони популяцій цибулі ведмежої, збереження білого лелеки, протиерозійних заходів щодо припинення площинного змиву ґрунтів, стабілізації схилів, припинення росту одвершків, зниження активного розмивання. Необхідні рекомендації передані до сільських рад.

Адміністрація НПП, колектив докладає всі зусилля, щоб допомогти або ж у певній мірі підтримати місцеву громаду, але, нажаль, не все від нас залежне.

 

Література

  1. Літопис природи Мензинського НПП. – Т.VIII. – Мезин, 2015.
  2. Проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів Мезинського НПП. – Харків, 2011, у IV томах, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 07.02.2011р. № 39.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 168
Всього коментарів: 0