Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ

Пузир Таїсія

асистент кафедри ландшафтної екології і заповідної справи

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

 

ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ

 

Життєдіяльність людей перебуває у безпосередньому взаємозв’язку із навколишнім середовищем. Стан здоров'я людини залежить від багатьох чинників, а саме: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування, соціально-економічних умов, а також стану медицини. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуюче випромінювання викликають в організмі людини тяжкі патологічні зміни, що призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння та смерті, народження неповноцінних дітей. 

Основними джерелами забруднення атмосфери є енергетика (теплові та електричні станції), промислові підприємства, транспорт (у першу чергу автомобільний), комунальне й сільське господарство та військово-промисловий комплекс. Теплові електростанції викидають в атмосферу гази, що містять азот, кисень, оксиди сульфуру і нітрогену, оксиди карбону й металів, попіл та радіонукліди. Підприємства чорної металургії викидають гази, що містять пил і оксиди карбону, сульфуру, нітрогену та металів.

Автомобільний транспорт, споживаючи моторні палива нафтового походження, викидає в довкілля продукти їх згоряння (відпрацьовані гази двигунів), продукти зношування шин, гальмівних колодок. Негативний вплив посилюється виробничою діяльністю, пов’язаною з функціонуванням автотранспортних підприємств (мийкою й фарбуванням автомобілів, заправкою та заміною паливних та експлуатаційних матеріалів) [1]. Небезпечним антропогенним забруднювачем повітря (4-й клас небезпеки) є оксид вуглецю (СО). Поряд з автотранспортом джерелом його потрапляння в атмосферне повітря є промисловість, опалення й теплопостачання. Сполуки сірки (діоксид сірки, 3-й клас небезпеки) та сірководень (2-й клас небезпеки) складають разом близько 25 % усіх викидів у повітряний басейн. Вони потрапляють в атмосферне повітря внаслідок спалення вугілля та нафтопродуктів у промисловості та побуті, чорній металургії, нафтоочищенні [3].

Внаслідок забруднення атмосферного повітря збільшується число хворих, що страждають такими захворюваннями, як: запальні процеси верхніх дихальних шляхів й очей, серцева недостатність, хронічний бронхіт, пневмонія, астма, емфізема легень, різні алергійні захворювання, інфекційні хвороби і рак легень [2]. 

Забруднення води також призводить до серйозних розладів здоров'я. Господарсько-побутові стоки призводять до біологічного забруднення води, що може викликати шлунково-кишкові захворювання (холеру, черевний тиф, дизентерію, лептоспіроз, сибірку) та захворювання печінки (гепатит) [4]. Забруднення води ртуттю спричиняє хворобу мінамато з тяжким ураженням центральної нервової системи. Високі концентрації нітратів у питній воді можуть спричинити гострі отруєння у людей. Причинами таких захворювань, як зоб, флюороз, карієс можуть бути зміни вмісту мікроелементів у складі води. Синтетичні миючі речовини можуть викликати подразнення шкіри, алергію, дерматити, порушення обмінних процесів шкіри і всього організму [5].

Забруднення ґрунтів пестицидами, мінеральними добривами, промисловими та стічними водами призвели до того, що ґрунт став джерелом інфекційних захворювань таких, як сибірська виразка, газова гангрена, правець, ботулізм, холера, черевний тиф, дизентерія, бруцельоз, чума [4]. Пестициди і мінеральні добрива, потрапляючи у питну воду та продукти харчування, порушують діяльність центральної нервової та серцево-судинної системи, зумовлюють ріст злоякісних пухлин [5]. Нітрати у високих концентраціях порушують діяльність щитовидної залози, серця, центральної нервової системи.

Отже, несприятлива екологічна ситуація, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту негативно позначається на здоров’ї людей. Тому першочерговим завданням є зниження рівня антропогенного впливу на навколишнє природне середовище й гармонізація розвитку людини у природі.

 

Література

1. Агарков В.И., Бугашева Н.В., Коктышев И.В. и др. Закономерности и особенности морфофункциональных показателей здоровья подростков, постоянно проживающих в социально-экологических условиях Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 1. – С. 3-7.

2. Васюкова Г.Т., Ярошева О.І. Екологія. Підручник. – Кондор, 2009. – 524 с.

3. Грищенко С.В., Грищенко И.И., Абакумова А.В. и др. Гигиеническая оценка состояния окружающей среды Донецкой области и степени ее опасности для здоровья населения // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 1. – С. 8-12.

4. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 203 с.

5. Малимон С.С. Основи екології. Підручник. – Вінниця: «Нова книга», 2009. – 240 с.: іл.

 

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 1734
Всього коментарів: 0