Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ВПЛИВ СТІЧНИХ ВОД З ОБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЯКІСТЬ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Шумигай Інна

к.с-г.н., с.н.с.

Інститут агроекології та природокористування НААН

м. Київ

Манішевська Надія

викладач

ВП НУБіП «Боярський коледж екології і природних ресурсів»

м. Боярка-2

 

ВПЛИВ СТІЧНИХ ВОД З ОБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЯКІСТЬ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

 

Трансформація екосистем під впливом прямої чи опосередкованої діяльності суспільства спричиняє найсуттєвіші екологічні зміни. Негативний вплив є наслідком постійної необхідності задовольняти потреби людини. Вода використовується в усіх технологічних процесах, без неї неможлива робота промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо. Основними причинами забруднення поверхневих вод є скид забруднених стічних вод безпосередньо у водні об'єкти. У територіальному розрізі найбільше забруднених стічних вод скидається у Донецькій (558 млн м3), Дніпропетровській (383), Луганській (101) та Одеській (103 млн м3) областях [1–3].

Досить несподівані екологічні наслідки виникають у зв’язку з розвитком промисловості, що призводить до прогресуючого забруднення води. Серед великої кількості підприємств у країні (891), що скидають у поверхневі водні об’єкти забруднені стічні води найбільшими забруднювачами є промислові підприємства (894 млн м3), із них найбільші – підприємства чорної металургії (503) та вугільної промисловості (295 млн м3). Через низьку якість очищення стічних вод надходження забруднених стоків не зменшується. Окрім того, на якість поверхневих вод негативно впливає також скид шахтно-кар’єрних вод, які практично без очистки скидаються у поверхневі водні об’єкти в обсязі       665 млн м3 [3, 4].

Значна кількість забруднювальних речовин надходить у водне середовище у процесі сучасної сільськогосподарської діяльності з її розвиненою меліорацією. Винос органічних і мінеральних речовин у водойми може відбуватися з поверхневим стоком, через забруднення ґрунтових вод та вітрову ерозію. У районах зрошуваного землеробства забруднення водойм обумовлено прийняттям великих обсягів зворотних вод (1717 млн м3), а також агротехнічними особливостями вирощування культур при зрошенні (напр. неправильний розрахунок норм внесення добрив і порушення використання їх у сівозмінах). Значна кількість сполук азоту й фосфору потрапляють зі стоками у водойми від тваринницьких ферм. Останні є постачальником мертвої органіки (гною, підстилки, сечовини), що істотно впливають на якість поверхневих і ґрунтових вод при вивезенні їх на поля та городи [4, 5].

Велике значення на порозі ХХІ ст. має оцінка якості водних джерел, котрі можуть бути придатні для господарського використання. Комунально-побутові стічні води у цій галузі (фізіологічні виділення людини, забруднення від купання, прання білизни, папір, сміття тощо) становлять 15–20% усього обсягу стічних вод. Особливою рисою побутових стічних вод є їхнє бактеріальне зараження.

Багато в чому екологія пов’язана з вирішенням проблеми транспортних засобів. В умовах звичайної експлуатації водного транспорту основними джерелами забруднення є суднові двигуни, і насамперед енергетична установка. Головну роль у забрудненні моря при морських перевезеннях відіграють викиди теплових двигунів, їх шуму та вібрації. Також негативний вплив водного транспорту на гідросферу пов'язаний з перевезенням нафти і її похідні [6, 7].

Отже, роль антропогенних чинників у виникненні несприятливих екологічних ситуацій не менш значна, ніж роль природних стихійних явищ. І нині бажано сконцентрувати основну увагу на розв’язанні вищезгаданих проблем, вживаючи заходи, які покращать екологічний стан регіонів України.

 

Література

  1. Еколого-економічні основи збалансованого розвитку агросфери Київської області: монограф.; за ред. О.І. Фурдичка. – К.: ДІА, 2015. – 736 с.
  2. Вишневський В.І. Антропогенний вплив на річки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.11 «Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів» / В.І. Вишневський; Львів. нац. ун-т. ім. Івана Франка. – Львів, 2003. – 39 с.
  3. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2012 році // Міністерство екології та природних ресурсів України. – К., 2013. – 416 с.
  4. Статистичний збірник «Регіони України» за 2014 рік: в 2 т.; за ред.        О.Г. Осауленка. – К.: Держстат, 2014. –   –

Т. 1. – 2014. – 534 с.

5. Шумигай І.В. Екологічна безпека водного середовища / І.В. Шумигай,  В.П. Новицький // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві» (м. Київ, 1-3.07.2015 р.) – К., 2015. – С. 202–207.

6. Аксенов И.Я. Транспорт и охрана окружающей среды / И.Я. Аксенов,  В.И. Аксенов. – М.: Транспорт, 1986. – 176 с.

7. Сторожук В.М. Промислова екологія: підруч. / В.М. Сторожук,              В.А. Батлук, М.М. Назарук. – Львів: Українська академія друкарства, 2006. – 547 с.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 398
Всього коментарів: 0