Ніколаєва Наталія

аспірант

Науковий керівник: д.б.н., професор Гаркава К.Г.

Національний авіаційний університет

м. Київ

Бріндза Ян

к.б.н., доцент

Словацький аграрний університет

м. Нітра, Словаччина

ВПЛИВ МІСЦЯ ЗРОСТАННЯ НА ПИЛКОВУ ПРОДУКТИВНІСТЬ CORYLUS AVELLANA L.

Сьогодні уже встановлена можливість посилення пилкової алергії під впливом речовин, які містяться у атмосферному повітрі: аміак, хлор, фтор, оксигенові радикали, сульфіти, нітрати, продукти згорання дизельного палива тощо [4]. Забруднення навколишнього середовища подовжує терміни палінації рослин та змінює антигенну структуру пилку [1, 2, 4]. Доведена підвищена здатність забрудненого пилку індукувати сенсибілізацію та підвищувати реактивність слизової оболонки носа і бронхів [5]. Тому одними із основних причин пошкодження пилку є: фізичні – термальні, раціональні (іонізуюче випромінювання, УФ-випромінювання), гравітаційний та електромагнітний впливи; хімічні – неорганічні і органічні забруднювачі повітря, а також синтетичні мутагени і пестициди; біологічні – спори грибів, бактерії.

На сьогоднішній день існує багато інформації про вплив метеорологічних факторів на концентрацію пилку в повітрі та палінацію взагалі. Але відсутні відомості про вплив географічного локалітету на пилкову продуктивність видів з алергенними властивостями. Отже, одними із завдань було дослідження ваги пилку, що виділяє одне суцвіття ліщини звичайної (Corylus avellana L.) та встановлення впливу географічного локалітета на пилкову продуктивність виду.

Для дослідження пилкової продуктивності на прикладі суцвіття ліщини звичайної (C. avellana) використовували методику Руднянської Є.І. (1979) [3]. Суцвіття зважували до і після виходу пилку із пиляків. Зразки заготовляли в трьох країнах: Словаччина (14 географічних локалітетів), Німеччина (два географічних локалітети), Україна (4 географічних локалітети) на початку періоду цвітіння в 2014 і 2015 роках.

Вплив географічного локалітету при оцінюванні показників (вага пилку) вивчали за допомогою процедури ONE-WAY ANOVA. Достовірність гіпотези – вплив географічного локалітету на вагу пилку в пиляках суцвіття C. avellana – перевіряли за допомогою тестів Шапіро-Вілка, Колмогорова-Смірнова, Крамера фон Мізеса, Андерсона-Дарлінга.

Визначена середня вага пилку  C. avellana, що в умовах Словаччини становить від 9 мг до 560 мг, в умовах Німеччини –210-230 мг, а в умовах України –180-220 мг. Середнє значення ваги пилку C. avellana з одного суцвіття становить 259±0,16 мг, при цьому максимальне значення – 1097 мг, а мінімальне – 2 мг. Загальна вага досліджуваних зразків пилку з усіх локалітетів становить 255,78 мг з коефіцієнтом варіації 62,23%, довірчим інтервалом 0,95, значенням тесту Стьюдента 50,40% при р > 0,0001.

Результати статистичного аналізу мають відмінності у значеннях, що не дозволяє відкинути нульову гіпотезу, тобто існує різниця між значеннями ваги пилку з різних місць зростання виду, що підтверджує вплив географічного локалітету на пилкову продуктивність.

Аналіз впливу географічного локалітету на пилкову продуктивність проявився у варіабельності значень ваги пилку C. avellana L., тобто, 210-230 мг (Німеччина), 180-220 мг (Україна) і 9-560 мг (Словаччина). Середній вихід пилку з однієї сережки становить 255 мг. Залежність пилкової продуктивності від локалітету перевірено статистичним тестуванням нульової та робочої гіпотез.

Подяка. Автор висловлює подяку Міжнародному Вишеградському фонду за підтримку програми мобільності студентів, аспірантів і викладачів.

Література

1. Алёшина, Р.М. Поллиноз в Луганской области (экологические аспекты, клинико-аллергологическое исследование) / Р.М. Алёшина // Украинский пульмонологический журнал. – 1995. – №2. – С. 52-55.

Кобзарь, В. Н. Структурная изменчивость пыльцы под действием антропогенных загрязнителей / В. Н. Кобзарь, Н. Р. Мейер, Э. П. Харитонова // Международный симпозиум по аэрозолям. – М., 1994. – С. 66-70.

2. Руднянская, Е. И. Перганосные растения Нижнего Поволжья: автоореф. дис. … канд. б. наук / Е. И. Руднянская. – Тарту, 1979. – 26 С.
3. Urbanek, R. Sub-class of IgG anti-bee venom antibody produced during bee venom immunotherapy and its relationship to long-term protection from bee stings and following termination of venom immunotherapy / R. Urbanek, D. M. Kemeny, D. Richards // Clinical Allergy. – 1986. – Vol. 16. – P. 317.
4. Weeke, E. R. Allergenic significance of Gramineae (Poaceae) / E. R. Weeke, F. Th. M. Speikma / In G. D’Amato, F. Th. M. Spieksma, S. Bonini. Allergenic pollen and pollinosis in Europe. – Blackwell Scientific Publications, 1991. – P. 109-112.