Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ЗЕРНОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ ЯК АЛЬТЕРНАТИВУ ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИМ ПРОТИОЖЕЛЕДНИМ РЕАГЕНТАМ

Береза-Кіндзерська Людмила

к.х.н., доцент

Тогачинська Ольга

к.с.-г.н., доцент

Національний університет харчових технологій

м. Київ

 

ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ЗЕРНОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ ЯК АЛЬТЕРНАТИВУ ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИМ ПРОТИОЖЕЛЕДНИМ РЕАГЕНТАМ

 

Як основний засіб боротьби з ожеледицею повсюдно на території України (особливо в мегаполісах та на автомагістралях) застосовується суміш солі з піском, або просто сіль технічна, так як дані протиожеледні реагенти недорогі, і більш менш дієві, але вони є дуже небезпечні в екологічному плані.

Щовесни після танення снігу вся сіль потрапляє в ґрунт і засолює його з року в рік. Дерева прокидаються і велика частина з них гине, особливо молоді особини. Рослини просто засихають через те, що сіль перешкоджає потраплянню води в організм [1]. З ґрунту сіль надходить до ґрунтових вод, а звідти – в поверхневі води. Від солі псуються міські комунікації, саме технічна сіль роз’їдає взуття перехожих і деталі автомобілів, а також взимку стає небезпечним виходити на прогулянки з домашніми собаками, оскільки соляна суміш зі снігом сушить та роз’їдає шкіру на лапах. Випаровування хлориду натрію викликають респіраторні захворювання як у тварин, так і у людей. Особливо ці реагенти негативно впливають на ентомофауну та дощових черв’яків. Також відбувається вторинне забруднення навколишнього середовища при використанні не сертифікованих компонентів, що запобігають злежуванню протиожеледних реагентів.

Використання технічної солі як протиожеледного засобу почалося у 1994 році й відтоді щороку тільки в м. Києві закуповується для цього приблизно 30-50 тис. тонн. Таким чином за 25 років незалежності на дороги м. Києва висипали близько 1 млн. тонн солі, яка осідає в ґрунті, або з поверхневими водами потрапляє в Дніпро.

Абсолютно безпечних реагентів не існує в принципі, тому потрібно замінювати існуючі протиожеледні реагенти, іншими засобами, і перспективним напрямком є використання відходів зернопереробної галузі. 

Відновлювальним щорічно протиожеледним засобом (або як добавкою до піску) розглянуто відхід переробки зерен гречки посівної (Fagopyrum Esculentum Mill.) -  лузги гречки. При переробці зерна круп’яних культур утворюється велика кількість відходів. Наприклад, при переробці гречки близько 22% припадає на відходи – лузгу [2,3,4]. Лузга не знайшла широкого застосування, частково її спалюють в котельнях крупозаводів, з метою виробництва пари. Але лише незначна частина від цієї кількості поступає в котельну. Спалювання лузги на звалищі порушує вимоги екологічної безпеки, тому першочерговою проблемою є її утилізація. Використання лузги в раціонах сільськогосподарських тварин в значних кількостях неможливе, оскільки не знайдені методи її трансформації у форми, що перетравлюються організмом тварин. Лузга гречки має різні розміри, колір та форму. Забарвлення оболонки може бути світло-сірим, сріблястим, темно-сірим, світло-коричневим, темно-коричневим і навіть майже чорним. Біохімічний складу лузги гречки за даними [2,5] такий: жирів 0,5%, клітковини 53%, протеїну 3 %, золи 1,5%.

Лімітуючим фактором формування сировинної бази гречаного зерна є її низька врожайність (в середньому 7,9 ц / га). В 2014 році було зібрано 164 тис. тон гречки (22 % - лузга), отже лузги зібрано - 35 тис. тон. Перспективним є спосіб гранулювання лузги гречки, що полегшить транспортування і використання. Оскільки колір лузги темний (і дрібні гранули будуть темні), то вона буде поглинати сонячне тепло, лід швидше танутиме. На весні лузга стане добривом для рослин.

Муніципальні служби повинні як вчасно прибирати сніг, так і використовувати матеріали природного походження – подрібнений гравій, гранітну і мармурову крихту, дрібні камінці, пісок, лузгу, тирсу. Сіль використовувати не скрізь, не завжди і в нормативно обмежених кількостях.

 

Література

1. Termaat A. Use of concentrated macronutrient solutions to separate osmotic from NaCl-specific effects on plant growth [Text] / A. Termaat, R. Munns // Australian Journal of Plant Physiology. – 1986. – 13. –P. 509–522.

2. Шаповаленко О. І. Про можливості використання лузги гречки  [Текст] / О. І. Шаповаленко, В. М. Ковбаса, Т.І. Янюк, В.А. Терлецька // Хранение и переработка зерна. – 2008. – № 10. – С. 43–44.

3. Туева И.А. Исследование химического состава отходов переработки семян гречихи, льна и рапса [Электронный ресурс] / И.А. Туева, С.Е. Дмитрук, Г.И. Калинкина, Е.Н. Сальникова // Новые достижения в химии и химической технологии растительного сырья : материалы II  Всероссийской конференции, (Барнаул, 21–22 апреля 2005 г.) /Под ред. Н.Г. Базарновой, В.И. Маркина. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2005. Книга I. – 372 с. – C. 344-348. – Режим доступа к тезисам: http://conf.chem.asu.ru/public/conferences/3/biblio/conf-2005/sbornik_tezis-2005-kniga-I.pdf.

4. Сергиенко, В.И. Возобновляемые источники химического сырья: комплексная переработка отходов производства риса и гречихи [Текст] / В.И.Сергиенко, Л.А. Земнухова , А.Г.Егоров, Е.Д. Шкорина, Н.С. Василюк // Российский химический журнал, том XLVIII, 2004. – №3. – С.112-122.

5. Исследование химического состава зерновых отходов как сырья для получения целлюлозы. Переработка сельскохозяйственного сырья. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://borona.net/hight-technologies/processing. – Название с экрана.  

 

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 242
Всього коментарів: 0