Добрянська Наталя

молодший науковий співробітник

Інститут  сільського  господарства  Карпатського регіону НААН

с. Оброшино, Львівська обл.

УДОСКОНАЛЕННЯ  ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ  тимофіївки лучної  В ПЕРЕДКАРПАТТІ

Вирішальну роль у відновленні насінництва повинно відігравати широке впровадження у виробництво високопродуктивних сортів та інтенсивних технологій їх вирощування, щоб більшість господарств зони, незалежно від типу і форми власності, вирощували в своїх господарствах таку кількість насіння багаторічних трав, що забезпечувало б їх власні потреби.  

 Головною передумовою зміцнення кормової бази тваринництва за сучасного його стану є поліпшення та розширення площ культурних пасовищ і сіножатей, підвищення ефективності польового травосіяння. У зв’язку з цим особливу увагу слід звернути на таку цінну багаторічну культуру, як тимофіївка лучна. Це перспективна рослина в передгірних і гірських районах Карпат і Передкарпаття як для сінокосіння, так і пасовищного використання. Ця трава впродовж декількох століть була і є основним злаковим компонентом бобово-злакових травосумішок у польовому травосіянні. Для суттєвого збільшення і стабілізації виробництва насіння тимофіївки лучної найбільш ефективним є використання високоврожайних сортів та розробка економічно вигідних і екологічно безпечних технологій їх вирощування, адаптованих до умов регіону. Застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур сприяє оптимізації живлення та забезпечує їхній захист від патогенної мікрофлори, що дозволяє значною мірою реалізувати потенціал аграрного виробництва.  Нині розроблено препарати, які містять активні й ефективні штами бульбочкових та асоціативних азотфіксаторів [3].

Польові досліди закладали на експериментальній базі ІСГКР НААН (зона Передкарпаття) в 2011 р. весняним строком сівби під покрив вівса  на зелений корм із зниженою на 30 % нормою висіву на дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтах. Закладку дослідів проводили відповідно до методики польового досліду [1, 2]. Норма висіву насіння тимофіївки лучної – 10 кг/га, що еквівалентне 24 млн. шт. насінин. Агротехніка вирощування культури – загальноприйнята в зоні. В наших дослідженнях з тимофіївкою  лучною ми  використовували мікробний препарат Діазофіт і регулятор росту Гумісол. Реакцію тимофіївки лучної на ефективність різних варіантів застосування мінеральних добрив та доцільність їх комплексного поєднання з мікробними препаратами і регулятором росту на фоні природної родючості в умовах  Передкарпаття вивчали протягом 2011–2015 рр.  Вивчали три способи застосування біодобрив. Перший спосіб полягав у бактеризації насіння препаратом діазофіт (0,15 г), другий – у обприскуванні посівів розчином препарату гумісол, яке проводили у фазі виходу в трубку тимофіївки лучної, третій – комплексне застосовування розчину препаратів шляхом обробки насіння та одноразового обприскування посіву. Достовірні прибавки урожайності було одержано за усіх способів застосування бактеріальних та мінеральних добрив. Дослідження проводили з сортом тимофіївки лучної Підгірянка за такою схемою: 1. Контроль (без добрив); 2. Гумісол;  3. Гумісол + діазофіт; 4. N₄₅Р₆₀К₆₀;  5. N₄₅Р₆₀К₆₀ + гумісол;  6. N₄₅Р₆₀К₆₀ + гумісол + діазофіт;  7.N₃₀Р₃₀К₃₀;  8. N₃₀Р₃₀К₃₀ + гумісол;  9. N₃₀Р₃₀К₃₀ + гумісол + діазофіт.

Нашими дослідженнями  підтверджено доцільність широкого введення у виробництво  різних варіантів застосування мінеральних добрив та доцільність їх комплексного поєднання з мікробними препаратами на фоні природної родючості в умовах Передкарпаття. Ця технологія  відрізняється від попередніх вищим ступенем насичення біологічними методами підвищення родючості ґрунтів, широким діапазоном доз і співвідношень основних елементів живлення у системі удобрення. Доведено ефективність застосування мінеральних та бактеріальних добрив, які в комплексі забезпечують виробництво 40,6 т/га зеленої маси, 12,3 т/га сухої речовини, 0,35 т/га насіння та найвищий вміст протеїну - 12,26 %. Найбільший приріст  кормової маси, в середньому за чотири роки користування, забезпечили варіанти № 3 (гумісол+діазофіт), № 6 (N₄₅Р₆₀К₆₀+гумісол+діазофіт) і № 9 (N₃₀Р₃₀К₃₀+гумісол+діазофіт) відповідно за врожаєм зеленої маси  84, 95 і 91 %;  за врожаєм сухої речовини – 194, 233 і 226 %. Найвищий приріст врожаю насіння забезпечили  варіанти № 6 та № 9 відповідно - 192 та 187 % або на 0,23 та 0,22 т/га.  

Варіант № 6 (N₄₅Р₆₀К₆₀+гумісол+діазофіт) забезпечує найбільший умовно чистий прибуток з 1 га (8163 грн.) та найвищу рентабельність (139 %) при найнижчій собівартості 1 т насіння (16677 грн.). Контроль, варіанти  № 4 (N₄₅Р₆₀К₆₀) і  № 7 (N₃₀Р₃₀К₃₀) забезпечують зниження економічних показників, де відповідно рівень рентабельності та собівартість 1 т насіння становить (79, 79 і 80  %), (22333, 22308 і 22308  грн).

Біопрепарати і регулятори росту є одним із елементів технології вирощування тимофіївки лучної в зоні Передкарпаття України, які сприяють оптимізації живлення та забезпечують їх захист від патогенної мікрофлори, що дозволяє значною мірою реалізувати потенціал аграрного виробництва. Сприяють підвищенню врожайності сорту, одержанню екологічно чистої продукції та зниженню хімічного навантаження на навколишнє середовище.

Література

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М. : Колос, 1979. – 416 с

2. Методические указания по проведению исследований в семе­новодстве.  / ВНИИ кормов имени В. Р. Вильямса. – М. : [б. и.], 1986. –  134 с.

3. Рекомендації по ефективному застосуванню біопрепаратів азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій в сучасному ресурсозберігаючому землеробстві /Патика В. Ф. [та ін.]. – К. : Урожай, 1977. – 20 с.