Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ТИПИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ М. ЖИТОМИРА

Нагорська Вікторія

студентка 4 курсу

факультету екології і права

Житомирський національний агроекологічний університет

Валерко Руслана

к.с.-г.н., доцент

кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування

м. Житомир

 

ТИПИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ М. ЖИТОМИРА

 

Розглядаючи екологічну свідомість не лише як психічне відображення і перетворення природного середовища, а і як цілісний світогляд людини, вважаємо найінтенсивнішим віковий період юнацтва. Адже саме в цьому віці вибудовуються основні світоглядні настанови, засади й орієнтації особистості. А тому екологічна свідомість слугує цілісною системою поглядів особистості юнака на світ, на власне місце в системі «людина-природа», розумінням і емоційним оцінюванням сенсу людської діяльності в забезпеченні сталого розвитку людства [1].

Визначення екологічної свідомості є надзвичайно важливим аспектом при дослідженні екологічної проблематики. Окрім того, не менш важливим є й виокремлення її основних типів, адже саме відповідно до них будуються різноманітні концепції, котрі дозволяють безпосередньо розробити методи вивчення особливостей екологічної свідомості.

Найбільш повно відображають соціальну дійсність такі типи екологічної свідомості:

1. Усвідомлено-діяльнісний тип екологічної свідомості (ЕС) – характерний для осіб, котрі мають достатній рівень знань, навичок та вмінь, які вони вдало застосовують у повсякденному житті та професійній діяльності. Характер відносин "людина – природа" при даному типові ЕС є суб’єкт-суб’єктним. Таким типом ЕС можуть бути наділені як представники навчальних організацій, в т.ч. екологічної спрямованості, так і звичайні мешканці, які активно долучаються до акцій, спрямованих на захист природи, як їх організатори або учасники – ,наприклад, озеленення чи прибирання паркових або лісових зон і т. ін. Сюди можемо віднести такі підтипи: активний (діяльність стає сенсом професійного та щоденного життя) та пасивний (діяльність не як життєве кредо, а в залежності від обставин, конкретних подій, наприклад, усунення наслідків урагану чи повеней тощо).

2. Усвідомлено-егоїстичний тип екологічної свідомості – характерний для осіб, котрі мають достатній рівень знань, навичок та вмінь, але не застосовують їх ні у повсякденному житті, ні у професійній діяльності. Характер відносин "людина – природа", притаманний даному типові ЕС, є суб’єкт-об’єктним, де природа постає об’єктом споживання та життєдіяльності людини. Носії даного типу ЕС добре розуміють наслідки своїх дій, але невпинно продовжують наслідувати поведінку споживача, використовуючи можливості природи лише заради власної вигоди.

3. Усвідомлено-відсторонений – представники даного типу ЕС мають достатній набір умінь та знань з екологічної тематики, але свідомо нічого не роблять для захисту довкілля, маючи для цього можливості, проте не маючи бажання чи мотивації до дій. Характер відносин "людина – природа" за цього типу ЕС є об’єкт-об’єктним.

4. Обмежено-діяльнісний – притаманний мешканцям сільських місцевостей, людям, котрі не мають достатнього рівня знань, але на основі власного досвіду діють в інтересах природи, так, наприклад, сільські жителі, на відміну від багатьох міських мешканців, не будуть збирати лісову ягоду спеціальними інструментами, котрі дозволяють швидше збирати, але виривають ягоду з корінням, адже після таких відвідин лісу багато ягідників нищиться назавжди. Представники цього типу ЕС також можуть ділитися на активних та пасивних. Характер відносин "людина – природа", притаманний даному типові ЕС, є також суб’єкт-суб’єктним.

5. Обмежено-егоїстичний – представники такого типу ЕС діють виключно заради власних інтересів, при цьому вони не володіють знаннями про шкідливість їх вчинків, вміннями та навичками, котрі допомогли б їм цього не робити. Характер відносин "людина – природа" за цього типу ЕС є суб’єкт-об’єктним, де природа постає об’єктом людських цілей та потреб, тобто природне середовище виступає виключно об’єктом діяльності людини [2].

Власні дослідження щодо виявлення типів екологічної свідомості студентства міста Житомира проводились за допомогою методу анкетування. Анкета розроблялась відповідно до сучасного екологічного стану міста Житомира, враховуючи соціальну активність та свідомість студентів і складалась із 3-х категорій: категорія задоволеності, категорія поінформованості та категорія «готовність до дій».

У ході досліджень було виявлено 3 основні типи екологічної свідомості, які притаманні молоді м. Житомира: усвідомлено-діяльнісний тип (підтипи активний і пасивний), усвідомлено-відсторонений та обмежено-діяльнісний типи. Найбільший відсоток у середньому (37,25) належить усвідомлено-діяльнісному типу.

 

Література

  1. Кулик Т.М. Системно-динамічні особливості розвитку екологічної свідомості студентів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук / Тетяна Миколаївна Кулик. - Луцьк, 2013 – 22 с.
  2. Шедловська М.В. Означення та типи екологічної свідомості / М.В. Шедловська // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukr-socium.org.ua/Arhiv/Stati/2%202011/95-100.pdf.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 418
Всього коментарів: 0