Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

СУЧАСНИЙ СТАН ОХОРОНИ ГЛОБАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ БУЛАВОВУСИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: HESPERIOIDEA, PAPILIONOIDEA) РЛП «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ»

Бучнєва Катерина

аспірант

Науковий керівник: к.б.н., доц. Голобородько К.К.

Круглик Андрій

студент бакалаврату

Науковий керівник: к.б.н., доц. Голобородько К.К.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара,

м. Дніпропетровськ

 

СУЧАСНИЙ СТАН ОХОРОНИ ГЛОБАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ БУЛАВОВУСИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: HESPERIOIDEA, PAPILIONOIDEA) РЛП «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ»

 

Унікальність і винятковість природи порожистої частини р. Дніпро здавна привертала дослідників [1, 2]. У цьому районі вже понад 200 років проводяться дослідження булавовусих лускокрилих [3]. Із часу організації у цій місцевості РЛП «Придніпровський», ці дослідження інтенсифікувались [4, 5]. Булавовусі займають провідне місце серед комплексу запилювачів, а од же відіграють важливу роль у функціонуванні екосистем парку.

Глобально рідкісні види – це види, які занесені до охоронних списків різного рівня, котрі мають міжнародний статус. Провідними з таких переліків вважаються: Червона книга Міжнародного союзу охорони природи (МСОП); Європейський Червоний список тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі; Червона книга «Європейських денних метеликів»; Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Безперечно, потрібно враховувати не лише статус виду у межах всього ареалу, а й регіональну специфіку, яку відображають національні (Червона книга України) і регіональні (Червона книга Дніпропетровської області) червоні списки.

На території сучасного РЛП «Придніпровський» зареєстровано 19 видів булавовусих лускокрилих, які мають різний охоронний статус [1]. Таксономічна структура комплексу доволі різноманітна й презентує всі основні родини булавовусих лускокрилих, в яких є види, що охороняються. У таксономічному відношенні цей комплекс утворений представниками двох надродин (Hesperioidea та Papilionoidea) 6 родин (Hesperiidae, Papilionidae, Pieridae, Nymphalidae, Satyridae, Lycaenidae). Найбільше представництво видів, як в цілому по степовій зоні Палеарктики, так і в Україні, належить Cинявцям (Lycaenidae).

Аналіз охоронних статусів показав, що 4 види занесені до Червоного списку МСОП – Hipparchia fagi Scopoli, 1763, Lycaena dispar (Haworth), 1802, Phengaris arion (Linnaeus, 1758) та Polyommatus coridon (Poda, 1761). Стан всіх цих видів МСОП класифікується як NT або LC, тобто з мінімальним риском. У межах парку тільки H. fagi має єдину локальну популяцію, обмежену лише одним байрачно-балковим комплексом. Решта видів численні, й тренду до зниження чисельності не демонструють.

До «Європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі» належить 5 видів булавовусих фауністичного комплексу РЛП: Zerynthia polyxena ([Denis et Schiffermüller, 1775]), Parnassius mnemosyne (Linnaeus, 1758), Apatura metis (Freyer, 1829), Phengaris arion (Linnaeus, 1758) та Plebejus argyrognomon (Bergsträsser, 1779).

Сім видів булавовусих лускокрилих занесені до «Червона книга «Європейських денних метеликів»»: Colias chrysotheme (Esper, [1777]), Nymphalis xanthomelas (Esper, 1781), Tomares nogelii (Herrich-Schäffer, 1851), Glaucopsyche alexis (Poda, 1761), Pseudophilotes vicrama (Moore, 1865), P. bavius (Eversmann, 1832) та Scolitantides orion (Pallas, 1771).

Важливими інструментом для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття на Європейському континенті є „Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі” [3]. У 1996 році в Україні прийнято Закон України про приєднання до Бернської конвенції. На території колишньої порожистої частини р. Дніпро зареєстровано три види булавовусих лускокрилих – Apatura metis (Freyer, 1829), Lycaena dispar rutila (Werneburg, 1864) та Phengaris arion (Linnaeus, 1758), що перебувають під охороною Бернської конвенції.

 

Література

  1. Голобородько, К.К. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Булавовусі лускокрилі (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) / [Текст] / К.К. Голобородько, О.Є. Пахомов / за заг. ред. проф. О. Є. Пахомова – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2007. – 302 с.
  2. Голобородько, К.К. Ландшафтно-біотопічний аналіз фауни денних лускокрилих (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) Дніпропетровської області [Текст] / К.К. Голобородько // Вісник ДНУ. Серія біологія, екологія. Вип.11, Т.1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 85-96. 
  3. Голобородько, К.К. Аналіз охорони лускокрилих (Lepidoptera) у сучасних об’єктах природно-заповідного фонду Дніпропетровської області [Текст] / К.К. Голобородько, О.Є. Пахомов // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Біологічні науки, 2015. № 2 (36). – С. 36–39.
  4. Голобородько, К.К. Аналіз сучасного стану біотопів Tomares nogelii dobrogensis Caradja, 1895 (Rhopalocera, Lycaenidae) у Дніпропетровській області [Текст] / К.К. Голобородько // Актуальные вопросы современного естествознания. Тезисы Всеукраинской конференции молодых ученых (Симферополь, 11-13 апреля 2003 г.) – Симферополь, 2003. – С. 25-26.
  5. Goloborodko, K.K. Rare and endangered butterflies (Lepidoptera: Hesperioidea, Papilionoidea) the former rapids part of Dnepr [Текст] / К.К. Goloborodko // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – Вип. 19, № 2. – С. 135–145.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 253
Всього коментарів: 0