Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ І ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ

Зубенко Ольга

к.б.н., старший викладач

Компанієць Юлія

викладач

Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

м. Черкаси

 

СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ І ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ

 

Насправді, органічне землеробство в Україні має давню і славну історію. Саме завдяки багатовіковим традиціям його ведення ми маємо найбільші площі родючих чорноземів, славу "житниці Європи". Органічні продукти харчування – це, як завжди, забуте старе, тільки з додаванням сучасних методів контролю. Такі продукти вирощували наші прадіди, таке сільське господарство колись було нормою і вважалось традиційним, однак з плином часу пріоритети змінилися. Однак сьогодні саме цей вид господарювання здобуває все більше і більше прихильників у світі, має чудові перспективи для впровадження і в Україні [4].

Безумовно впровадження органічного сільського господарства в практику діяльності вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників має стати пріоритетним напрямком розвитку. Території, придатні для виробництва екологічно чистих продуктів харчування, мають розвиватись в напрямку інтеграції в світовий економічний простір. Але одночасно з цим кожне господарство має визначити за основну мету впровадження органічних методів господарювання, зокрема органічного землеробства [1]. Це стосується всієї території України, зокрема й земель непридатних або обмежено придатних для виробництва екологічно чистої продукції. Підготовчі заходи в період конверсії нададуть можливість відновити агроекосистему, покращити економічний, соціальний та екологічний стан в Україні, сприятимуть поліпшенню якості та безпечності харчування населення, а в перспективі забезпечать відновлення екологічної чистоти українських земель [4].

Передумови, що складаються для органічного землеробства в Україні, напрочуд вдалі. За останні 15 років у господарствах мало використовували мінеральні добрива, пестициди. Наявність значних площ, родючих ґрунтів, достатня кількість товаровиробників, готових виробляти органічну сільгосппродукцію, формує потенціал для такого виробництва. За даними IFOAM в Україні налічується близько 270 тис. га земель, на яких вирощується саме органічна продукція. Із них українським сертифікаційним органом ТОВ «Органік Стандарт» сертифіковано 56 837 га, у тому числі проінспектовано площ членів асоціації – 15 796,02 гектарів [2].

Перехід від звичайного до органічного виробництва триває 2–3 роки. За цей час фермер потроху освоює технології вирощування екологічно чистих продуктів. Він не застосовує пестициди, хімічні препарати для боротьби зі шкідниками, але при цьому продукція ще не вважається органічно чистою. Лише через два-три роки ґрунт очищується і продукція, вирощена на ньому, стає органічною. Звісно, необхідні аналізи робляться як перед вирощуванням продукції, так і коли її вже зібрано. До речі, насіння для посадки має бути також органічним. Якщо фермер займається органічним тваринництвом, то своїх корів, свиней чи курей він має годувати органічно чистим кормом.

На загальний вміст гумусу впливають суттєво системи землеробства. Застосування у промисловому землеробстві 300 кг NPK діючої речовини на гектар призводить до істотно гумусонакопичення, але і призводить до погіршання якості гумусу. При біологічному землеробстві процеси мінералізації органічних субстанцій протікають гіпертрофовано активно, що без надходження додаткових джерел енергії у вигляді мінеральних добрив призводить до фульватизації гумусу. В цілому, гумусний стан ґрунту при біологічному землеробстві більш стабільний, ніж за промислового [3].

За моделі екологічного землеробства пріоритетом слугують органічні добрива з екологічно допустимими нормами мінеральних добрив і засобів захисту від шкідливих організмів – відповідним внесенням 24 т і 150 кг (N46P49K55) і комплексних біологічних препаратів. Ресурсним наповненням моделі біологічного землеробства обрані органічні добрива 24 т/га з повним вилученням мінеральних та оброблення насіння комплексним препаратом. Цей препарат є комплексом специфічних для окремих культур сівозміни складових і мікроорганізмів.

Аналіз даних щодо урожайності сільськогосподарських культур показав, що відмова в біологічному землеробстві від мінеральних добрив, навіть за умови введення в структуру сівозміни бобових, використання побічної сільськогосподарської продукції і сидератів, зумовлює істотні втрати врожаїв. У той же час, співставлення даних, отриманих на варіантах з промисловою й екологічною системами землеробства, свідчить про те, що за рівнем врожаїв з більшості вирощуваних культур екологічна система істотно не поступається промисловій. Слід зазначити, що погіршення у багатьох країнах світу екологічної ситуації, посилення процесів деградації ґрунтів, проблема з виробництвом безпечних для здоров’я людини продуктів харчування зумовлюють потребу зміни сучасної стратегії землеробства.

 

Література

  1. Ґрунтозахисна біологічна система землеробства в Україні: монографія. / За ред. Шикули М.К. – К.: Оранта, 2000. -– 389 с.
  2. Манько Ю.П. Ефективність екологічного землеробства в Лісостепу України: посібник Українського хлібороба. / Ю.П. Манько. // – К. – 2009. – С. 263-266.
  3. Танчик С.П. Проблеми екологічних систем землеробства в Лісостепу України / С.П. Танчик, А.І. Бабенко. // Вісник аграрної науки. – К. –2007. – No 7. –- С. 14-18.
  4. Танчик С.П. Розвиток органічного землеробства в Україні. / С.П. Танчик, О.А. Цюк, С.О. В’ялий. // Вісник аграрної науки. – No 1. – 2009.- – С. 11-15.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 299
Всього коментарів: 0