Семенова Олена

к.т.н.,доцент

Пономаренко Катерина

студентка

Національний університет харчових технологій

м.Київ

СПОСОБИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЙНИХ РОЗЛИВІВ НАФТИ НА ГРУНТИ

Господарська діяльність людини тісно пов’язана з використанням нафти і нафтопродуктів. Тому для сучасної цивілізації стали закономірними екологічні катастрофи, пов’язані з наземними виливами нафтопродуктів. Такі забруднення негативно впливають на ґрунтовий покрив, поверхневі та підземні води [1].

Забруднення нафтою призводить до значних змін фізико-хімічних властивостей ґрунтів. Зокрема, внаслідок руйнування ґрунтових структур і диспергування ґрунтових часток відбувається зниження їх водопроникності і порушення фільтраційних режимів. У забруднених ґрунтах різко зростає співвідношення між вуглецем і азотом за рахунок вуглецю нафти. Це погіршує їх азотний режим та порушує кореневе живлення рослин [2].

У зв’язку з цим, із сільськогосподарського використання виводяться значні площі високопродуктивних чорноземів, ґрунту на територіях нафтопромислів і уздовж нафтопроводів, підземні й поверхневі води забруднюються нафтопродуктами та супутніми токсичними речовинами, які перетворюють родючі землі в екологічно критичні екосистеми [1].

В світовій практиці, для реабілітації ґрунтів, забруднених аварійними виливами нафтопродуктів використовують три групи методів.

Механічні методи локалізації аварійних нафтових розливів, у більшості
випадків, полягають у зведенні земляних насипів із застосуванням важкої
бульдозерної та вантажної техніки для зняття забрудненого шару ґрунту.

Суть локалізації вуглеводневого забруднення з використанням фізико-хімічних методів полягає в екрануванні поверхні розлитого нафтопродукту; перетворенні його на гелеподібний або твердий стан, що необхідно для забезпечення запобігання його випаровуванню і загорянню. Для перетворення нафтопродуктів на гелеподібний, загущений або твердий стани розроблені спеціальні структуроутворювачі та інші хімічні речовини. Інтенсивність випаровування можна зменшити або майже повністю
виключити, покриваючи поверхню забруднювача шаром піни з поверхнево-
активних речовин. Для цього створені спеціальні піноутворювачі [3].

Біологічні методи засновані на інтенсифікації процесів самоочищення ґрунту шляхом внесення спеціальних біологічних препаратів (Біоактиватор HYDROBREAK 2000, Препарат BIOVERSAL FW Біопрепарат  "Мікроміцет", біопрепарати типу «Нафтокс», «Экобіос», «Сойлекс»), що представляють собою певним чином підібрані групи мікроорганізмів (бактерій і грибів) [2].

Отже, забруднення нафтопродуктами – це екологічна катастрофа. Нафта, потрапляючи у воду або ґрунт, порушує процеси життєдіяльності. Вона пригнічує самоочищення, змінюючи напрям метаболізму. Нафта настільки жорстока до природи, що на місці витікання нафтопродуктів у ґрунт, багато років поспіль не росте на цьому місці трава. Застосування тієї або іншої групи методів залежить від умов регіону розробки, характеру і ступеню забруднення.

Література

1. Исаева Л.К. Основы экологической безопасности при техногенных
   катастрофах / Л.К. Исаева. – М.: Академия ГПС МЧС России, 2003. – 156с.
2. Процько Я.І. Вплив нафти та нафтопродуктів на грунтовий покрив/ № 2 - 2010 Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2010, №2, 217с.
3. Вылкован А.И. Современные методы и средства борьбы с разливами
   нефти / А.И. Вылкован, Л.С. Венцюлис, В.М. Зайцев, В.Д. Филатов - СПб.:Центр - Техинформ, 2000. – 287 с.