Руденко Валентин

молодший науковий співробітник

Коваленко Виталий

начальник відділу державної охорони

природно-заповідного фонду

Національний природний парк «Джарилгацький»

м. Скадовск, Херсонська область

ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ МІСЦЬ ГНІЗДУВАННЯ КАЧКОВИХ (ANATIDAE) ПТАХІВ У НПП «ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ»

Біологічне та міжнародне значення Джарилгацької затоки, як міжнародного водно-болотного угіддя, у більшій мірі залежить від використання акваторії водоплавними птахами, зокрема качковими (Anatidae), а саме як місце перебування і кормовий біотоп під час міграцій  та зимівлі. Цінна затока та її острови (особливо о. Джарилгач)  як місце гніздування. У різні сезони року на територіїї НПП «Джарилгацький» перебувають 20 видів качкових. З них всі 20 мігрують і зимують в межах затоки. Найбільшу увагу потребують види, що можуть гніздитися на о. Джарилгач і на узбережжі затоки. Відомо, що 5 видів достовірно гніздяться: крижень (Anas platyrhynchos), нерозень, або сіра качка (A. strepera), галагаз (Tadorna tadorna), пухівка, або гага звичайна (Somateria mollissima) та крех середній  (Mergus serrator) [1]. Ще 6 видів  гніздилися  в минулому (на початку 20-го століття). Серед них oгар (Tadorna ferruginea), шилохвіст (Anas acuta), чирянка мала (Anas querquedula), широконіска (Anas clypeata), попелюх (Aythya ferina), чернь чубата (Aythya fuligula) [2].

Чотири види, що потенційно гніздяться, занесені до Червоної Книги України (огар, нерозень, пухівка та крех середній). Інші мають міжнародний охоронний статус (European Red List and 27EU) : пухівка, попелюх, мала чирянка, свищ, шилохвіст -  вразливі (VU), крех середній, огар – близькі до   загрози зникнення (NT).

Качкові – це види, які потребують особливої охорони  не тільки на території НПП «Джарилгацький», а й на усьому  Півдні  України. В багатьох місцях ці види не можуть успішно розмножуватись без додаткових заходів, що поліпшують їх умови існування.  З цієї причини, їх загальна чисельність поступово скорочується. За останні роки в Азово-Чорноморському регіоні чисельність качкових, що гніздяться, значно зменшується [3]. Гніздові території та біотопи руйнуються.  6 видів,  що гніздились у минулому, в теперішній час не зустрічаються на гніздуванні.

З огляду на загрозливу ситуацію, що склалась  з качковими птахами у регіоні, та стратегічними цілями функціонування  Парку, що пов’язані з охороною та збагаченням Рамсарського угіддя «Каркінітська та Джарилгацька затоки», пропонуються біотехнічні заходи по відновленню та збільшенню чисельності видів родини качкових, що є найбільш вразливими в межах НПП «Джарилгацький». Такі заходи  потребують особливої охорони, створення умов для гніздування та відновлення.

Перш за все – це охорона місць потенційного гніздування. За нашими попередніми дослідженнями відомо, що на о. Джарилгач качки будують гнізда переважно по узбережжям внутрішніх озер та протоків, що розташовані у східній та північно-західній,  найбільш широкій частині острова. Зустрічаються вони і по периметру штучних водопоїв для тварин. Гнізда їх розміщуються у заростях очерету (Phragmites communis), полину (Artemisia sp.), рідше інших рослин.  Лише гнізда галагаза зустрічаються у лисячих норах і розкидані по всьому острові, переважно у піскових масивах. Місця, де можуть гніздитися качки, повинні бути під особливою увагою у квітні-травні. Господарську діяльність у цей час тут бажано не проводити.

Іншим кроком по відновленню видів качкових птахів – це будівництво укриттів для гнізд, які б вони могли  займати. Зважаючи на складні економічні умови Парку, раціональним, при відновленні качкових на гніздуванні, є використання природних матеріалів у межах їх характерних гніздових біотопів. Найбільш доречними укриттями для гнізд є гнізда – курені, які виготовляються із торішньої рослинності, без порушення природних умов.   Такі гнізда формуються на узбережжі внутрішніх озер, на відстані 10-20м одно від одного. Зважаючи на відмінності біології різних видів качиних, ряд гнізд необхідно формувати уздовж прісних озер. Як відомо, качки займають лише від 15 до 30% таких споруд [4]. Тому для отримання щорічного  результату, необхідно формування більш ніж 100 гнізд на озерах о. Джарилгач. Для галагазів  та огарів  пропонується будівля штучних нір.

В подальшому, необхідно ретельне вивчення біології видів та розробка методів штучного розведення та випуску в природу, особливо  для рідкісних видів. Паралельно необхідно наладити випуск на острів вирощених у мисливських господарствах крижнів та інших видів місцевої фауни качок [5]. 

Література

1. Ардамацкая Т.Б., А.Г. Руденко  Аннотированный список птиц Черноморского биосферного заповідника // Вестник зоологии. Позвоночные животные Черноморского биосферного заповедника. – 1996. – №1 (отд. вып.). – С.19-38.
2. Шарлемань М. В., Шуммер О. О. Матерiали до орнiтофауни острова Джарилгача на Чорному мopi // Труди фiз.-мат. вiдділ. ВУAH. – 1930. – Т.15, вип.2. – С.203-219.
3. Лисенко В.И. Фауна Украины.том 5. Птицы. Гусеобразные. Киев:Наукова думка,  1991, с.89-188.

4.Мишин Я.  Искусственные гнездовья для уток. – http://fishvillage.ru/experience/duck.php

5. Руденко А.Г. Рекомендации по охране и рациональному использованию охотничьих водоплавающих птиц в водно-болотных угодьях Херсонской области.- Проблеми вивчення й охорони тваринного світу  у природних і антропогенних екосистемах, Чернівці, 2010, с. 209-212.