Кульбачко Юрій

канд. біол. наук, доцент

Дідур Олег

канд. біол. наук, ст. наук. співроб.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

м. Дніпропетровськ

ОРИБАТИДНІ КЛІЩІ ДІЛЯНКИ ЛІСОВОЇ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ

На території високорозвинених промислових регіонів України структура ландшафтів зазнає потужний антропотехногенний тиск. При цьому частка техногенних ландшафтів, поява яких обумовлена, у більшості випадків, діяльністю гірничодобувної промисловості, постійно збільшується [1, 2, 3]. Внаслідок такого інтенсивного промислового спустелювання виникають не придатні для землеробства площі. Одним із способів оптимізації техногенних ландшафтів є лісова рекультивація, головне завдання якої – створення стійких лісових культурбіогеоценозів з потужним середовищеперетворювальним ефектом [4, 5]. Їх важлива складова – сапрофаги, які першими серед ґрунтових безхребетних починають біологічне освоєння субстратів, вступають у взаємовідносини з ґрунтовою мікрофлорою, беруть безпосередню участь у трансформації відмерлої органічної речовини і формуванні структури ґрунту. Зазначимо, що деструкція відмерлих рослинних залишків у процесі харчування і перемішування їх із мінеральною масою ґрунту не дублюється ніякою іншою трофічною групою тварин [6]. У зв’язку з цим вивчення середовищеперетворювальної ролі сапрофагів у процесах натуралізації штучних лісових насаджень на порушених землях відповідає контексту державного рівня і національного масштабу щодо охорони земель.

Важливим елементом ґрунтової біоти штучних лісових насаджень на техногенно порушених територіях в умовах степу є представники мікроартропод – орибатидні кліщі. Здатність орибатид до деструкції відмерлих рослинних залишків, перетравлювання гіфів грибів, лишайників та водоростей визначає їх роль у процесах гуміфікації, первинного ґрунтоутворення в екосистемах [6, 7].

Один із показників біологічного різноманіття – це видове багатство. Досліджували видове багатство орибатидних кліщів на ділянці лісової рекультивації на території Західного Донбасу (Дніпропетровська обл.) в насадженнях клена гостролистого на штучних едапфотопах (варіанти з насипкою лесоподібного суглинку та насипкою верхнього гумусованого шару чорнозему звичайного). Установлено, що на експериментальній ділянці на насипці лесоподібного суглинку кількість видів орибатид у підстилці та ґрунті (19 і 21 вид відповідно) більша, ніж на чорноземній насипці (10 і 15 видів відповідно). Це підтверджується розрахованим індексом видового багатства Маргалефа. Він виявився найбільшим для угруповань панцирних кліщів, що мешкають у підстилці та верхньому шарі (0–10 см) лесоподібного суглинку (2,93 і 4,23 відповідно) порівняно з підстилкою і ґрунтом чорноземної насипки (1,34 і 2,96 відповідно). Ці відмінності пов’язані з тим, що кленове насадження на чорноземному варіанті зазнає певне антропогенне навантаження, обумовлене вибірковим вирубанням дерев, знищенням підстилки та порушенням верхнього шару ґрунту, що в підсумку відбивається на населенні орибатидних кліщів.

Населення орибатидних кліщів можна охарактеризувати за щільністю – важливим екологічним показником просторового розміщення тварин. У насадженні клена гостролистого найбільша щільність орибатидних кліщів відмічена в підстилці чорноземної насипки (16 780 екз./м²). У підстилці насипки лесоподібного суглинку вона знижується в 1,8 раза. У верхньому шарі насипних ґрунтів (варіанти чорноземних насипок, лесоподібного суглинку) щільність орибатид однакова (2 260 екз/м²).

Отже, не дивлячись на відносно невелике видове багатство орибатидних кліщів кленового насадження на чорноземному варіанті порівняно з насадженням на лесоподібному суглинку висока чисельність цих тварин дозволяє виконувати їм свою екологічну роль як деструкторів відмерлого листяного опаду на ділянці лісової рекультивації.

Література

1. Єтеревська, Л. В. Рекультивація земель [Текст] / Л. В. Єтеревська. – К.: Урожай, 1977. – 128 с.

2. Рекультивація та фітомеліорація [Текст] / В. П. Кучерявий, Я. В. Геник, А. П. Дида, М. М. Колодко. – Львів: ГАФСА, 2006. – 116 с.

3. Кроїк, Г. А. Оцінка класу небезпеки відвальних шахтних порід західного Донбасу [Текст] / Г. А. Кроїк, Я. М. Колосок // Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. – 2013. – № 2. – С. 37-39.

4. Зверковский, В. Н. Техногенная динамика лесных биогеоценозов в Западном Донбассе [Текст] / В. Н. Зверковский, Н. А. Полященко // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: ДНУ, 2006. – С. 15-24.

5. Концепція рекультивації земель, порушених за відкритого та підземного видобутку корисних копалин [Текст] / С. А. Балюк, Л. В. Єтеревська, А. П. Травлєєв та ін. – Х.: ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського”, 2012. – 50 с.

6. Стриганова, Б. Р. Питание почвенных сапрофагов [Текст] / Б. Р. Стриганова. – М.: Наука, 1980. – 244 с.

7. Криволуцкий, Д. А. Роль панцирных клещей в биогеоценозах [Текст] / Д. А. Криволуцкий // Зоологический журнал. – 1976. – Т. LV, вып. 2.– С. 226-236.