Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ОПТИМІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ АВТОТРАНСПОРТУ НА ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ У МІСТІ ЛУЦЬК

Нетробчук Ірина

к. геогр. н., доцент

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

м. Луцьк

 

ОПТИМІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ АВТОТРАНСПОРТУ НА ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ У МІСТІ ЛУЦЬК

 

Автомобільний транспорт завжди робив найбільший внесок у забруднення атмосферного повітря, навіть тоді, коли на повну потужність працювали підприємства. Нині, коли спостерігається спад виробництва, автомобіль загалом став основним джерелом ускладнення екологічної ситуації. Кількість автотранспорту у м. Луцьк зростає з року в рік. Так, у 1985 р. чисельність автотранспорту становила 16 957 тис. од. Сьогодні   зареєстрованих автомобілів є близько 66 тис. од., в тому числі легкового індивідуального транспорту – 59,4 тис. од. За інформацією проведеного моніторингу серед 53 міст України в 2013 р., Луцьк займав 20-е місце із забруднення  атмосферного повітря. Рівень забруднення атмосферного повітря м. Луцьк знаходиться в межах вище середнього рівня забруднення атмосфери в Україні. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) м. Луцька за 2013 р. становить 8,55, у порівнянні з 2012 р. він  складав 7,99. Упродовж 2013 р. зафіксовано 140 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК), з них 89 випадків перевищень ГДК спостерігалось по діоксиду азоту, 18 випадків – формальдегіду, 33 випадки – фенолу. Отже,  рівень забруднення повітря у місті обумовлений високим умістом оксиду вуглецю, діоксиду азоту, формальдегіду, фенолу, що містяться у  викидах від автотранспорту [1, 3].

За даними Головного управління статистики у Волинській області  викиди шкідливих речовин від  пересувних джерел забруднення у 2014 р. в атмосферному   повітрі м. Луцька становили 11,135 тис. тонн, що складає 92 % від загального обсягу викидів. Найбільше в атмосферному повітрі від пересувних джерел було зафіксовано викидів оксиду вуглецю – 8 тис. тонн, що становить 66 % від загального обсягу та 1,5 тис. тонн діоксиду азоту – 13 %. Решта викидів (13 %) припало на сажу, діоксид сірки, метан, леткі органічні сполуки. Отож, зберігається тенденція погіршення якості атмосферного повітря загалом, як наслідок зростання кількості автотранспорту індивідуального використання та відповідно низька якість пального [2]. 

Для покращення якості атмосферного повітря у м. Луцьк пропонується низка оптимізаційних заходів спрямованих на зниження загазованості повітря    від транспортної інфраструктури. Це насамперед є :

- організація контролю за якістю атмосферного повітря та дотриманням допустимого рівня викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел;

         - здійснювати контроль термінів експлуатації та перевірку технічного стану автомобілів;

         - щорічно проводити загальноміські акції “Чисте повітря” з метою  контролю за викидами відпрацьованих газів двигунів  автомобілів, що експлуатуються в місті;  

- застосування каталізаторів знешкодження викидів автотранспорту (запровадити обов’язковість використання каталізаторів допалювання на всіх нових автомобілях) та використання високоякісного бензину й кисеньумісних добавок до нього;

- використання нових видів автотранспорту, що працюють на альтернативних видах палива, насамперед газоподібному та  електромобілі;    

- покращення транспортно-експлуатаційного стану вулично-дорожньої мережі та приведення її у відповідність до нормативних документів, створення належної транспортної інфраструктури;

- будівництво додаткових в’їзних магістралей та нової західної ділянки об’їзної дороги (22 км), транспортних розв’язок, реконструкція доріг районного значення, мостів відповідно до Генерального плану міста;

- зменшення кількості автобусних маршрутів через центральну частину міста;

- будівництво нових та капітальний ремонт існуючих (центральна частина міста, вул. Гнідавська) тролейбусних ліній, збільшення кількості одиниць електротранспорту на старих та нових маршрутах міста, зокрема вул. Боженка, Мамсурова, Довженка, Ранкова;

- удосконалення системи управління вулично-дорожньою мережею  в режимі  „Зелена хвиля”.

- розбудова велосипедної інфраструктури, облаштування велопарковок, створення пунктів прокату;

- збільшення кількості зелених насаджень вздовж доріг, які  виконуватимуть роль своєрідних “фільтрів” атмосферних домішок, очищатимуть повітря від пилу. Найефективніше поглинають і нейтралізують вихлопні гази такі породи зелених насаджень як клен гостролистий, липа дрібно- та широколиста, гіркокаштан звичайний, ясен звичайний, самшит вічнозелений,  тис ягідний, кизил криваво-червоний, горобина звичайна, береза повисла, робінія (псведоакація), бузина. Тому їх доцільно рекомендувати для озеленення примагістральних територій.

На основі цього ми переконуємось в тому, що найбільшим забруднювачем атмосферного повітря м. Луцьк залишається автомобільний транспорт. Викиди шкідливих речовин від нього становлять 92 % від загального обсягу забруднення. У перспективі є необхідним впровадження запропонованих вище оптимізаційних заходів спрямованих на покращення якості повітря міста.

 

Література

1. Боярин М. В.  Аналіз впливу автотранспорту на стан атмосфери міських ландшафтів (на прикладі м. Луцьк) [Електронний ресурс] : / М. В. Боярин, І. М. Нетробчук,   Л. А. Савчук. – Режим доступу:  http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/7013.

2. Статистичний щорічник Волинь 2014 /за ред. В. Ю. Науменка. – Головне управління статистики у Волинській області. – Луцьк, 2015. – С. 439-447. 

         3. Щорічник стану забруднення атмосферного повітря за 2013 рік / Волинський обласний центр з гідрометеорології. – Луцьк, 2013. – 18 с.

 

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 774
Всього коментарів: 0