Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ОПТИМІЗАЦІЯ УРБОЛАНДШАФТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ CUPRESSACEAЕ F. NEGER

Цицюра Неля

к.б.н., доцент

 Іванюк Антоніна

викладач

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна

академія ім. Тараса Шевченка

м. Кременець

 

ОПТИМІЗАЦІЯ УРБОЛАНДШАФТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ CUPRESSACEAЕ F. NEGER

 

Оптимізація урболандшафтів – це система заходів, які спрямовані на покращення їх функцій та надання найвигідніших характеристик. Одним з напрямків цього процесу є впровадження в культуру інтродукованих рослин з корисними ознаками, завдяки яким вони покращують мікроклімат міст і, як наслідок, підвищують добробут та здоров’я людей, що є надзвичайно важливим у час техногенного забруднення довкілля. Досить перспективним у цьому плані є використання представників родини Cupressaceaе.

Об’єкт дослідження – процеси інтродукції, акліматизації та впровадження в культуру видів та форм родини Cupressaceaе в урболандшафтах Волино-Поділля. Для вивчення цих процесів шляхом маршрутного обстеження визначали таксономічний склад насаджень, проводили оцінювання успішності інтродукції деревних рослин за допомогою методу інтегральної числової оцінки життєздатності та перспективності на основі візуальних спостережень [4] і шкали ступенів успішності інтродукції [3], визначали загальну декоративність за шкалою декоративності деревних порід О. А. Калініченка [2], окреслювали основні напрямки збагачення урболандшафтів, використовуючи напрацювання В. М. Черняка та інших [6].

Предмет дослідження – види та форми родів Calocedrus Kurz., Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Microbiota Kom., Platycladus Spach, Thuja L., Thujopsis Sieb. et Zucc. родини Cupressaceaе, які зростають на Волино-Поділлі. Вони характеризуються рядом корисних ознак, зокрема, довговічністю, фітонцидністю, газостійкістю, декоративністю, перспективністю. Такий спектр властивостей шпилькових родини Cupressaceaе дає можливість широко використовувати їх з метою оптимізації урболандшафтів. Коротко зупинимося на характеристиці кожної з ознак.

Довговічність. У природних ареалах (Північна та Південна Америка, Японія, Китай тощо) рослини родини Кипарисових живуть близько 1000 років, а в умовах інтродукції їх вік сягає понад 100 років. Наприклад, у Михайлівському та Голозубинецькому парку Хмельницької області зростають екземпляри Thuja occidentalis у віці понад 120 років [6]. Відсутність інтродукованих рослин сенильного вікового стану пояснюється відносно недавнім початком їх інтродукції.

Фітонцидність. Представники даної родини є фітонцидно активні, що робить їх цінними в санітарно-гігієнічному відношенні. Наприклад, види роду Juniperus виділяють фітонцидів в шість разів більше, ніж інші шпилькові, і у п’ятнадцять – ніж листяні породи. Відомо, що хвоя ялівців поглинає з повітря токсичні речовини, а ялівцеві насадження очищають повітря від мікроорганізмів, що відповідно покращує здоров’я міського населення.

Газостійкість. Представники досліджуваної родини стійкі до антропогенного забруднення атмосфери, що дозволяє рекомендувати їх для більш широкого використання не тільки в міському озелененні, а й на території промислових підприємств, у пилезахисних посадках. Ступінь їх газостійкості оцінюється як стійкий та порівняно стійкий [1].

Декоративність. Загальна декоративність видів та форм родів Chamaecyparis, Juniperus, Microbiota, Platycladus, Thuja, Thujopsis, Calocedrus оцінюється як достатня (декоративні якості виразні, рослини добре виділяються на загальному фоні насаджень) та висока (декоративні якості надають рослинам значної привабливості, зумовлюють у масового спостерігача сильне емоційне відчуття, захоплення) [2], що робить їх цінним матеріалом для створення садово-паркових композицій, які значною мірою покращать архітектурний стан міст, одночасно очищаючи повітря від газів, диму та пилу.

Перспективність. Аналіз оцінки життєздатності та перспективності інтродукції родини Cupressaceae в екоумовах Волино-Поділля показав, що її представники є цілком перспективні (38,5%) та перспективні (11,5%). Оцінка адаптації досліджених видів за їх стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища та репродуктивною здатністю показала, що рівень їх адаптації високий (42,3%) та середній (7,7%). 50% досліджених таксонів є менш перспективними та із слабким рівнем адаптації в основному через те, що вони не пройшли усіх етапів акліматизації та не досягнули репродуктивного віку [5].

Отож, представники родини Cupressaceae є перспективним матеріалом для використання їх в садово-паркових угрупованнях з метою оптимізації урболандшафтів та покращення мікроклімату міст.

 

Література

  1. Калінін М. І. Лісові культури і захисне лісорозведення [Текст] / М. І. Калінін. – Львів : Вища школа, 1994. – 296 с.
  2. Калініченко О. А. Декоративна дендрологія [Текст] / Калініченко О. А. – К. : Вища школа, 2003. – 199 с.
  3. Кохно Н. А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине [Текст] / Н. А. Кохно, А. М. Курдюк. – К. : Наук. думка, 1994. – 185 с.
  4. Лапин П. И. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений [Текст] / П. И. Лапин, С. В. Сиднева. – М. : Изд. гл. бот. сада АН СССР, 1973. – С. 7-67.
  5. Цицюра Н. І. Біологічні особливості видів родини Cupressaceae F. Neger у зв’язку з інтродукцією на Волино-Поділлі [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.05 ,,Ботаніка” / Н. І. Цицюра; МОУ Білоцерківський національний аграрний університет. – Біла Церква, 2010. – 270 с.    
  6. Черняк В. М. Культивована дендрофлора Волино-Поділля, перспективи її використання та збагачення [Текст] / Черняк В. М. – Тернопіль : В-цтво ТНПУ, 2004. – 264 с.    
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 232
Всього коментарів: 0