Шахман Ірина

к. геогр. н., доцент, заступник декана

Херсонський державний аграрний університет

м. Херсон

Лобода Наталія

д. геогр. н., професор, завідувач кафедри

гідроекології та водних досліджень

Одеський державний екологічний університет

м. Одеса

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ПОНИЗЗЯ Р. ІНГУЛЕЦЬ ЗА КОМБІНАТОРНИМ ІНДЕКСОМ ЗАБРУДНЕННЯ

Наприкінці 60-х років минулого сторіччя, у зв’язку з реалізацією державних програм гідромеліоративного будівництва, розгорнулося спорудження великих зрошувальних каналів з метою вирішення проблеми водозабезпечення населених пунктів та промислових центрів півдня України. Ідея розширення зрошуваних площ у посушливих степах Миколаївської області закладалася в проекті каналу Дунай-Дніпро і частково була реалізована через експлуатацію Інгулецького каналу (1989 р.). Завдяки перекидання стоку Дніпра (річки-донора) річний стік р. Інгулець збільшується за рахунок проникнення зворотних вод, що виникають внаслідок фільтраційних втрат з мережі Інгулецької зрошувальної системи (ІЗС), яка проводить і розподіляє воду [1, 2]. При переході до більш посушливих територій вплив антропогенної діяльності збільшується, і, незважаючи на штучне підвищення водності Інгульця, інтенсивне надходження зворотних вод не покращує хімічний та екологічний стан водотоку, оскільки в річку подаються хімічно забруднені води. Сільськогосподарська освоєність території є досить високою (площа сільськогосподарських угідь складає 69,2%), тому внесення пестицидів призводить до забруднення ґрунтів токсичними елементами, а стікання води з полів поверхневим шляхом та фільтрація спричинюють міграцію канцерогенів до найближчого водного об’єкту (р. Інгулець). В змішаних водах річок Інгулець та Дніпро (площа зрошення 37,14 тис. га) хімічний склад хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатний, сульфатно-хлоридний, натрієво-кальцієво-магнієвий із загальною мінералізацією нижче Карачунівського водосховища до 3,5 г/дм³.

Вихідною інформацією для оцінки екологічного стану водних ресурсів басейну р. Інгулець в межах Миколаївської області є результати аналітичного контролю Державної екологічної інспекції поверхневих вод за 2001–2014 роки (83 проаналізовані проби, за якими виконано 1615 хімічних досліджень), що були систематизовані і представлені в таблиці середньорічних концентрацій забруднюючих речовин. Моніторинг вод в басейні р. Інгулець включає контроль якості води за гідрологічними та гідрохімічними показниками (28–30 показників) по створу м. Снігурівка, який знаходиться вище за течією в районі автомобільного мосту на відстані приблизно 103 км від гирла річки, вище головної насосної станції ІЗС і м. Снігурівка.

Виконана оцінка якості води за гідрохімічними показниками у створі р. Інгулець – м. Снігурівка за комбінаторним індексом забруднення води (КІЗ) відповідно до рибогосподарських норм, які найбільш жорстко встановлюють границю допустимих концентрацій для більшості неорганічних та органічних речовин. За методикою Гідрохімічного інституту [3], яка полягає в одержанні однозначної оцінки якості води і проведенні на її основі класифікації води за ступенем її придатності для основних видів водокористування, була визначена якість води. Установлено, що умовний коефіцієнт комплексності перевищує 10% для всіх років розглянутого періоду і змінюється від 44,4% (2013 р.) до 72,2% (2002 р.), тому нами виконана триступенева класифікація. Розрахункові дані для всього періоду спостережень, що досліджується, зведені у таблиці 1.

З отриманих результатів витікає, що вода в пониззі р. Інгулець була “дуже брудна” у 78,6% випадків та “брудна” у 21,4%. Виявлено, що головними забруднюючими речовинами, які обумовлюють характеристику якості води як “неприпустимо брудна”, у 2001–2009 роках були нафтопродукти та мідь, а з

Таблиця 1

Оцінка якості води р. Інгулець – м. Снігурівка за комплексним індексом забруднення КІЗ за рибогосподарськими нормами для 2001–2014 рр.

2009 року мідь, залізо, сульфати, хлориди. Подальші дослідження передбачають комплексну оцінку якості води відповідно нормативів якості води поверхневих водних об’єктів культурно-побутового та рекреаційного призначення з метою оцінки можливості використання води річки Інгулець для інших водокористувачів.

Література

1. Лобода Н.С. Функції відклику водогосподарських систем Нижнього Подніпров’я на зрошення сільськогосподарських масивів водами Дніпра [Текст] / Н.С. Лобода, І.О. Шахман // Вісник Одеського державного екологічного університету: наук. журнал. – 2006. – Вип. 3. – С. 175–181.
2. Шахман І.О. Водні ресурси Нижнього Подніпров’я в умовах зрошувального землеробства [Текст] / І.О. Шахман // Міжвід. наук. зб. України. – Метеорологія, кліматологія та гідрологія. – 2008. – № 50. – С. 102–107.
3. Емельянова В.П., Данилова Г.Н., Колесникова Т.Х. Оценка качества поверхностных вод суши по гидрохимическим показателям [Текст] // Гидрохимические материалы. – 1983. – Т.LXXXVIII/ – С. 119–129.