Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Атаєв Сергій

к.т.н., старший викладач

ПВНЗ «Європейський університет»

м. Рівне

 

НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Однією із загроз для довкілля та людини при обробці зернових культур є пил. Зазвичай пил утворюється у тих локаціях технологічних ліній, де вхідна сировина переміщається, змішується, або змінюється напрямок її потоку. Збільшенню концентрації пилу у повітрі робочої зони та прилеглих територій сприяє також і недостатня герметизація обладнання, неефективна робота аспіраційних систем та вентиляції виробничих приміщень в цілому. Слід зазначити, що властивості зернового пилу значно відрізняються від сировини: він полідисперсний, має високе значення фактору форми частинок, сприяє виникненню вибухів та пожеж. Крім того пил є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів, які викликають підвищення професійної захворюваності.

Усі джерела утворення пилу на зернопереробних підприємствах слід розділяти на організовані та неорганізовані джерела. При проектуванні зернопереробних підприємств фахівці, як правило, звертають увагу на організовані джерела утворення пилу – технологічне обладнання (каменевідділювачі, трієрні блоки, лущильні машини, падді-машини та ін.), споруди (норії, бункери, тостери і т.д.), пил від яких уловлюється трактами локальної або загальної аспірації, мігрує через систему трубопроводів до пилогазоочисного обладнання – циклонів та фільтрів. Тому, на практиці існує думка, що зернопереробні технології є відносно екологічно безпечними, оскільки практично весь пил за рахунок високого коефіцієнту корисної дії очисного обладнання (80-99%) затримується та утилізується. На відміну від організованих джерел, неорганізовані джерела (башмаки та головки норій, ланцюгові транспортери, силоси, завантажувальні та розвантажувальні ями, бункери та ін.) не обслуговуються елементами локальної чи загальної аспірації, тому пил від них може потрапляти у робочу зону, повітря прилеглих до цехів територій, мігрувати за межі території підприємств.

При екологічному обґрунтуванні зернопереробних підприємств масу пилу від ідентифікованих неорганізованих джерел його утворення, що може мігрувати за межі підприємств, можна визначити за наступними залежностями [1]:

.                                     (1)

                                            (2)

де G і M – максимальні разові (г/с) та валові (т/рік) викиди пилу; k1 – коефіцієнт нерівномірності масового потоку пилу; k2 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови; S – площа поверхні, де осідає пил, м2; D100  – параметр, що характеризує висоту керованого шару пилу продукту і рівний найбільшому розміру зважених частинок пилу, м;  – густина повітря, кг/м3;  – масова доля зважених частинок пилу, що переходить в аерозоль;  – масова доля пилу у зерні; N1 – кратність оновлення шару, 1 хв-1; Tоп – тривалість технологічної операції, с; T – час роботи виробничої ділянки підприємства, діб/рік.

Описаний вище підхід до врахування впливу неорганізованих джерел утворення пилу на стан повітря був використаний при проектуванні підприємств по переробці сої, гарбузового насіння, квасолі та спельти.

У табл. 1 наведений аналіз викидів пилу у повітря прилеглих до підприємств територій при обробці згаданих вище сільськогосподарських культур з врахуванням роботи аспіраційних систем та пилогазоочисного обладнання.   

Маса викидів пилу на зернопереробних підприємствах від організованих джерел його утворення залежить від багатьох факторів, зокрема від потужності технологічних ліній, часу роботи технологічного обладнання, затрат повітря на роботу аспіраційних установок, наявності та ефективності пилогазоочисного обладнання тощо. Не викликає сумніву той факт, що на таких виробництвах основний вклад у забруднення довкілля вносять організовані джерела утворення пилу, більша частина якого уловлюється пилогазоочисним обладнанням та безпечно розсіюється в межах території підприємств. Як видно із табл. 1 найбільша маса пилу виділяється при обробці квасолі, найменша – при обробці гарбузового насіння. Маса пилу зростає для всіх типів культур на підготовчому етапі, а саме при відокремленні оболонки зернових культур від ядер.  

 

Таблиця 1

Вклад неорганізованих джерел утворення пилу зернового у забруднення приземного шару атмосферного повітря при обробці різних культур

Виробництво

Викид пилу

Організовані джерела

Неорганізовані джерела

Без очистки

З очисткою

г/с

т/рік

г/с

т/рік

г/с

т/рік

Переробка сої

5,92

56,32

0,06

0,55

0,0000002

0,0000002

Переробка гарбузового насіння

5,82

32,57

0,22

1,31

0,000001

0,00000009

Переробка квасолі

13,88

62,41

0,28

1,24

0,0000009

0,0000008

Переробка спельти

13,28

59,78

0,27

1,19

0,000003

0,00025

 

Найбільший вклад у забруднення повітря створюють неорганізовані джерела при переробці спельти, найменший – при переробці сої. Маса викидів значно менше від організованих джерел утворення пилу, але цей пил не мігрує на безпечну висоту, осідає на об’єктах та спорудах, що розташовані на території підприємств, заважає роботі технологічного обладнання, може потрапляти у повітря робочої зони та створювати додаткові ризики для робочого персоналу.

 

Література

  1. Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Том ІІІ. УкрНТЕК, Донецьк, 2004.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 574
Всього коментарів: 0