Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Диченко Оксана

к.с.-г.н., старший викладач

Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава

 

ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Сучасні технології дистанційного зондування поверхні Землі з космосу та обробки просторово-координованих даних дозволяють провести глобальну типізацію ландшафтно-екологічного покриву.

Для оцінки типів використання земель були застосовані результати програми глобального моніторингу покриву Землі – Global Land Cover 2000 Project (GLC 2000) [1].

Одержані результати дали змогу встановити, що значна територія Полтавської області є розораною та зайнята агроекосистемами. Вони ж разом із мозаїкою та природною рослинністю є найбільшим за площею типом покриву та займають від 56,6 % (Кременчуцький район) до 92,94 % (Шишацький район) території адміністративних районів. Частка складних мозаїчних агроекосистем (мозаїки з лісовою або луговою рослинністю) від площі суцільних агроекосистем становить від 24,12 % (Кременчуцький район) до 63,38 % (Чорнухинський район). Складний характер мозаїк дозволяє припустити більш високий рівень біологічного різноманіття цих типів земної поверхні.

Площа трав’янистого покриву (луги, вологі луги, або грассленд, заплавні болота) займають друге місце у структурі ландшафтного покриву регіону. Ця група типів складає від 3,36 % (Шишацький район) до 15,37 % (Оржицький район) площі адміністративних районів. На відміну від агроекосистем, природні трав’янисті комплекси розташовані дифузно, так як пов’язані з заплавами річок або іншими депресіями рельєфу (балки, байраки).

Полтавська область знаходиться у межах лісостепової зони, але лісовий покрив представлений дуже на обмеженій території. Так, лісові масиви, які можна ідентифікувати за даними дистанційного зондування поверхні Землі засобами супутника MODIS, майже відсутні у Решетилівському, Хорольському,  Карлівському, Козельщинському районах. Лісові масиви у межах цих адміністративних одиниць представлені фрагментами у рамках більш складних мозаїчних комплексів. Значну площу лісові масиви займають у Кременчуцькому (8,07 %), Гадяцькому (8,18 %), Великобагачанському (8,90 %) та Котелевському (10,09 %) районах.

Штучні поверхні представлені урбанізованими територіями та пов’язані з розташуванням у межах області міських населених пунктів.

Інші типи земної поверхні складають незначні за площею ділянки та не формують регулярних або закономірних патернів.

Сукупність типів земної поверхні може бути відображенням ландшафтно-екологічного різноманіття. Цей показник кількісно був визначений за допомогою індексу Шеннона (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Ландшафтно-екологічне різноманіття Полтавської області за індексом Шеннона

Примітка: зліва – просторове варіювання індексу;

 справа – зональна статистика по адміністративним районам області.

 

Таким чином встановлено, що найбільше ландшафтне різноманіття характерне для Решетилівського та Великобагачанського районів, які знаходяться у центрі Полтавської області. Найменше ландшафтне різноманіття характерне для Чорнухинського, Семенівського, Глобинського та Кобеляцького районів.

Література

1. Global Land Cover 2000 database. European Commission, Joint Research Centre, 2003. http://bioval.jrc.ec.europa.eu/products/glc2000/­glc2000.php.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 267
Всього коментарів: 0