Стародуб Вікторія

науковий співробітник

Ткач Євгенія

к.б.н., завідувач лабораторії Інституту

агроекології і природокористування НААН

м. Київ

КОНТРОЛЬ АДВЕНТИВНИХ ВИДІВ РОСЛИН У ПОСІВАХ СОНЯШНИКУ

В Україні соняшник є одією з головних та стратегічно важливих культур. Свідченням цього є значні площі посіву– понад 2,5 млн га.

Соняшник вирощують переважно в зоні Лісостепу та Степу України. Більшу половину посівів займають середньостиглі гібридиє, повний період вегетації яких становить від 110 до 116 днів. Врожайність соняшнику коливається в межах від 30 до 40ц/га, в залежності від кліматичних умов та технології вирощування. [1]

З кожним роком аграрії все більше приділяють увагу захисту цієї культури від бур’янів. За даними багатьох вчених відомо, що соняшник не може конкурувати  з бур’янами після появи сходів. Тому основним завданням перед науковцями постає вивчити склад та динаміку поширення адвентивних видів, а також заходи їх контролю в агроценозах окремих польових культур особливо на початку вегетації культури. [2]

В зв’язку з цим протягом 2014-2015 рр. ми визначали видовий склад сегетальної фітобіоти, особливо адвентів та вплив засобів захисту рослин на фітосанітарний стан посівів соняшнику на території Правобережного Лісостепу.

В результаті  роботи нами визначено, що в посівах соняшнику поширено   28     видів сегетальної фітобіоти з них  12    видів відносяться д адвентивних. В родинному спектрі переважають: родина Asteraceae представниками, якої є Ambrosia artemisifolia L., Iva xanthiifolia L, Xanthium strumarium L., Galinsoga parviflora Cav.; родина Poaceae в наших дослідженнях була представлена пізніми ярими видами Setaria viride L. та Echinochloa cruss-galli L. Roem.; родина Brassicaceae, найпоширенішими видами якої були   Sinapis arvensis L, та Capsela bursa pastoris L. Medic., Barbarea vulgaris R. Br. Значне поширення в посівах соняшнику було набули види родин Amaranthaceae і Chenopodiaceae, а семе Amaranthus retroflexus L. та Chenopodium аlbum L.

Відомо, що трапляння виду є частота, з якою трапляється вид на досліджуваних територіях. Частота трапляння є показником рівномірності поширення рослин в угрупованнях. Розраховується як відсоткове відношення числа проб та облікових майданчиків, де трапляється вид, до загального числа таких проб або майданчиків. [3]

В результаті досліджень нами встановлено частоту трапляння адвентивних видів у посівах соняшнику (табл.1).

Таблиця 1

Частота трапляння адвентивних видів в  агроценозі соняшнику

Примітка:*  1 клас – більше 5%; 2 –5–20%; 3 –21–40%; 4 –41–60%; 5 –61–80%, 6  клас –81–100%.

З 12 адвентивних видів, які були відмічені у посівах соняшнику, 6 видів відносилися до 5-го класу трапляння. Це: Iva xanthifoliaNUtt., Xanthium strumarium L., Sinapis arvensisL., Chenopodium album L., Amaranthus retroflexus L., Setaria viride L.; 2 види – до 3-го класу трапляння: Capsella bursa-pastoris L., Ambrosia artemisiifolia L., 3 види – до 2-го класу: Galinsoga parviflora Cav., Barbarea vulgaris R. Br., Solanum nigrum L. Отже, дані польових обстежень свідчать про високу частоту трапляння заносних видів рослин у посівах соняшнику.  Це, в свою чергу, свідчить проте, що ці види рослин становлять значний вплив на агроценоз соняшнику. 

Для контролю чисельності сегетальної фітобіоти нами було визначено ефективність застосування грунтового та після сходового гербіцидів у посівах соняшнику. В результаті відмічено, що гербіциди по-різному впливали на кількість бур’янів під час вегетації культури (табл. 2).

Таблиця 2

Ефективність застосування гербіцидів в агроценозі соняшнику

До обробки, в посівах соняшнику на 1м² чисельність бур’янів коливалася від 39,8 до 45,3 шт./м². Використання грунтового гербіциду Гезагард, з нормою витрати 2,0 л/га сприяло зменшенню чисельності видів на 84,4%, а після сходового гербіциду Селект 120, к.е., з нормою витрати 0,07 л/га – на 70%. Застосування грунтових гербіцидів перед висіванням культури, або після її висівання, але до сходів, має кращий ефект дії, це в свою чергу дає можливість знизити вплив сегетальної фітобіоти на культуру на початкових етапах онтогенезу культури.

Тому, контроль сегетальної фітобіоти, а особливо адвентів, які на сьогодні є основною і головною проблемою аграріїв, є необхідним. Застосування засобів захисту вже на початку вегетації культури, значно знижують вплив бур’янів на ріст, розвиток і продуктивність культури, а також на загальний стан агроценозу.

Література

1. Рослинництво: Підручник / С.М. Каленська, О.Я. Шевчук, М.Я. Дмитришак, О.М. Козяр, Г.І. Демидась; За редакцією О.Я. Шевчука. - К.:НАУУ, 2005, - 502 с.

2. Іващенко, О.О. Бур’яни в агроценозах. / О.О. Іващенко. – К: Світ, – 2001. – 234 с.

3. Протопопова В.В. Адвентивні рослини лісостепу і степу України. – К.: Наук. думка, 1973. – 192 с.