Багдай Тетяна

аспірант

Панас Наталія

к.б.н., доцент

Львівський національний аграрний університет

м. Дубляни

Антоняк Галина

д.б.н., професор

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів

ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА СТАН АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ЕРИТРОЦИТАХ КОРОПА ЗА НАЯВНОСТІ ПЕСТИЦИДІВ У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Внаслідок інтенсивного використання пестицидів в агрономічній практиці ці речовини можуть розповсюджуватись у компонентах навколишнього середовища, зокрема, у поверхневих водоймах і водотоках [1, 2]. Забруднення гідросфери пестицидами часто поєднується з надходженням у водні об’єкти важких металів та інших полютантів, що призводить до погіршення якості води та шкідливо впливає на представників іхтіофауни [2–4]. Однак вплив фосфорорганічних інсектицидів і синтетичних піретроїдів на еритропоез і метаболізм в еритроцитах риб вивчений недостатньо. Тому метою роботи було проаналізувати вплив малатіону і циперметрину, які належать, відповідно, до зазначених груп пестицидів, на гематологічні показники і стан антиоксидантної системи в еритроцитах коропа (Cyprinus carpio L.).

Дослідження проводили на дворічних особинах коропа звичайного, вирощених у ставку Миколаївської рибоводно-меліоративної станції (Миколаївський район Львівської області). Перед дослідом риб поміщали в акваріуми з водопровідною водою стандартного компонентного складу. Після адаптації до лабораторних умов риб поділили на 5 груп: контрольна (К) і 4 дослідні (Д1–Д4), по 5 особин у кожній. Риб контрольної групи утримували у воді без додавання пестицидів. У середовище утримування особин груп Д1 і Д2 додавали малатіон у концентрації, відповідно, 0,5 і 1,0 мг/л, а груп Д3 і Д4 – циперметрин у концентрації, відповідно, 0,5 і 1,0 мкг/л. Тривалість досліду становила 96 годин. Для досліджень відбирали кров із хвостової вени риб контрольної та дослідних груп. У крові визначали кількісний вміст еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, значення гематокриту. В еритроцитах аналізували концентрацію продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ТБК-реактивні продукти), активність ензимів антиоксидантної системи (супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза) та вміст відновленого глутатіону (GSH), використовуючи стандартні методики.

У процесі досліджень встановлено, що в особин коропа, які зазнавали впливу малатіону та циперметрину, відбуваються зміни в системі кровотворення, які виявляються у зменшенні значень низки гематологічних показників, а саме: кількісного вмісту еритроцитів, значення гематокриту, концентрації гемоглобіну в крові. Характерно, що вплив циперметрину на досліджувані показники у коропа виявляється виразніше, ніж вплив малатіону.

Разом із тим, встановлено, що обидва пестицидні препарати у застосованих концентраціях зумовлюють стимуляцію процесу пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та накопичення ТБК-реактивних продуктів в еритроцитах риб дослідних груп. Збільшення вмісту продуктів ПОЛ в еритроцитах коропа супроводжується зменшенням концентрації відновленого глутатіону та змінами активності ензимів антиоксидантної системи. Зокрема, концентрація GSH в еритроцитах коропа за наявності у воді малатіону зменшувалась на 37–50% (p<0,01), а за наявності циперметрину – на 43–53% (p<0,001). Під час аналізу активності ензимів антиоксидантної системи встановлено, що активність супероксиддисмутази в еритроцитах коропа зростає на 78–121% і 91–135% під впливом, відповідно, малатіону та циперметрину (p<0,001). Каталазна активність в еритроцитах риб дослідних груп змінюється по-різному, а саме: за наявності малатіону (групи Д1, Д2) цей показник підвищується на 88,5 і 158% (p<0,001), а за наявності циперметрину (групи Д3, Д4) – знижується, відповідно, до 77 і 61% (p<0,05–0,01). Активність глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази в еритроцитах риб, які зазнавали впливу пестицидів, характеризується однаковою динамікою і зменшується під впливом малатіону на 25–57% (p<0,01–0,001), а під впливом циперметрину – на 33–56% (p<0,001).

Установлені результати свідчать про те, що малатіон і циперметрин шкідливо впливають на еритропоез та зменшують кисневу ємність крові у представників іхтіофауни. За надходження у водне середовище ці пестициди можуть спричиняти розвиток анемічного стану та порушення балансу прооксиданти-антиоксиданти в еритроцитах коропа та інших видів риб.

Література

1. Sabry, K. H. Insecticides: Role and Hazards. Lambert Academic Publishing, 2016. – 224 р.
2. Ashauer, R. Predicting effects on aquatic organisms from fluctuating or pulsed exposure to pesticides [Text] / R. Ashauer, A. Boxall, C. Brown // Environ. Toxicol. Chem. – 2006. – Vol. 25, N 7. – P. 1899–1912.
3. Снітинський, В. В. Сучасний стан та екологічні проблеми водних ресурсів України [Текст] / В. В. Снітинський, Г. Л. Антоняк, Т. В. Багдай, О. Є. Бубис, Н. Є. Панас // Журнал агробіології та екології. – 2014. – Т. 4, Вип. 1. – С. 9–16.
4. Антоняк, Г. Л. Метали у водних екосистемах та їх вплив на гідробіонти [Текст] / Г. Л. Антоняк, Т. В. Багдай, О. І. Першин, О. Є. Бубис, Н. Є. Панас, Н. П. Олексюк // Біологія тварин. – 2015. – Т. 17, Вип. 2. – С. 10–24.