Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ФІТОТОКСИЧНА ОЦІНКА СТАНУ ЕДАФОТОПУ КРИВОРІЗЬКОЇ УРБОЕКОСИСТЕМИ

Комарова Ірина

асистент кафедри ботаніки та екології

Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

ФІТОТОКСИЧНА ОЦІНКА СТАНУ ЕДАФОТОПУ КРИВОРІЗЬКОЇ УРБОЕКОСИСТЕМИ

 

В сучасних умовах стрімкого розвитку промисловості та паралельної урбанізації території, першочергове значення мають комплексна оцінка екологічної ситуації та організація моніторингу довкілля [1]. Проведення оцінки якості середовища необхідно для розробки стратегії раціонального використання регіону, визначення гранично допустимих навантажень для різних районів міста та визначення стану природних ресурсів. Жодне з цих питань не може бути об'єктивно вирішене лише на рівні розгляду формальних показників, а вимагає проведення спеціальної різнобічної оцінки стану середовища. Таким чином, оцінка якості середовища являється ключовим завданням будь-яких заходів в галузі охорони природи та природокористування. Дослідження в даному напрямку можуть здійснюватись як стандартними фізико – хімічними методами так і біологічними, які базуються на реакціях живих організмів. В цьому відношенні рослинні тест-системи мають істотні переваги, оскільки фітотест інформативний, високочутливий, характеризується стабільністю результатів які отримуються. Крім того простота обліку ефектів та інтерпретації результатів робить доцільним їх застосування для оцінки екологічних ризиків [3]. Саме тому метою нашої роботи є проведення фітотоксичної оцінки стану едафотопу Криворізької урбоекосистеми.

Об’єктами досліджень було обрано ґрунти Дзержинського (ділянка №1 – вул. Постишева, ділянка № 2 – парк Б. Хмельницького, ділянка № 3 – поблизу адміністративної споруди Криворіжелектромонтаж) та Інгулецького (ділянка № 4 – неподалік Південної станції аерації, ділянка № 5 – поблизу електичної підстанції Південного ГЗК, ділянка № 6 – неподалік промислової зони Південного ГЗК) районів м. Кривий Ріг. В якості контролю обрали ділянку на території регіонального ландшафтного парку «Гранітний степ» Кіровоградської області, Долинського району Відбір проб та їх підготовка здійснювалися за методиками у відповідності до вимог державних стандартів. Зразки ґрунтів відбирали з глибини 0-20 см [4]. Лабораторні дослідження проводили в трьох повторюваностях [2]. Оцінку фітотоксичності проводили за методикою «Ростовий тест» [3]. Як тест об’єкт використовували редис посівний (Rapanus sativus L.). Отримані результати опрацьовували математично з використанням методів традиційної статистики. Також нами розраховувався фітотоксичний ефект.

Проведені дослідження виявили нерівномірність проростання тест-культури. Це, відповідно, свідчить про різний рівень забруднення ґрунтів. Адже токсичні компоненти ґрунту впливають на метаболізм проростків Raphanus sativus L, що проявляється в зниженні проростання або в надмірному стимулюванні

Проведені дослідження встановили, що показник довжини підземної частини тест-рослини в контролі змінюється від 2 до 45 мм та має середнє значення 16,27 ± 1,21мм (табл. 1).

Ґрунти міста Кривого Рогу характеризуються різноманітними значеннями фітотоксичності. Так в зразку № 1 - середнє значення 28,85 ± 1,28; в зразку № 2 середнє значення 26,89 ± 1,13; в зразку № 3 – 22,80 ± 1,19; в зразку № 4 – 11,16 ± 0,69; в зразку № 5 – 36,38 ± 0,25; в зразку № 6 – 36,44 ± 0,30 (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика морфологічних показників тест-рослини

 

Підземна частина, мм

Надземна частина, мм

Х max.

Хmin.

Х ср.

Х max.

Хmin.

Х ср.

Контроль

45

2

17,02 ± 1,26

34

2

10,00±1,33

Ділянка № 1

44

4

28,85 ± 1,28

4

1

2,31 ± 0,15

Ділянка № 2

48

5

26,89 ± 1,13

7

1

3,19 ± 0,19

Ділянка № 3

40

7

22,80 ± 1,19

5

1

2,37 ± 0,15

Ділянка № 4

24

1

11,16 ± 0,69

30

2

11,89 ± 0,81

Ділянка № 5

80

5

36,38 ± 0,25

58

8

33,31± 1,45

Ділянка № 6

90

5

38,44 ± 0,30

65

4

29,36±1,64

 

Встановлено, що довжина надземної частини тест-рослини контролю знаходиться в межах від 2 до 34 мм та має середнє значення 10,00±1,33 мм. Зразок № 1 має середнє значення 2,31 ± 0,15; № 2 – 3,19 ± 0,19; в зразку № 3 – 2,37 ± 0,15; в зразку № 4 – 11,89 ± 0,81; в зразку № 5 – 33,31± 1,45; в зразку № 6 – 29,36±1,64.

За результатами проведених досліджень розрахували фітотоксичний ефект (ФЕ, %): найвище значення 55,82 встановлено для зразка № 2, найнижче значення  –124,03 для зразка № 6.

Проведений аналіз отриманих результатів дозволив нам зробити наступні висновки: найбільш фітотоксичними виявились зразки ґрунту, які відібрані на території ділянки № 6 поблизу промислової зони Південного ГЗК, яка знаходиться в Інгулецькому районі міста..

 

Література

  1. Важкі метали: надходження в ґрунти, транслокація у рослинах та екологічна небезпека // В. М. Гришко, Д. В. Сищиков, О. М. Піскова [та ін.] ; Донецьк: «Донбас», 2012. – 302 с.
  2. Лакин Г. Ф. Биометрия / Г. Ф. Лакин. – М.: Высш. шк., 1990. – 528с.
  3. МР 2.2.12–141–2007. Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів / [С. А. Риженко, А.І. Горова, Т. В. Скворцова та ін.]. – К.: Головне базове видавництво МОЗ України ДП “Центр інформаційних технологій”, 2007. – 35 с.
  4. Практикум по почвоведению / Под ред. И. С. Кауричева. - М.: Агропромиздат, 1986.- 246 с.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 218
Всього коментарів: 0