Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТАН ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ У НАСЕЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ, ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ

Соколенко Вадим

к.б.н., доцент

Соколенко Світлана

к.б.н., старший викладач

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

м. Черкаси

 

ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СТАН ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ У НАСЕЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ, ЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ

 

Вважається, що провідним чинником медичних наслідків аварії на ЧАЕС є забруднення значних територій України довгоживучим радіонуклідом Cs-137 з періодом піврозпаду 30 років і, як наслідок, певна динаміка показників природної резистентності як однієї з найбільш чутливих до екстремальних факторів середовища [1; 2; 3]. За таких умов основне дозове навантаження формують радiонуклiди, що потрапляють в органiзм людини з харчовими продуктами [4]. Тобто, навіть особи, що змінили місце проживання, але, при цьому, споживають продукти, вирощені на забруднених радіонуклідами територіях, продовжують зазнавати впливу малих доз радіації. Слід також враховувати, що навіть у межах IV-ї радіаційної зони (територія посиленого радіоекологічного контролю зі щільністю забруднення ґрунтів ізотопами  цезію-137 1-5 Кі/км2) є певна варіативність дозового навантаження.

Це зумовило актуальність наших досліджень і визначило мету: вивчити роль факторів, що визначають стан природної резистентності організму у осіб віком 18-24 роки, котрі проживали тривалий час на радіаційно забруднених територіях.

За екологічними умовами проживання обстежених розділили на дві групи: мешканці радіаційно незабруднених районів (контрольна група) та мешканці територій посиленого радіоекологічного контролю. В межах другої групи виділили осіб, котрі на час обстеження не мали гострих і хронічних захворювань, і пацієнтів обласної лікарні, захворювання яких належали до категорії можливої зумовленості наслідками хронічного опромінювання.

Обстеження проводилися протягом тривалого періоду, з 1995 по 2014-2015 рр. Встановлено, що у практично здорових мешканців територій, забруднених радіонуклідами, спостерігається перерозподіл показників неспецифічного імунітету на користь поліморфноядерних нейтрофілів на фоні зниження показників фагоцитарного числа та фагоцитарного індексу. Таке явище свідчить про наявність помірного хронічного стресу [5]. Відмічено статистично достовірне зниження, порівняно з контролем, показників функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипами CD3+ та CD4+, імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ та рівня природних кілерів з фенотипом CD16+. Спостерігається поступове зростання рівня сироваткових імуноглобулінів (IgG та IgM) на фоні відсутності вираженої динаміки антитілопродукуючих клітин. Імовірно, що виявлені зміни можуть свідчити про наявність компенсаторних механізмів у відповідь на хронічне опромінювання.

Згідно даних літератури, комбінована дія несприятливих факторів може посилити ризик розвитку патологій [1; 3]. Зокрема, за умов додаткового навантаження (вплив психоемоційного стресу) у обстежених з територій посиленого радіоекологічного контролю найбільш виражене пригнічення показників специфічного імунітету (з виходом за межі фізіологічних гомеостатичних норм) відмічено при певних комбінаціях генетичних маркерів крові: 0(І) чи В(ІІІ) груп крові системи АВ0, Rh- та Hр2-2.

Групу з порушеннями у стані здоров’я склали пацієнти онкодиспансеру та пацієнти ендокринологічного відділення обласної лікарні, переважно, з проблемами щитоподібної залози. Оцінка імунного статусу цих обстежених показала виражену імуносупресію клітинної ланки імунітету.

Комплексна оцінка факторів, що визначили розвиток певних передпатологічних та патологічних станів у обстежених мешканців територій, забруднених радіонуклідами, виявила певні закономірності: навіть на рівні малих доз радіації при зростанні щільності забруднення грунту ізотопами Cs-137 та його вищій концентрації (у даній місцевості) у таких продуктах харчування, як картопля, м’ясо, молоко, ризик виникнення патологій зростає у 1,5-2 рази. Проте, реалізація ризиків значною мірою визначається стресостійкістю організму (що підтверджується підвищеним рівнем кортизолу у більшості пацієнтів з ендокринними чи онкологічними проблемами), і, відповідно, генетично детермінованими факторами, зокрема, імуногенетичними системами крові.

 

Література

  1. Чапля М.М. Роль факторів чорнобильської катастрофи – інкорпорованих радіонуклідів 137Cs та хронічного психо-емоційного стресу – у порушеннях імунітету [Текст] / М.М. Чапля // Медична гідрологія та реабілітація. – 2004. – Т. 2, № 3. – С. 18-28.
  2. Assessment of Some Immune Parameters in Occupationally Exposed Nuclear Power Plants Workers: Flowcytometry Measurements of T, B, NK and NKT Cells [Text] / [I. Gyuleva, D. Panova, J. Djounova et al.] // Dose-Response – 2015. – V.13, №1. – P.1-15.
  3. Cellular immunity and telomere length correlate with cognitive dysfunction in clean-up workers of the chernobyl accident [Text] / [D.A. Bazyka, K.N. Loganovsky, I.N. Ilyenko et al.] // Clinical Neuropsychiatry – 2013. – V.10, №6. – P.280.
  4. Effects of long-term low-level radiation exposure after the Chernobyl catastrophe on immunoglobulins in children residing in contaminated areas: prospective and cross-sectional studies [Text] / [D. McMahon, V. Vdovenko, W.Karmaus et al.] //  Environmental Health 2014. – V.13, №1. – P. 36-50.
  5. Individual differences in the peripheral immune system promote resilience versus susceptibility to social stress [Text] / [G.E. Hodes, M.L. Pfau, M. Leboeuf et al.] // PNAS – 2014. – V.111, №45. – P. 16136–16141.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 220
Всього коментарів: 0