Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПОСІВІВ РИСУ

Дудченко Тетяна

к.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії захисту рослин

Фальковський Ігор

м.н.с.

Інститут рису НААН України

с. Антонівка

 

ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПОСІВІВ РИСУ

 

Застосування хімічних засобів захисту рослин від шкідливих організмів для виробництва якісної сільськогосподарської продукції є важливою екологічною проблемою, що охоплює велике коло питань, деякі з них мають особливе значення [1]. Рис не є винятком, і його вирощування без застосування пестицидів неможливо.  На сьогодні асортимент пестицидів включає понад 1000 різних класів органічних сполук і безперервно поповнюється. Властивості пестицидних сполук вдосконалюються у бік підвищення виробничої ефективності та зменшення негативної дії на біосферу [2]. Питання екологічного обґрунтування застосування пестицидів при вирощуванні рису на Півдні України має велике значення, особливо в умовах, де рисосійні господарства прилягають до рекреаційних зон курортного призначення. Застосування пестицидів повинно бути регламентоване і застосовуватися лише за результатами обстежень із врахуванням економічного порогу шкодочинності в тих випадках, коли інші методи і засоби не знижують чисельність бур’янів, шкідників та хвороб до безпечного рівня [3,4]. Оптимальний варіант системи хімічних заходів  планують на основі аналізу трьох параметрів: властивостей препаратів кількісного навантаження їх на територію та інтенсивність їх розкладу. Показником властивостей пестицидів є середньозважений ступінь їх небезпеки (Снс) який обчислюється за формулою 1:

 

                        ,                                     (1)

 

де, m – запланована або використана кількість одного пестициду;

     Сн – ступінь небезпеки цього пестициду;

     М – загальна кількість усіх пестицидів.

Навантаження пестицидів на територію господарства вимірюють екотоксикологічною дозою (Дект) :

 

                                ,                                                       (2)

де, Мс – сумарна сезонна витрата пестицидів, кг, л;   

      S – загальна орна площа, га.

Потенційне забруднення сільськогосподарського ландшафту оцінюють за інтегральним показником (V), що враховує всі три параметри:

 

                              ,                                                               (3)

 

   де  Iзон – індекс здатності земельних угідь до самоочищення.

Індекс очищення для сухостепової зони, в даному випадку становить 0,23.

Цей показник відображає інтенсивність деструкції пестицидів в залежності від ґрунтово-кліматичних умов і змінюється від 0,1 до 1 [5].

Потенційна небезпека (ризик) використання пестицидів зростає зі збільшенням V. Ризик застосування пестицидів, що використовують характеризує агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ) зі значенням від 0 до 10 таким чином:  0-1 – мало небезпечний; 1-4 – середньо небезпечний; 4-8 – підвищеної небезпечності; 8-10 – високо-небезпечний [5].     

 Розрахунок агроекотоксикологічного індексу  (АЕТІ) проводять за формулою:

 

                   

                                          ,                         (4)

 

Було проведено аналіз впроваджуваних систем захисту посівів рису від бур’янів, хвороб та шкідників з розрахунку на площу 1000 га. Результати наведені в (табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз ризику застосування пестицидів із впроваджуваних систем захисту посівів рису

Схема застосування

пестицидів

Норма витрат, л, кг/га

Площа застосування. га

Снс

Дект

V

AETI

Цитадель

Імпакт К

Аканто Плюс

Казумін

1,6

1,0

1,0

1,5

1000

1000

1000

1000

3,8

3,2

3,7

0,69

Топшот

Казумін

Натіво

Ріас

3,0

1,0

0,25

1,0

1000

1000

1000

1000

3,6

3,3

3,9

0,82

Тайваро

Ріас

Амістар Тріо

Натіво

0,02

1,0

1,0

0,25

1000

1000

1000

1000

3,6

1,4

1,7

0,07

 

 

При плануванні хімічних заходів захисту рису слід підбирати асортимент пестицидів та їх сумарну витрату на одиницю орної площі так, щоб значення АЕТІ були якнайменші і не перевищували 1, тоді ризик малонебезпечний. При величині  АЕТІ більше одиниці контроль за фактичним вмістом пестицидів у продуктах урожаю та об’єктах агроекосистеми обов’язковий. 

Отже, за результатами досліджень встановлено, що впроваджувані системи захисту посівів рису за ступенем ризику відносяться до мало небезпечних, так як АЕТІ не перевищує 1.   

 

Література

1. Дудченко Т.В. Основні елементи технології вирощування та захист рису від шкідливих організмів: монографія [Текст] / Т.В. Дудченко. – Херсон: Грінь Д.С., 2015.–260 с.

2. Секун М.П. Довідник із пестицидів [Текст].  / М.П. Секун,  В.М. Жеребко. та ін. – К.: Колобіг, 2007.– 360 с.

3. Швартау В.В. Гербіциди. Основи регуляції фітотоксичності та фізико-хімічні і біологічні властивості: у 2т. [Текст] / В.В. Швартау. – К.: Логос, 2009.

4. Мордерер Є.Ю. Гербіциди. Механізм дії та практика застосування [Текст] / Є. Ю. Мордерер, Ю.Г. Мережинський. – К .: Логос, 2009.– 379 с.

5.  Довідник із захисту рослин [Текст]  / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред.. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999.– 744 с.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 436
Всього коментарів: 0