Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВОДЯНИХ МАКРОФІТІВ

Штинь Ірина

аспірант

Бубис Ольга

асистент

Антоняк Галина

д.б.н., професор

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів

 

ЕКОЛОГІЧНА РОЛЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВОДЯНИХ МАКРОФІТІВ

 

Водяні рослини-макрофіти є незамінними компонентами гідроекосистем і відіграють важливу екологічну роль у прісноводних водоймах та водотоках. Загалом водяними макрофітами називають рослини, встановлення таксономічного положення яких не потребує застосування оптичних засобів з великим збільшенням. Вони представлені вищими водяними рослинами та представниками деяких відділів водоростей. Основну частку вищих рослин у водних екосистемах становлять покритонасінні, але серед макрофітів є й представники вищих спорових рослин (Bryophyta, Pteridophyta) [1].

Життєвий цикл макрофітів протікає в частково або повністю зануреному у воду стані. Ці рослини формують різні екологічні групи та займають різні ділянки акваторії. За життєвою формою їх поділяють на чотири основні групи: 1) такі, що плавають на поверхні або в товщі води; 2) вкорінені з плаваючим на поверхні листям; 3) вкорінені або прикріплені до дна, всі частини яких, іноді крім генеративних органів, знаходяться під водою; 4) напівзанурені вкорінені рослини, в яких стебла і листки часто піднімаються над водою. Проте деякі види макрофітів (так звані амфібійні види) впродовж сезону можуть розвивати різні морфологічні форми залежно від рівня води і здатні пристосовуватися до зміни умов середовища (наприклад, до життя на вологому ґрунті), що пов’язано зі змінами анатомічних, фізіологічних та біохімічних ознак [2].

Водяні макрофіти необхідні для підтримання структури та функцій водних екосистем. Поряд із планктонними водоростями вони формують автотрофний блок гідроекосистеми, забезпечуючи надходження органічних речовин та енергії в екосистему водойми, виділяють у навколишнє середовище кисень, необхідний для дихання водяних тварин та інших гідробіонтів. Зарості вищих рослин-макрофітів, насамперед занурених, виконують роль механічних фільтрів, що змінюють гідродинамічний режим мілководь і забезпечують осадження завислих у воді речовин мінерального й органічного походження. Роль природних біофільтрів можуть виконувати зарості макрофітів прибережних ділянок річок, у районі гирл, великих мілководних зон озер і водосховищ. Водночас ці рослини виконують санітарну функцію, пригнічуючи розвиток бактерій і збудників деяких інфекційних захворювань, слугують кормом для водяних тварин, забезпечують притулок представникам іхтіофауни і водяним безхребетним [3]. В заростях макрофітів прісноводних водойм відбувається нерест риб. Окремі види водяних макрофітів використовує людина в харчуванні, годівлі свійських тварин та з лікувальною метою.

Водяні макрофіти здатні вилучати із води у великих кількостях біогенні елементи і тим самим знижувати ступінь евтрофікації водойм. Крім того, вони здатні абсорбувати різноманітні забруднювальні речовини і трансформувати їх до нетоксичних сполук, сприяючи очищенню водного середовища.

Різним групам водяних рослин (водоростям і вищим рослинам) притаманні біоіндикаторні властивості [4]. За допомогою рослин-індикаторів оцінюють фактори антропогенного впливу: порушення екологічного стану водойм, забруднення води промислово-комунальними стічними водами і токсичними відходами тощо. Деякі види макрофітів можуть накопичувати важкі метали та здатні реагувати на наявність цих полютантів специфічними змінами метаболізму, що є важливим для біоіндикації стану водних об’єктів [5].

Макрофіти використовують у процесах фіторемедіації забруднених водойм [1], а також під час очищення стічних вод за допомогою біоплато. Біоплато – це комплекс каскадно розташованих систем очищення, кінцевим компонентом яких може бути болотиста ділянка, покрита заростями водяних макрофітів [6]. Окрім того, прибережні макрофіти мають важливе значення для закріплення берегів, практикується й застосування їх із цією метою.

Висновки. Водяні рослини-макрофіти відіграють вагому роль у функціонуванні природних водних екосистем, а крім того, мають важливе практичне застосування. Використовують їх з метою біоіндикації стану водойм та водотоків, у процесах очищення стічних вод та біоремедіації водних об’єктів, забруднених антропогенними полютантами.

 

Література

  1. Sood A. Phytoremediation potential of aquatic macrophyte, Azolla / Sood A., Uniyal P. L., Prasanna R., Ahluwalia A. S. // Ambio. – 2012. – Vol. 41, N 2. – P. 122 – 137.
  2. Li Z. Q. Adaptation to water level variation : responses of a floating-leaved macrophyte Nymphoides peltata to terrestrial habitats / Z. Q. Li, D. Yu, J. Xu // Annales de Limnologie – Int. J. Limnology. – 2011. – Vol. 47. – P. 97 – 102.
  3. Dhote S. Water quality improvement through macrophytes – a review / S. Dhote, S. Dixit // Environ. Monitor. Assessment. – 2009. – Vol. 152. – P. 149 – 153.
  4. Клименко М. О., Гроховська Ю. Р. Оцінка екологічного стану водних екосистем річок басейну Прип’яті за вищими водними рослинами. – Рівне: НУВГП, 2005. – 194 с.
  5. Бубис О. Є. Вплив Кадмію, Плюмбуму і Хрому (VI) на активність ензимів антиоксидантної системи в клітинах ряски (Lemna minor L.) / О. Є. Бубис, Г. Л. Антоняк // Вісник Львівського ун-ту. Сер. біол. – 2014. – Т. 65. – С. 161 – 169.
  6. Стольберг В. Ф. Биоплато – эффективная малозатратная экотехнология очистки сточных вод / В. Ф. Стольберг, В. Н. Ладыженский, А. И. Спирин // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2003. – №3. – С. 32 – 34.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 1280
Всього коментарів: 0