Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Складановська Марина

доцент каф. Філософії та політології

Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури

м.Дніпропетровськ

 

ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Забруднення і виснаження природного середовища в процесі промислового розвитку, так званого науково-технічного прогресу, поставило перед людством невідкладне завдання  порятунку життя на Землі, здоров'я теперішніх і майбутніх поколінь. Екологічний підхід висуває на перший план створення ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій, реорганізацію вже існуючих підприємств по зменшенню викидів в атмосферу, забруднених стічних вод, захороненню радіоактивних відходів. Але і тут ключовою ланкою всього ланцюга передбачених профілактичних заходів є людина, від якої залежить: застосовувати або  не застосовувати ці екологічно безпечні технології, подумати про майбутнє наших дітей і онуків або заощаджувати грошові кошти на очисних технологіях.

Людський фактор виробничо-економічної діяльності — це, насамперед, усвідомлення першочергових пріоритетів екобезпеки,  збереження середовища, придатного для життя людини. В природоохоронній діяльності – це усвідомлення того, що людина не Цар природи, а її частина і Природа має таке ж право на життя і існування, як і Homo Sapiens. У виборі шляху свого подальшого розвитку – це здатність людини прогнозувати наслідки своїх дій і усвідомлювати негайність зміни цінностей людського існування, а отже – забезпечення майбутнього для своїх нащадків. Отже, причини глобальної екологічної кризи і можливі шляхи виходу з неї треба шукати не в зовнішніх обставинах. Екологічна криза – це криза світосприйняття людини, антропоцентричної парадигми її мислення.

Таким чином, на перший план виходить проблема розвитку екологічної культури, екологічної свідомості людства. З кожним роком проблеми мотивації людської діяльності, її зв’язок з особливостями культури, появ нових стандартів поведінки стають дедалі все важливішими. Вони переходять з площини теоретичних знань в галузь практичних завдань екологічної культури, її формування і розвитку, в площину забезпечення розв'язання реальних соціокультурних завдань сьогодення.

Усвідомлення загрози знищення людства без зміни антропогенної парадигми мислення вже не вимагає додаткових доказів, аргументів і фактів – їх більше ніж достатньо. Але існує протиріччя між науковими знаннями і практичною діяльністю людства, між рівнем теоретичних знань і розв'язком реальних завдань сьогодення. Для розв'язання цього протиріччя необхідні об'єднані зусилля фахівців-природоохоронців, екологів і законодавців, політиків і освітян, фахівців з прикладної культурології, психології, педагогіки. Реальний рівень сформованості екологічної культури нашої молоді залишається вкрай низьким, отже, існує протиріччя між усвідомленням необхідності негайних заходів щодо зміни ціннісних пріоритетів людства і ефективністю процесу формування екологічної культури особистості і суспільства в цілому.

В Придніпровській державній академії будівництва та архітектури продовжується розробка та здійснення проекту сучасного високотехнологічного соціоекокомплексу, провідна ідея якого – мінімальне втручання в природне середовище, створення екологічної ніши для людини, яка живе у злагоді з природними циклами довкілля й зі своєю внутрішньою природою. Синергетичний підхід до створення концепції проекту соціоекокомплексу дозволив інтегрувати принципи сталого розвитку, сучасні наукові дослідження, новітні технології і багатовіковий досвід наших предків, традиційні надбання національної культури.

Проект сучасного високотехнологічного соціоекокомплексу передбачає структурування не тільки природно-антропогенного, але й соціального простору. А отже, потребує зміни способу життя людини ХХІ ст.. Рівень культури людини і суспільства безпосередньо впливає на формування мотивації щодо збереження здоров’я, на ступінь пріоритетів потреб людини і створення відповідної атмосфери в суспільстві, де здоровий спосіб життя буде вважатися не тільки обов’язковим, але престижним і привабливим. Для розуміння й сприйняття сутності проекту сучасного високотехнологічного екопоселення широким загалом необхідно сприяти формуванню й розвитку екологічної культури українського суспільства.

 

Література

  1. Савицкий Н.В., Складановская М.Г. Экополис – новая концепция развития социума [Текст] / Н.В. Савицкий, М.Г. Складановская // Людина і світова глобалізація: перспективи та межі розвитку: Тези Міжнародної наукової конференції / Дніпропетр. нац. ун-ту заліз. трансп. ім. акад. В.Лазаряна. – Д.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту заліз. трансп. ім. акад. В.Лазаряна., 2012. – с. 44-45
  2. Складановська М.Г. Людина і світ. Вступ до екологічної психології.: Навч. посіб. /М.Г. Складановська – Дніпропетрвоськ: НГУ, 2004 – 130с.

 

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 257
Всього коментарів: 0