Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТАНУ ГРУНТІВ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ ЖИТОМИРЩИНИ НА ІНВАЗОВАНІСТЬ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

Щербатюк Анна

к.т.н., завідувач сектору

Головне управління Держсанепідслужби у Житомирській області

Годовська Тетяна

к.т.н., директор ПП «Експертний центр «Укрекобіокон»

м. Житомир

 

АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТАНУ ГРУНТІВ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ ЖИТОМИРЩИНИ НА ІНВАЗОВАНІСТЬ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

 

Важливою подією в розвитку екологічних прав людини стала Стокгольмська конференція ООН із проблем довкілля в 1972 році. За результатами Конференції прийнято Декларацію про навколишнє середовище[1], де вперше зафіксовано право людини на безпечні умови проживання, що в подальшому вимагало закріплення чітких правових механізмів його практичної реалізації як основного базового документу.

Антропогенне навантаження на територіях проживання населення спричиняє інтенсифікацію процесів забруднення довкілля, тому стан грунтів, що є  простором для здійснення людської життєдіяльності, є одночасно і фактором погіршення умов проживання людей в цілому, зниження рекреаційної привабливості територій та погіршення здоров’я населення [2].

І саме безпечний стан грунту, що розглядається в контексті екологічного та санітарного стану, є актуальною еколого-економічною проблемою на сучасному етапі суспільного розвитку як для нашої держави, так і для світової спільноти в цілому.

Щороку в Україні реєструється близько 300 тисяч випадків паразитарних захворювань [3]. У Житомирській області майже щорічно на паразитози  хворіють біля 10 тисяч осіб. Особливої уваги заслуговує той факт, що рівень захворюваності серед дітей перевищує в 4-5 разів рівень захворюваності дорослих осіб. Аналізуючи інвазованість дитячого населення Житомирської області впродовж 2013-2015 рр., встановлено, що серед обстежених 575590 осіб 3,98% уражено паразитами. Найвищий показник інвазованості серед дитячого населення характерний для Романівського (15,96% серед обстежених дітей), Чуднівського (10,12 %), Народицького (8,01%), Ємільчинського (7,62%) та Попільнянського (5,97%) районів.

У структурі паразитарної захворюваності дитячого населення ентеробіоз складає від 21,82% - у Лугинському, до 96,3% - у Романівському районах.

Серед уражених дітей збудниками паразитарних хвороб, частка хворих на лямбліоз у Житомирській області складає 8,44%. Найбільший цей показник зареєстровано у Коростенському (42,13%), Андрушівському (38,99%), Житомирському (8,27%) районах та в м. Житомирі (9,3%).

Одним з найпоширеніших видів геогельмінтів є аскариди, проміжним середовищем існування та розвитку для яких є грунт. У структурі паразитарної захворюваності дитячого населення Житомирської області аскаридози складають 28,28%. Найвищі показники зареєстровано в Романівському (76,82%), Коростишівському (47,65%), Попільнянському (40,28%) та Овруцькому (40,03%) районах.

Важливу роль у профілактиці гельмінтозів відіграє загальний еколого-санітарний стан ґрунту. З метою визначення стану мікробіологічного та паразитарного забруднення грунту, нами було проаналізовано 1330 проб грунту на визначення бактеріологічних та 3445 проб на визначення паразитологічних показників. Не відповідали встановленим нормативам 3,46% та 0,22% досліджених проб відповідно. Найвищі показники питомої ваги проб, що не відповідали встановленим нормативам за бактеріологічними показниками  характерні для грунтів житлових зон Новоград-Волинського (60%), Коростенського (33,64%) та Овруцького (5,71%) районів.

Ураженість грунтів паразитами в зоні дитячих майданчиків виявлено лише в  Олевському (на рівні 1,05% досліджених проб), Коростишівському (0,82%) районах та м. Житомирі (0,23%). При цьому встановлено, що між показниками забруднення грунту дитячих майданчиків паразитами та показниками інвазованості дитячого населення аскаридами та лямбліями існує прямий кореляційний зв'язок низької щільності (r=25, r=34).

За результатами проведених досліджень виявлено, що захворюваність дитячого населення на лямбліоз значною мірою залежить від загального санітарного стану грунту, про що свідчить яскраво виражена пряма кореляційна залежність між показником інвазивності лямбліями та бактеріологічним забрудненням грунту (r=43) .

Висновки.

  1. В окремих адміністративно-територіальних утвореннях Житомирської області рівні інвазованості дитячого населення сягають 10-16%, останнній показник залежить від еколого-санітарного стану грунту житлових зон, що підтверджено кореляційними зв'язками еизької та середньої щільності.
  2. Проведений нами аналіз еколого-санітарного стану грунту та його впливу на інвазованість дитячого населенння дозволив виявити низку проблем, які потребують вирішення: вдосконалення  систем екологічного моніторингу, інформаційно-аналітичного контролю  та управління безпекою.
  3. Вищенаведені результати та висновки доцільно використати при формуванні програм регіонального розвитку.

 

Література

  1. Стокгольмская декларация по окружающей среде//Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля.-2 вид., доп.-Львів: Норма, 2002.- С.10-13.
  2. Андреюк Е.И. Методологические аспекты изучения микробных сообществ почвы / Е.И. Андреюк // Микробные сообщества и их функционирова­ние в почве. - К.: Наук. думка, 1981. - С. 13-23.
  3. Галузева статистична звітність про роботу Державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджена наказом Міністерства статистики України від 28.08.1992 р. №139.
Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 206
Всього коментарів: 0