Головна » Статті » Конференція_2016_03_24-25 » Секція_1_Екологія_і_природокористування

АДАПТАЦІЯ РОСЛИН РОДИНИ ДЕРЕНОВИХ В УМОВАХ УРБОСРЕДИ

Клименко Анна

м.н.с.

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

м.. Киів

 

АДАПТАЦІЯ РОСЛИН РОДИНИ ДЕРЕНОВИХ В УМОВАХ УРБОСРЕДИ

 

Чотири роки підряд проводжу дослідження на підшефної мені експозиційній ділянці „Декоративні Деренові”. Вивчаю пристосування (адаптації) рослин цієї родини до несприятливих факторів середовища. Усі рослини родини Деренових потребують достатньо родючих ґрунтів. Однак ґрунти на ділянці насипні, бідні зольними елементами, тому рослини посаджено мною в заздалегідь підготований родючий ґрунт. Але цього недостатньо, тому кожен рік підживлюю рослини органікою – компостом, який підготовляю за методом анаеробного компостування та рано весною вношу золу. Вітровий фактор не впливає на розвиток рослині, бо кизили мають дуже міцну деревину, стійку до вітрів, у свидин та циноксилонів гнучка деревина, яка також стійка до вітру. Під час посухи рослини зменшують розмір листових пластинок. Недостача світла по-різному впливає на розвиток рослин, так для сортів свидин світло необхідне, однак вони зберігають декоративність і в півтіні, в тіні витягаються, втрачають декоративність та можуть загинути. Недостача освітлення у сортових свидин проявляється в повороті крони в бік освітлення. Кизили нормально розвиваються на світлі та в півтіні, в тіні не гинуть, проте плодоносять погано. В затінку крона у більшості рослин розвивається однобоко. Надлишок світла змушує повертати листову пластину ребром до сонячного освітлення, щоб зменшити інсоляцію. Для підвищення стійкості до впливу коренегризучих комах (хрущів та дротянок), які небезпечні насамперед для молодих рослин, потрібно зміцнення імунної системи рослин та нарощування кореневої маси. Для цього проводжу щорічні підживлення макро- та мікроелементами, внесення препаратів та речовин, що відлякують хрущів та дротянок. Біопрепарат «Ініціатор» не тільки відлякує шкідників, але й сприяє нарощуванню кореневої маси рослин. Імаго та личинки хруща не їдять органіку, що розкладається, тому мульчування дубовим листям, скошеною травою, тирсою не приваблює жука. Не застосовую хімічних препаратів, використовую тільки біологічні методи захисту рослин. Агрономічні заходи проводжу за принципами органічного землеробства. З віком рослини стають менш вразливими перед несприятливими факторами середовища, менше страждають від шкідників. Тому всі заходи по захисту рослин стосуються в першу чергу молодих рослин. 

Лімітуючим (екстремальним) фактором для свидин, кизилів та циноксилонів в умовах Києва є недостача вологи. В спеку та посуху проводжу підкореневий полив з обов’язковим мульчуванням. Під час поливу для затримання та збереження вологи в ґрунті під корені раз на сезон вношу препарат «Гідрогель». Для нарощування кореневої системи застосовую гумат калію, БАДи (розчин «Вермісилу»). В спеку рослини мульчую мульчею зі світло відбивними властивостями (скошеною травою, тирсою, дубовим листям), тому що темна мульча в спеку сильно перегріває ґрунт. Мульчування зберігає кореневу систему від пересушування під час спеки та посухи, зберігає від вивітрювання, антропогенного впливу, пригнічує розвиток бур’янів.

Лімітуючими факторами для теплолюбних рослин: свидини паросткової ’Flaviramea’, цинокселона японського, форм кизила лікарського, кизила сидячого та свидини коротконогої є сильні морози з відсутністю снігового покриву. Через вимерзання верхівкової бруньки чи центрального пагона, активізується ріст великої кількості бічних бруньок, рослина починає кущитися. Це характерно для циноксилонів, які набувають форму куща, їх ріст сповільнюється. Для підвищення стійкості до морозів, різких перепадів температур в зимовий час, пізніх весняних заморозків мною розроблено комплекс агротехнічних заходів, що включає своєчасне визрівання пагонів. Своєчасне визрівання пагонів до початку падолисту дозволяє рослинам без пошкоджень переносити суворі зими. У рослин з не визрілою деревиною ріст пагонів продовжується до заморозків, такі рослини можуть підмерзнути взимку чи навіть вимерзнути. Особливо вразлива у них коренева система. Циноксилон японський, свидина коротконога, кизил сидячий та форми кизила лікарського – теплолюбні рослини, що потребують укриття кореневої системи в зимовий час. В 2015 році дослідження проводилися з метою підвищення стійкості рослин під впливом високих температур, спеки та посухи. Особливо ефективне внесення біопрепаратів, які дозволяють нарощувати кореневу масу рослин та укріпляти листову пластинку. Добрі результати дають нові біопрепарати: „Екоберін” – препарат для збільшення жорсткості листової пластинки; „Ріверм”, гумат калію та „Вермісол” – препарати для нарощування кореневої системи рослин;  „Гідрогель” – препарат для затримання вологи в ґрунті. Застосування вказаних препаратів, внесення натуральних добрив та сидератів, відмова від мінеральних добрив, мульчування з весни до осені пристовбурних кіл навколо кущів та підкореневий полив в вечірній час дозволили навіть в посуху зменшити полив рослин, а деякі з декоративних рослин родини Деренових не поливати взагалі жодного разу за весь сезон: вони отримували тільки атмосферну вологу. Також проводжу дослідження адаптаційних можливостей деревних рослин - інтродуцентів та місцевих видів рослин в умовах сучасного мегаполіса. Аналізую стан рослин родини Деренових, їх стійкість до антропогенних навантажень, стійкість та зміну рослин під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища. Вивчаються оптимальні умови розвитку рослин, відношення різних видів рослин до освітленості, до посухи, до спеки, до морозів, до пізніх весняних заморозків, до впливу шкідників.

На основі цих даних розроблені еколого-біологічні характеристики деяких рослин родини Деренові. В умовах стресу, як відомо, краще ростуть місцеві види, а для успішного вирощування рослин-інтродуцентів та окультурених сортових рослин потрібно розробляти особливі умови вирощування, комплекс агротехнічних заходів для подолання зимових та літніх несприятливих факторів середовища та особливе значення має високий агрофон вирощування цих рослин та обслуговування персональними  садівниками.

 

Література

1. Бельгард А.Л. Степное лесоразведение. – М: Лесная промышленность, 1974. – 336 с.

Категорія: Секція_1_Екологія_і_природокористування | Додав: Admin (23.03.2016)
Переглядів: 323
Всього коментарів: 0