Збаравська Леся

к.пед.н., доцент, проректор з навчально-наукової роботи

Подільський державний аграрно-технічний університет

м .Кам"янець-Подільський

ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ПРИКЛАДНИХ ФІЗИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Сьогодні у зв'язку із збільшенням об'єму інформації, який підлягає засвоєнню в період вузівського навчання, а також з необхідністю підготовки студентів до самоосвіти, важливе значення набуває вивчення ролі міжпредметних зв'язків. Міжпредметні зв'язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють вичленувати як головні елементи змісту освіти. Вони формують конкретні знання студентів, розкривають гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне засвоєння основ наук.

Особливістю навчання фізики у вищих аграрно-технічних навчальних закладах є те, що цей процес має забезпечити не лише високий рівень природ-ничо-наукової підготовки, а й мати чітку спрямованість на майбутній фах з урахуванням міжпредметних зв'язків. Одним з необхідних умов професійної підготовки майбутніх фахівців є професійна спрямованість навчання. Ми вважаємо, що для розв’язання даної проблеми необхідно провести детальний аналіз взаємозв’язку курсу фізики з основними загальнотехнічними та фаховими дисциплінами. Це, по-перше, дозволить визначити, які фізичні знання, вміння і навики будуть потрібні при подальшому вивченні фахових дисциплін, по-друге, дасть можливість найбільш вміло використовувати на заняттях з фізики приклади сільськогосподарського змісту, які пов’язані з майбутньої професійною діяльністю студентів. Таким чином, потрібно відмітити, що принцип міжпредметних зв’язків в системі професійної підготовки  має дуже важливе значення. Незалежно від специфіки різних вищих навчальних закладів і нагромадженого на кафедрах фізики досвіду, навчання фізики потребує відповідності таким двом обов’язковим вимогам [1]:

1. курс фізики повинен бути послідовним, щоб сформувати чітке уявлення про фізику як сучасну науку;
2. по-друге, курс фізики повинен бути чітко орієнтованим саме на потреби випускника того чи іншого фаху.

Важко переоцінити місце фізичних знань в професійній підготовці фахівців аграрно-технічної галузі. Низький рівень фундаментальної підготовки в неперервному навчанні майбутніх фахівців приводить до того, що при вивченні фахових дисциплін відбувається накопичення знань без глибокого розуміння фізичної сутності процесів. Інженер, який має слабку фундаментальну підготовку, не може детально розібратися в тих виробничих процесах  з яким він буде працювати, впевнено включитися в роботу і знайти вірні шляхи для раціоналізації тієї справи, до якої він призваний. Шлях до справжнього розуміння питання техніки і виробництва лежать через систематичне вивчення, зокрема основ фізики. В процесі вивчення фізики студенти повинні бачити, що саме знання законів фізики привело і призводить до створення різних технічних пристроїв, фізичні основи яких студенти можуть пояснити маючи високий рівень фундаментальної підготовки. Тому на заняттях з фізики студенти вчаться на основі законів фізики пояснювати явища, які спостерігаються в природі, виробництві, сільськогосподарських машинах та механізмах.  Для створення міцної теоретичної бази ми проаналізували зв’язки фізики з основними загальнотехнічними і дисциплінами практичної та професійної підготовки. Наприклад, вивчення дисципліни «Теоретична механіка» ґрунтується здебільшого на кінематиці і динаміці матеріальної точки, які вивчаються в курсі фізики. Вивчення циклу дисциплін професійної та практичної підготовки також взаємопов’язане з вивченням розділів і конкретних тем курсу фізики. Так, вивчення фахових дисциплін «Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів», «Сільськогосподарські машини» неможливе без знань таких розділів та тем курсу фізики, як «Кінематика», «Динаміка», «Сили пружності», «Закони збереження». Вивчення дисциплін «Енергетичні засоби в агропромисловому комплексі», «Гідравліка та водопостачання», «Ґрунтознавство» й інші потребує знання матеріалу різних розділів курсу фізики, таких як «Фізичні основи механіки», «Основи молекулярної фізики та термодинаміка», «Електрика та магнетизм».

При поясненні різних тем і розділів курсу фізики у різних за напрямом підготовки групах потрібно наводити і різні приклади, враховуючи профіль майбутнього фаху. Використання матеріалів із майбутньої фаху студентів допомагає вирішенню проблемних ситуацій на заняттях з фізики.

На знаннях з фізики ґрунтується не лише вивчення теоретичних питань загальнотехнічних і фахових дисциплін, а й виконання професійних завдань. Тому ми під час пояснення нових фізичних понять, явищ і законів використовуємо приклади майбутнього фаху студентів та їх знання з дисциплін професійної та практичної підготовки.

Крім того, зміст курсу фізики із врахуванням особливостей підготовки інженерів-аграрників упроваджували таким чином:

1.  Розгляд у лекційному курсі прикладів, які пов’язані із сільськогос-подарськими об’єктами і технологіями майбутньої професійної діяльності.

Добираючи зміст лекційного курсу фізики для майбутніх інженерів-аграрників, необхідно враховувати сучасні тенденції розвитку інженерної освіти й інтегративність курсу з циклами загальнотехнічних і фахових дисциплін.

Виконуючи деякі завдання студенти повинні навчитися співвідносити вивчені фізичні поняття з об’єктами їх майбутньої професійної діяльності. Наприклад:

• Яка траєкторія руху на порівняно невеликих ділянках шляху плуга, культиватора, борін?
• Який характер руху демонструють соломотряси, молотарки, віялки?
• Які види тертя використовуються в підшипниках?
• Які види деформації спостерігаються в сільськогосподарських машинах, механізмах?

2. Розв’язування задач фізичного практикуму як з різних розділів фізики, так і фізичних завдань та запитань майбутнього фаху [2].

Велика увага у викладанні курсу фізики приділяється розв’язуванню задач, так як без розв’язування задач програмний матеріал із фізики не може бути засвоєний. Використання задач із професійним змістом сприяє свідомому засвоєнню курсу фізики; забезпечує розуміння студентами суті фізичних закономірностей, що вивчаються. Наприклад:

Різальний барабан дробарки КДУ-2 «Українка» робить 600 хв^-1, а дробильний - 2920хв^-1. В скільки разів відрізняються їх кутові швидкості (рис.1.)?

Рис.1. Дробарка КДУ-2

3. Виконання лабораторних робіт як на традиційних для курсу фізики приладах, так і на фахово спрямованих установках.

Правильно організовані лабораторні заняття сприють формуванню системи фізичних знань у студентів, а також набуттю різних практичних навичок і умінь. Одним з найоптимальніших принципів, за допомогою якого можна домогтися наближення до застосування набутих знань та вмінь у майбутній професійній діяльності - це принцип професійної спрямованості навчання фізики. Тому і під час постановки лабораторних робіт ми також враховували майбутній фах студентів (рис. 2.)

Рис.2. Лабораторна робота «Визначення моменту інерції шатуна»

Отже, використання міжпредметних зв’язків та прикладних фізичних завдань в навчальному процесі дозволить створити цілісне й системне уявлення студентів про структуру і зміст курсу фізики та його значення для майбутньої професійної діяльності; цілеспрямовано формувати початкові професійні знання, навички та вміння під час вивчення фізики.

Література

1. Сергієнко, В.П. Інтеграція фундаментальності  та професійної спрямованості курсу загальної фізики у підготовці сучасного вчителя [Текст] : монографія. – К. : НПУ. 2004. – 382 с.
2. Збаравська, Л.Ю. Збірник задач з фізики з професійним спрямуванням [Текст] / Л.Ю. Збаравська, І.М. Бендера, С.Б. Слободян. – Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д.Г. – 2010. – 64 с.