Філонова Валерія

студент, магістр

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

м. Днеіпропетровськ

МОВНА КАРТИНА В ІДІОДИСКУРСІ ГАЙНЦА КОНСАЛІКА

В рамках лінгвокультурологічного підходу до вивчення німецької мови уявляється важливим дослідження мовної картини світу німецької літератури. Думка про вираження внутрішньої культури народу через його мову проходить червоною ниткою в працях видатних лінгвістів – В. фон Гумбольдта, О.О. Потебні, Ш. Баллі,     Р.О. Якобсона. Інтерес до всебічного аналізу феномену німецької мови, з врахуванням історичних, культурницьких, соціальних факторів формування її лексико-синтаксичних особливостей, відзначає роботи як вітчизняних науковців (В. Л. Силін), так і зарубіжних дослідників (Август Шлейхер „Німецька мова“, Макс Мюллер „Лекції з науки про мову“). 

Метою даної роботи є з’ясування лінгвокогнітивних особливостей прецедентних імен, вживаних в ІД Г. Консаліка, а саме прецедентних артефактів, прецедентних антропонімів та прецедентних топонімів. Актуальність дослідження зумовлено тим, що в ній уперше на матеріалі німецької літератури запропоновано розгляд прецедентних імен як когнітивно-дискурсивного феномену; описано концептуальну структуру прецедентних артефактів, антропонімів і топонімів ІД Г. Консаліка. Все це не було предметом спеціального дослідження у вітчизняній науці.

Власні імена стають символічними, і відповідно, вживаються в мові тоді, коли в уяві виникає відповідна асоціація з добре відомим фактом, подією, героєм тощо. У своїх творах Консалік зображує російське суспільство, наприклад, за допомогою російських імен, предметів російського побуту. До таких предметів відносяться: Samowar, Papyrossi, Kascha, Pelmeni, Moskwitsch, Sandalen. «Vor dem Haus fuhr bereits der große Moskwitsch-Wagen vor; im Hauptquartier verfolgte man an der großen Leuchtkarte, die an der Wand hing, den Flug des unbekannten Düsenriesen» [1, с. 11].

Прецедентне значення власної назви, за яким вона номінує не самого носія, а лише його характерну ознаку, реалізується у мовленні, в дискурсі. Це прецедентне значення, поширюване на інші об’єкти номінації, має бути відомим мовцям, адже прецедентне ім’я, рекурентно вживане в мовленні, не отримує розгорнутого пояснення свого змісту.        

Отже, ІД Г. Консаліка – це комунікативно-когнітивний феномен, який представлений сукупністю текстів, обʼєднаних уживанням прецедентних феноменів (онімів), інтертекстуальний характер яких забезпечує їм тематичну єдність.

Література

1. Konsalik Hainz Begegnungen in Tiflis. – Gustav Lübbe Verlag GmbH Band 10 678 Fotosatz Froitzheim, Bonn, 1986. – 352 S.