Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_5_Економічні науки

УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Улько Євгеній

к.е.н., доцент кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

м. Харків

 

УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЇХ ВИКОРИСТАННЯ  

 

Нормативна грошова оцінка земель є важливою складовою в системі розвитку земельних відносин. Від своєчасного проведення та об’єктивного встановлення величини нормативної грошової оцінки залежить задоволення цілого ряду потреб враховуючи інтереси безпосередніх власників земель, орендарів (землекористувачів), третіх осіб при взаємовідносинах з приводу  міни, дарування, реалізації деяких прав власності на землю тощо, а також держави, яка не лише виступає “фіскалом”, а й прагне в межах правового режиму реалізувати національні та місцеві програми пов’язані з поліпшенням та охороною земель з метою підвищення загальнонаціонального багатства та добробуту людей.

Згідно до ст. 5 Закону України “Про оцінку земель” встановлено, що дані з економічної оцінки земель є основою при проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок [1]. В свою чергу нормативна грошова оцінка земель в цій же статті передбачає питання щодо охорони земель. А саме дані про нормативну грошову оцінку земель використовуються при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання, і охорони земель. При цьому конкретні норми про погіршення продуктивної цінності ґрунтів у результаті господарського використання на основі економічної оцінки не враховують системи штрафних санкцій і компенсаційних платежів, що є одним із її недоліків. Взаємодія між нормативною грошовою оцінкою земель та їх раціональними та охоронними заходами задля збереження або відновлення природних властивостей земель (ґрунтів) випливає із ст. 13          п. 1.5 даного закону. В якій передбачається, що нормативна грошова оцінка земель проводиться у разі розробки показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання, і охорони земель. Як бачимо, фактично повторюється положення ст. 5 цього закону, а також ст. 1.3 Постанови КМУ “Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” [2]. У результаті відсутня цілісна система узгоджень  між проведенням нормативної грошової оцінки при здійсненні оцінювання заходів пов’язаних із відновленням продуктивності земель і їх охорони. 

Крім того в Законі України “Про охорону земель” теж немає чітких положень про взаємозв’язок між важливістю нормативної грошової оцінки та системою відповідних заходів, що спрямовуються на підвищення продуктивності та охорони земель. Так, ст. 22 цього закону закріплює систему заходів у галузі охорони земель, яка включає в п.5 економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів [3]. Проте не визначає й ті положення на базі яких безпосередньо буде здійснюватися розробка даного механізму, не враховує порядок проведення нормативної грошової оцінки земель, взагалі не йдеться мова про неї. Таким чином з даного закону, не зрозумілим є місце і роль нормативної грошової оцінки земель в системі заходів щодо раціонального використання, і охорони земель сільськогосподарського призначення.  

Варто зазначити й те, що в Законі України “Про охорону земель” лише згадується норма щодо нормативної грошової оцінки земель, але не в якості економічного базису для проведення відстежень змін за родючістю та охороною ґрунтів, розробкою відповідних систем регулювання земельних відносин з приводу охоронної діяльності, а лише визначає загальні підстави щодо такого їх проведення. Звідси, ст. 37 п. 4.3 передбачає використання даних агрохімічної паспортизації земель при проведені грошової оцінки земель [3]. 

Отже, раціональне використання та охорона земель є невід’ємною складовою земельних відносин, де агрохімічна паспортизація виступає важливою передумовою для проведення нормативної грошової оцінки земель задля регулювання питань пов’язаних із системою механізмів збереження та раціонального відтворення ґрунтів.  

Як стверджує М.С. Богіра, що значна частка глибокої деградації ґрунтового покриву пов’язана з недосконалістю державної політики щодо використання та охорони земель [4, с. 31]. Вище проведений аналіз взаємозв’яків між відповідними чинними законами в рамках здійснення державної політики щодо раціонального використання та охоронного захисту ґрунтів підтверджує ще про їх низьке законодавче забезпечення.

При цьому раціональне використання земель та їх охорона залежить від проведення нормативної грошової оцінки, яка в свою чергу є підставою до розробки відповідних заходів. Вона також виступає економічним підґрунтям у здійсненні оцінювання даного комплексу заходів і відстеженні (моніторингу) змін показників пов’язаних з якісними характеристиками ґрунтів.  

Між тим нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення передбачає чітку періодичні її проведення, яка повинна здійснюватися не рідше, аніж раз у 5-7 років [1]. А в Україні, останній раз такі обстеження проводилися ще до 1990 р. Діючі положення щодо методики проведення такої оцінки, враховують рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур згідно із даними економічної оцінки земель проведеної ще в 1988 р. [2]. В подальшому величина нормативної грошової оцінки лише приводилися у відповідності до індексації та поки що одного разового коректування.

Виходячи з даної ситуації назріла потреба в проведенні економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення, оскільки це стосується й природоохоронної діяльності. Удосконаленням (оновленням) нормативної грошової оцінки земель займалися такі вчені як О.І. Гуторов,  Д.С. Добряк,       А.Г. Мартин, М.Г. Ступінь, М.М. Федоров, Г.І. Шарий та ін.

Оновлення інформації при економічній оцінці земель це є лише поверхневою зміною, в наукових працях проводиться аналіз змін в самому підході до економічної оцінки [5; 6]. Так, О.В. Бухало довела необхідність заміни оцінки за зерновими на противагу п’яти основних товарних сільськогосподарських культур до яких включається: озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно, соняшник і цукровий буряк [6]. Отже, удосконалення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь є необхідним кроком для формування системи їх раціонального використання.

 

Література

1. Про оцінку земель: Закон України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 15. – Ст. 229 – Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1378-15.

2. Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів [Електронний ресурс]: Постанова КМУ від 23 берез. 1995 р. № 213. – Режим доступу: http: //www. zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213-95-п.

3. Про охорону земель Закон України: від 19.06.2003 року № 962-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.

4. Богіра М.С. Землекористування в ринкових умовах: еколого-економічний аспект. [Моногр.] [Текст] / М.С. Богіра. – Львів: Львівський національний аграрний університет, 2008. – 225 с.

5. Бухало О.В. Підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування за рахунок вдосконалення нормативно-грошової оцінки земель Економічні, екологічні та соціальні аспекти використання земельних ресурсів в Україні: кол. моногр. / О.В. Бухало, Є.М. Улько // за ред. д.е.н., професора, чл.-кор. НААН О.В. Ульянченка; Харк. нац. аграр. ун-т. – Х: Смугаста тип., 2015. – с. 128-146.

6. Бухало О.В. Організація ефективного землекористування в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Бухало. – Х.: ТОВ «Едена», 2012. – 417 с.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 705
Всього коментарів: 0
avatar