Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_5_Економічні науки

СУТНІСТЬ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТА МЕХАНІЗМИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Авраменко Юлія

аспірант

Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

м. Київ

 

СУТНІСТЬ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТА МЕХАНІЗМИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Конкурентоспроможність як економічна категорія — це здатність діяти в умовах ринкових відносин і отримувати при цьому прибуток, достатній для підвищення продуктивності виробництва, якості продукції та стимулювання працівників [1].

Будь-яка підприємницька діяльність, в тому числі і в аграрній сфері, здійснюється в певних організаційно-правових формах. Господарським кодексом України визнані наступні форми підприємницької діяльності: фермерські господарства, приватні підприємства, державні підприємстві, господарські товариства, виробничі кооперативи, підприємства інших форм господарювання [2].

Згідно із Законом України "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства [3].

Тобто фермерське господарство — це організаційно-правова форма підприємництва, самостійний рівноправний господарський суб'єкт організаційної системи сільського господарського виробництва, що займається виготовленням товарної сільськогосподарської продукції, її реалізацією та/чи переробкою. Визначальною особливістю і відмінністю фермерського господарства від інших організаційно-правових форм господарювання на селі є те, що метою діяльності останніх є максимізація його вартості як об’єкта власності сім’ї (родини). Відтак, за умови обмеженості капітальних ресурсів фермерські господарства прагнуть максимізувати прибуток у довгостроковій перспективі, тим самим забезпечуючи безперервність своєї діяльності [4].

Поняття конкурентоспроможності аграрних підприємств у своєму дослідженні розкривають М. Й. Малік та О. Нужна. На їх думку – це здатність суб’єктів економічної діяльності аграрної сфери пристосовуватись до нових умов господарювання, використовувати свої конкурентні переваги і перемагати в конкурентній боротьбі на ринках сільськогосподарської продукції та послуг, максимально ефективно використовувати земельні ресурси, якомога повніше задовольняти потреби покупця шляхом аналізу структури ринку і гнучко реагувати на зміну його кон'юнктури [5]. Проте забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств не обмежується використанням тільки земельних ресурсів. Специфіка сільськогосподарського виробництва полягає у значній залежності від погодних умов, природних ресурсів, тривалим циклом виробництва та інше [6].

Професор В.І. Мацибора вважає, що конкурентоспроможність аграрних підприємств можна визначити як здатність суб’єктів економічної діяльності пристосовуватись до нових (мінливих) умов господарювання, використовувати свої конкурентні переваги на ринку сільськогосподарської продукції на основі ефективного використання ресурсного потенціалу, постійного аналізу структури ринку та реагування на зміни його кон’юнктури [7].

Конкурентоспроможність фермерських господарств має характерні особливості пов’язані із: а) особливістю фермерського господарства, як об’єкта власності; б) специфікою сільського господарства як виду економічної діяльності; в) значним рівнем конкуренції у середовищі сільськогосподарських товаровиробників.

На наш погляд, конкурентоспроможністю слід вважати здатність фермерського господарства утримувати (розширювати) свою частку на ринках продукції та виробничих факторів через підвищення продуктивності та ефективного управління об'єктами власності.

Враховуючи викладене, механізмами забезпечення конкурентоспрожності фермерських господарств слід вважати:

  • мотивацію власника підприємства на основі оптимізації структури власності, ринково привабливих норм повернення на інвестиції тощо;
  • розробку та реалізацію господарством вдалих ринкових стратегій;
  • ефективну організацію виробничих процесів [8,9].

 

Література

  1. Економічний словник-довідник. За редакцією доктора економічних наук, професора С.В.Мочерного. -  К.: Феміна, 1995. – с. 166
  2. Господарський кодекс України / [Електронний ресурс] / – http://rada.gov.ua.
  3. Закон України "Про фермерське господарство" / [Електронний ресурс] / – http://rada.gov.ua.
  4. Гнатишин Л. Фермерські господарства в організаційній системі сільськогосподарського виробництва /Аграрна економіка. - 2012. - Т.5. - №1-2. - с. 26-31.
  5. Малік М.Й., Нужна О.А. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми: Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 270с. – с.18.
  6. Фіщук Б.П., Лукашенко О.П., Хмарук О.М. Конкурентоспроможнсть сільськогосподарської продукції Збірник наукових праць ВНАУ / Серія: Економічні науки / №4 (70) 2012. – с. 160-164.
  7. Мацибора В.І. Конкурентоспроможність продукції сільськогосподарських підприємств / Міжнародний науково-аналітичний журнал [Електронний ресурс] / – http://memjournal.agrex.gov.ua/konkurento spromozhnist-produktsiji cilskohospodarskyh-pidpryjemstv]
  8. McElwee G. Bosworth G. Exploring the strategic skills of farmers across a typology of farm diversification approaches / Journal of farm management / 2010, 13 (12) pp. 819-838.
  9. Vik J., McElwee G. Diversification and the entrepreneurial motivations of farmers / Journal of Small Business Management / 2011, 49 (3), pp. 390-410.
Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 577
Всього коментарів: 0
avatar