Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_5_Економічні науки

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Зварич Вікторія

студентка,

Борик Ольга

старший викладач

Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій

м. Тернопіль

 

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Підприємство, як основна ланка народного господарства, концентрує в собі всі ресурси виробництва. Тут розгортаються головні економічні процеси, створюється і примножується народне багатство, формується національний дохід суспільства, забезпечується вирішення економічних і соціальних завдань, складаються виробничі і соціальні стосунки. У зв'язку з цим об'єктивна оцінка виробничих можливостей підприємств, а також параметрів і характеристик їх виробничого потенціалу мають значення, для ухвалення рішень. Таким чином, вивчення виробничого потенціалу, направлене на пошук шляхів ефективнішого його використання, стає усе більш актуальним, а сама ця проблема набуває народногосподарської значущості.

Дослідженням проблем визначення, формування, використання й управління виробничим потенціалом підприємства присвячено наукові роботи різних вчених, таких як Хачатуров Т.С. , Петухов Г.Б. , Армстронг М., Мазур І.І. , Друкер П. , Гонтарева І.В. , Менар К. , Ансофф І. , Мухин В.І. , Салига С.Я., Шишков Г.Н. ,Федонін О.С., Рєпіна І.М., Лексик О.І. Гаєвська Л.М., Чернова, О.В Бабан Т.О.,Іщук С.О. ,Добикіна О.К.,Лапін Є.В.,Перерва П.Г., Побережна Н.М. та інші.

Ефективність використання виробничого потенціалу повинно ґрунтуватися на результатах аналізу діяльності підприємств.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами і використовують для характеристики ресурсної складової, належать: - фондомісткість, - фондоозброєність, - коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

Необхідними умовами нормального перебігу виробничого процесу на підприємстві є: підтримання у робочому стані машин та устаткування; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментами; живлення агрегатів енергією, виконання транспортних операцій.

Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2-0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів. Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

Основні фактори впливу середовища на виробничий потенціал підприємства :

  • ступінь морального і фізичного зносу об'єктів нерухомості підприємства;стан матеріально-технічної бази і ступінь морального і фізичного зносу верстатного парку; стратегія підприємства; рівень фінансового потенціалу; рівень іміджу підприємства й інтелектуальний потенціал; рівень кваліфікації персоналу; рівень компетентності фахівців і керівників; забезпеченість робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням;наявність інноваційних можливостей і потенціалу;стан системи контролю якості; відповідність організаційної структури стратегії і цілям підприємства; наявність передових технологій і сучасного устаткування; ефективність діяльності підприємства; організація руху товарів; ефективність організаційної структури; стан ремонтного господарства.

Внаслідок впливу всіх цих факторів постійно відбуваються певні структурні зрушення всередині виробничого потенціалу, а також якісні та кількісні зміни техніко-економічних показників, які його характеризують.

Виробничий потенціал має складну структуру, що містить ресурсні та функціональні складові. Для їхнього ефективного використання необхідно забезпечити управління на основі повної інформації про стан складових виробничого потенціалу за обґрунтованою системою показників, яка відповідає сучасному розумінню сутності поняття ефективності, її видам, методам та стратегіям, а також визначитися з об’єктом і суб’єктом управління.

В Україні існує понад 100 тисяч підприємств, однак більшість із них мають застарілі, дуже зношені, а то й зруйновані основні виробничі фонди, які потребують оновлення або ж демонтування.

Основні виробничі фонди є частиною виробничого потенціалу господарства. До них належать засоби праці, що функціонують у сфері матеріального виробництва і багаторазово використовуються у виробництві матеріальних благ, але при цьому зберігають натуральну форму, зношуються поступово і переносять свою вартість на створений продукт частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Кількісний і якісний рівні основних виробничих фондів, і передусім їх активної частини — машин і обладнання — характеризують виробничий потенціал народного господарства. Виробничі фонди становлять 2/3 вартості всіх основних фондів і майже половину національного багатства. Одним з основних показників, що характеризують основні виробничі фонди, є виробнича потужність — здатність засобів праці виробляти максимальну кількість продукції.

Господарство України характеризується великим виробничим потенціалом. У структурі основних виробничих фондів майже 50 % припадає на промисловість, 23,5 % — на сільське господарство, 16 % — на транспорт і зв'язок, 3,9 % — на будівництво. Зазначимо, що елементна структура потенціалу сучасних підприємств формується приблизно на 60 % за рахунок основних фондів, на 25 % – персоналу, на 15 % – інформації, фондів обігу та оборотних фондів.

Отже, виробничий потенціал є однією з основних складових загального потенціалу підприємства. Він допомагає забезпечити стабільність розвитку підприємства та його конкурентоспроможність. Головною задачею виробничого потенціалу для кожного підприємства є створення продукції при мінімальних ресурсних затратах, а для цього на підприємстві постійно повинен відбуватись пошук нових резервів щодо оновлення виробничого потенціалу і пристосування його до умов невизначеності.

 

Література

1.Кривов'язюк І. В. Комплексна економічна діагностика підприємства : монографія / І. В. Кривов'язюк, Т. В. Божидарнік; Луц. нац. техн. ун-т. - Луцьк : РВВ Луцького НТУ, 2012. - 226 c. - Бібліогр.: с. 213-225.

2.Левченко Ю. Г. Управління виробничим потенціалом підприємств харчової промисловості / Ю. Г. Левченко, О. А. Чередниченко// Наукові праці Національного університету харчових технологій .– К.: НУХТ, 2010. – № 35 – С. 128-133. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/10311

3.Сугоняко Д.О. Управління виробничим потенціалом підприємств  переробної промисловості в умовах розвитку інтеграційних процесів / Д. О. Сугоняко, Т. В. Полковниченко// Ефективна економіка. № 5, 2014 р. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3033

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 849
Всього коментарів: 0
avatar