Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_5_Економічні науки

СИСТЕМНО-ІФНОРМАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Попик Олег

аспірант

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України

м. Одеса

 

СИСТЕМНО-ІФНОРМАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

 

Будь-яка спрямована діяльність націлена на досягнення зазначених цілей та критеріїв вважається управлінням. За таких умов управлінський процес є впливом одного об’єкта (керуючого апарату) на інший (керований елемент) за рахунок обміну інформаційними, матеріальними чи енергетичними ресурсами у часі та просторі за заздалегідь визначеним алгоритмом. Наявність щонайменш двох взаємодіючих елементів, та певний набір зв’язків між ними дозволяють вивести твердження, що управлінський процес може відбуватися лише у системі, та тільки за умови інформаційного обміну між його елементами, що визначає критеріальну функцію існування системи. До того ж управління є невід’ємною властивістю будь-якої системи [1], що визначає ступінь її організованості, керованості та функціональності.

У більш загальному сенсі управління – це впорядкування системи, приведення її у відповідність з об’єктивною закономірністю, що діє в середовищі [2]. Реалізація цієї функції можлива лише за умови певного двостороннього інформаційного обміну, що визначає параметри існування керованої системи в залежності від зміни зовнішніх чинників впливу. Інформаційний аспект управлінського процесу найбільш повно розкривається у кібернетичному баченні функціонування складних систем. Процеси отримання, зберігання та передачі інформації у кібернетиці називаються зв’язком, а переробка отриманої інформації у сигнали (тобто прямі важелі впливу на керовану систему) безпосереднім управлінням [3]. Невід’ємним атрибутом управління є інформація як форма управляючого впливу, яка є не настільки сильною, щоб зруйнувати систему, і в той же час достатньою для досягнення необхідних змін в стані системи [2]. Інформаційний обмін в такому зрізі відбувається не тільки між системою та оточуючим середовищем, а й у середині самої системи, між об’єктом та суб’єктом управління, як реакція на зовнішні збурювальні процеси, задля підтримання стійкості параметрів системи.

 У контексті аналізу співвідношення поняття системи та управління, та загалом визначення системних властивостей та характеристик управлінських явищ, Дудник І.М.[2] розглядає не тільки сам процес управління у якості системи, але й наділяє суб’єкта та об’єкта управління системними властивостями. Кулік В.Т. зазначає [4], що будь-який об’єкт управління є системою, якщо розглядати його із достатнім ступенем деталізації, тому терміни об’єкт управління (чи керований об’єкт) і керована система необхідно розглядати як рівноцінні.

Слід додати, що система у даному випадку розглядається у найбільш загальному аспекті, у кібернетичних традиціях абстрагування та віруталізації від  аналізованих моделей. Це обумовлено наявністю загальних рис, які притаманні складним системам (бо процеси управління можливі лише у складних системах).        

Отож можна зробити висновок, що управлінський процес є системним явищем, існування якого можливе лише за умови постійного обміну інформацією між його структурними елементами, що й розкриває його системно-інформаційні якості та властивості.

 

Література

1. Бир Ст. Кибернетика и управление производством./ Пер. с англ. В. Я. Алтаева. — М.: Наука, 1963. — 276 с.

2. Дудник І. М. Вступ до загальної теорії систем. — К.: Кондор, 2009. — 205 с.

3. Системный анализ и структуры управления. (Книга восьмая). Под общей редакцией проф. В. Г. Шорина. М., «Знание», 1975.

4. Кулик В.Т. Алгоритмизация объектов управления. Справочник. К., Наукова думка, 1968 г., 364 с.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 193
Всього коментарів: 0
avatar