Головна » Статті » Конференція_2015_12_16-17 » Секція_5_Економічні науки

ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ БЮДЖЕТІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Чорній Олена

студентка магістратури

КізимаТетяна

д.е.н., професор

Тернопільський національний економічний університет

м. Тернопіль

 

ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ БЮДЖЕТІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ

 

У сучасних умовах фінансова грамотність домогосподарств, будучи важливою ознакою суспільства, багато в чому визначає якість життя громадян, забезпечуючи їм доступ до освіти, роботи, послуг і передбачає володіння широким спектром економічних і, передусім, фінансових понять та категорій. Адже фінансова грамотність – це здатність громадян здійснювати облік витрат і доходів домогосподарства, короткострокове і довгострокове фінансове планування; оптимізувати співвідношення між споживанням та заощадженням; розуміти особливості різноманітних фінансових продуктів і послуг, володіти актуальною інформацією про ситуацію на фінансових ринках [3].

Фінансова грамотність є об’єктом активних наукових досліджень зарубіжних учених: А. Лусарді, Т. Люсея, О. Мітчелла. Питанням підвищення фінансової грамотності населення в Україні присвячені роботи вітчизняних вчених: С. Юрія, Т. Кізими, Н. Славянської, І. Соркіна, Б. Приходько,  О. Блискавки, Р. Бонда, О. Куценко, Н. Лозицької та інших.

Частково освітні реформи для підвищення рівня фінансової грамотності населення реалізуються через Національний банк України, який запропонував План заходів з підвищення рівня фінансової грамотності населення України, створений як складова частина Стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2012-2017 рр. [1]. Разом з тим, залишаються невирішеними питання щодо підвищення рівня фінансової грамотності населення у контексті формування та оптимізації бюджетів домогосподарств.

Аналізуючи соціологічні дослідження, cпостерігаємо низький рівень фінансового добробуту домогосподарств України (у 39% домогосподарств вистачає коштів лише на продукти та одяг, є труднощі у придбанні товарів тривалого користування; у 36% домогосподарств коштів вистачає лише на продукти, виникають труднощі з придбанням одягу). У разі виникнення фінансових труднощів домогосподарства скорочують свої витрати та витрачають заощадження (53%) або ж позичають необхідну суму у друзів та родичів (19%). Лише 5,3% з них користуються кредитом за кредитною карткою і лише 1,9% брали кредит у банку [2].

Більшість населення України не звикло вести докладний сімейний бюджет. Хоча 18% домогосподарств ведуть облік всіх доходів та витрат, 15% домогосподарств ведуть частковий облік, проте 44% домогосподарств мають лише загальне уявлення про те, скільки заробляють та скільки витрачають.

Більше половини українців ніколи не планували сімейний бюджет та хаотично здійснюють витрати, не думаючи про можливість формування заощаджень. Основні статті витрат – це харчові продукти та повсякденні потреби. 27% домогосподарств взагалі нічого не вдається заощаджувати. Кожен другий громадянин України зберігає вільні ресурси вдома в готівковій формі через недостатню фінансову обізнаність про установи та послуги [2].      

Низький рівень фінансової грамотності провокує безпідставну недовіру до фінансових інститутів, спричиняє втрату можливого доходу від інвестування заощаджень в економіку.

Таким чином, проблема підвищення рівня фінансової грамотності у формуванні бюджету домогосподарств України є актуальною на сьогоднішній день. Тому потребує якнайшвидшого вирішення як на загальнодержавному рівні, так і для кожного домогосподарства.

Пріоритетними напрямами оптимізації бюджетів домогосподарств повинні стати: удосконалення механізму формування доходів через активізацію підприємницької діяльності домогосподарств, що дозволило б забезпечити стабільність джерел утворення доходів населення, їх соціально прийнятний рівень; оптимальне співвідношення між джерелами формування доходів; перетворення заощаджень населення в інвестиційний ресурс; планування та детальний аналіз витрат; грамотне споживання; використання усіх можливих додаткових пільг [4].

Насамкінець зазначимо, що завдання підвищення рівня фінансової грамотності в Україні – це сфера відповідальності держави, бізнесу і сім’ї. Для того, щоб досягти належного рівня фінансової грамотності, громадяни повинні, передусім, здолати пасивне ставлення до створення власного добробуту. Крім того, необхідно активізувати реалізацію заходів щодо підвищення рівня фінансової грамотності на загальнодержавному рівні.

 

Література

1. Стратегія реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг на 2012-2017 рр. // Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 р. № 867-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.zakon3.rada.gov.ua/go/867-2012-р.

2. Бонд Р. Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: факти та висновки: 2-ге видання, доповнене та виправлене / Роберт Бонд,  Олексій Куценко, Наталія Лозинська // Проект USAID «Розвиток  фінансового сектору» (FINREP). – Київ, грудень 2010. – 42 с.

3. Кізима Т. Фінансова грамотність населення: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії / Т. Кізима // Вісник ТНЕУ. – 2012. – №2. – С. 64-71.

4. Приходько Б. Стратегічні напрями підвищення рівня фінансової грамотності населення України / Б. Приходько // Вісник Національного банку України. – Київ, 2014. – № 2 (216). – С. 11-16.

Категорія: Секція_5_Економічні науки | Додав: Admin (15.12.2015)
Переглядів: 1354
Всього коментарів: 0
avatar